справа № 620/1032/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2013 року Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Огієнка Д.В.

за участю: прокурора - Дальока М.С.,

секретар судового засідання - Ніколенко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Зачепилівка матеріали кримінального провадження № 12013220290000254 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Жовті Води, Дніпропетровської області, освіта повна загальна середня, неодруженого, непрацюючого, судимого 17.07.2013р. Зачепилівським районним судом Харківської області за ч.1 ст. 125 КК України до 60 годин громадських робіт, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 вироком Зачепилівського районного суду Харківської області, яким затверджено угоду про примирення між ним та потерпілим ОСОБА_2, засуджений 17.07.2013 р. за ч.1 ст. 125 КК України до 60 годин громадських робіт за місцем мешкання. 11.09.2013р. ОСОБА_1 був викликаний до Зачепилівської КВІ для ознайомлення з порядком та умовами відбування покарання та наслідками невиконання покарання. В той же день йому було вручено копію вироку і направлення до Бердянської сільської ради для відбування призначеного судом покарання. З 13.09.2013р. ОСОБА_1 почав відпрацювання громадських робіт в Бердянській сільській раді по 4 години на добу, виконуючи різну роботу з благоустрою території села. 25.09.2013 р. обвинувачений не з'явився на відпрацювання громадських робіт до Бердянської сільської ради та не з'явився на реєстрацію до Зачепилівської КВІ. 27.09.2013р. секретар сільської ради відправила повідомлення до Зачепилівської КВІ по факту невиходу на відпрацювання гр. ОСОБА_1, якому було направлений виклик до Зачепилівської КВІ, на який він 02.10.2013р. не з'явився. В цей же день йому було винесено застереження у виді письмового попередження і було знову роз'яснено порядок та умови відбування покарання та наслідки їх порушення та знову попереджений про кримінальну відповідальність за ухиляння від відбування покарання згідно ст. 389 КК України. 02.10.2013р. ОСОБА_1 достовірно знаючи, про настання кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, діючи з прямим умислом, знову без поважних причин не вийшов на відпрацювання громадських робіт в Бердянській сільській раді.

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що своїми діями вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 389 КК України - ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, особою, що засуджена до цього покарання.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі і дав покази про обставини скоєння ним кримінального правопорушення відповідно до викладеного в обвинувальному акті, підтвердивши факт ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував фактичні обставини кримінального правопорушення, як вони викладені вище, підтвердивши їх в судовому засіданні, а також те, що ним та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, вказані в обвинувальному акті, вони правильно розуміють зміст цих обставин, суд, переконавшись в добровільності їх позиції, з урахуванням думки учасників процесу вважав, що дослідження доказів по справі, отриманих під час досудового провадження в судовому засіданні недоцільне. З урахуванням положень частини 3 статті 349 КПК України, суд вважав за необхідне обмежити з'ясування обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1 та необхідні для правильного визначення невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Судом досліджено:

- копію ф. 1 на ОСОБА_1 (Т.2 а.с.27);

- вимога до УІАЗ ГУМВС України в Харківській області на ОСОБА_1 станом на 09.10.2013р. (Т.2 а.с.24);

- медична довідка Зачепилівської ЦРЛ від 09.10.2013р. про те, що ОСОБА_1 на психіатричному та наркологічному обліку не перебуває (Т.2 а.с.29);

- довідка-характеристика на гр. ОСОБА_1 від 01.10.2013р. (Т.2 а.с.26);

- копія вироку Зачепилівського районного суду Харківської області від 23.10.2013р. (Т.2 а.с.23);

- графік виходу на роботу ОСОБА_1 у вересні 2013р. (Т.2 а.с.77);

- табель виходу на роботу ОСОБА_1 у вересні 2013р. (Т.2 а.с.82);

- облік відпрацьованого ОСОБА_1 часу у вересні 2013р. (т.2 а.с. 84);

- графік виходу на роботу ОСОБА_1 у жовтні 2013р. (Т.2 а.с.85);

- табель виходу на роботу ОСОБА_1 у жовтні 2013р. (Т.2 а.с.89);

- облік відпрацьованого ОСОБА_1 часу у жовтні 2013р. (т.2 а.с. 84)

На підставі показань обвинуваченого ОСОБА_1 та досліджених доказів суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 389 КК України - ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт особою, засудженою до цього покарання. При цьому суд звертає увагу на те, що кваліфікація вчиненого ОСОБА_1 діяння, також можлива і за ст. 389-1 КК України. Однак, в даному випадку диспозиція ч. 2 ст. 389 КК України є більш конкретизованою, ніж диспозиція статті 389-1 КК України, при тому, що санкції цих статей КК є однаковими. Тому, правильною слід вважати кваліфікацію дій ОСОБА_1 саме за ч.2 ст. 389 КК України, так як ця норма має характер спеціальної у порівнянні зі ст. 389-1 КК України.

При обранні міри покарання ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, те що він визнав себе винним у його вчиненні, характеристику особи обвинуваченого.

Суд, керуючись положеннями п.1 ч. 1 ст. 66 КК України, враховує пом'якшуючу обставину - щире каяття.

Обставин, що обтяжує покарання судом не встановлено.

Суд приходить до висновку, про призначення ОСОБА_1 покарання, необхідного і достатнього для попередження вчинення ним нових умисних злочинів, можливого його виправлення та співмірне в якості кари за скоєні злочини, у виді арешту, в межах санкції ч.2 ст.389 КК України. Остаточне покарання суд призначає за сукупністю вироків, виходячи з положень ч.1 та ч.4 ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Зачепилівського районного суду Харківської області від 17.07.2013 року. При цьому, суд виходить з того, що невідбута частина покарання за цим вироком складає 28 годин громадських робіт, які за правилами п.4 ч.1 ст. 72 та ст. 73 КК України належить перерахувати як 3 дні арешту, що відповідає положенням ст. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. "Про практику призначення судами кримінального покарання".

Процесуальних витрат по справі немає.

Речових доказів по справі немає.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 373, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) місяця арешту.

Покарання ОСОБА_1 за сукупністю вироків, на підставі ч.1 та ч.4 ст.71, п.4 ч.1 ст.72 та ст.73 КК України, призначити шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Зачепилівського районного суду Харківської області від 09.11.2012 року, остаточно призначити у виді арешту на строк 1 (один) місяць та 1 (один) день.

Відбувати покарання у виді арешту ОСОБА_1 належить у Харківському СІЗО №27.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільними відповідно до положень ч.3 ст. 349 КК України.

В іншій частині вирок суду може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Зачепилівський районний суд.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Головуючий

суддя Зачепилівського районного суду

Харківської області Д.В. Огієнко