Справа № 373/3129/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

20 листопада 2013 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Опанасюк І.О.,

при секретарі Товстій В.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Переяслав-Хмельницький справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

встановив:

Позивач пред'явив даний позов та просить: стягнути з відповідача на його користь борг- в сумі 31960 грн; стягнути з відповідача на його три відсотки річних у розмірі 1773,12 гривень., а також судові витрати.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що між сторонами виникли правовідносини договірного зобов'язання, а саме позикові зобов'язання, що підтверджується розпискою відповідача від 10.11.2011 року. Цією розпискою відповідач позичив у нього грошові кошти в сумі 4000 доларів США. і зобов'язувалася їх повернути до 11.12.2011 року. Однак своє зобов'язання відповідач так і не виконав.

Відповідач позов визнав.

Суд, вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

10.11.2011 р. відповідач ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 грошові кошти в загальній сумі 4000 доларів США. і зобов'язувалася повернути їх до 11.12.2011 року, про що склав відповідну боргову розписку.

В силу ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У ч.2 ст.1047 ЦК України закріплено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.

Таким чином, представлена розписка позичальника повністю підтверджує укладення договору позики та його умов. Розписки являються письмовими документами, які містять відомості про те, що відповідач має борг перед позивачем і зобов'язується його повернути до 11.12.2011 року.

На даний час відповідач не повернув позивачу позичені кошти, аргументуючи це тим, що він не має змоги погасити борг.

Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Отже, беручи до уваги відповідні законодавчі норми, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини договірного зобов'язання, а саме позикового зобов'язання, які відповідають загальним принципам приватного права та актам цивільного законодавства України.

Проаналізувавши встановлене, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В силу ст.88 ЦПК України позивачу повністю присуджуються понесені ним судові витрати - судовий збір (державне мито).

На основі викладеного, керуючись ст.ст.209, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 31960 (тридцять одна тисяча дев'ятсот шістдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1773 (одна тисяча сімсом сімдесят три) грн. 12 коп. відсотків.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 337,33 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І. О. Опанасюк