АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А[1]
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м Києва в складі:
головуючого - судді Кирилюк Г.М.
суддів: Панченка М.М., Вербової І.М.
при секретарі Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сван» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» про визнання виконавчих написів недійсними, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 05 вересня 2013 року про забезпечення позову, -
встановила:
02.09.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сван» (надалі - ТОВ «Торговий дім «Сван») звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило визнати виконавчий напис, вчинений нотаріусом ОСОБА_1, зареєстрований в реєстрі за №188 від 26.04.2012 р. та виконавчий напис, вчинений нотаріусом ОСОБА_1, зареєстрований в реєстрі за №189 від 26.04.2012 р. недійсними. Також просило визнати недійсним виконавчий напис, вчинений нотаріусом ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за №557 від 01.03.2012 р.
05.09.2013 р. ТОВ «Торговий дім «Сван» звернулося до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив зупинити стягнення на підставі виконавчих написів № 557 від 01.03.2012 р., №188, №189 від 26.04.2012 р. та заборонити Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України та іншим органам державної виконавчої служби України вчиняти будь-які дії щодо їх примусового виконання.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05 вересня 2013 р. заяву задоволено.
Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису від 01.03.2012 р., зареєстрованого в реєстрі за №557, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_2 та заборонено Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України та іншим органам виконавчої служби України вчиняти будь-які дії щодо його примусового виконання.
Зупинено стягнення на підставі виконавчих написів від 26.04.2012 р., зареєстрованих в реєстрі за №188, №189, виданих приватним нотаріусом ОСОБА_1 та заборонено Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України та іншим органам виконавчої служби України вчиняти будь-які дії щодо їх примусового виконання.
В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії», з посиланням на порушення норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу суду. Справу передати на розгляд місцевому суду для вирішення питання про повернення позивачу його звернення про забезпечення позову.
Зазначив, що позивачем введено суд в оману щодо обставин, за яких вживається забезпечення позову, не сплачено судовий збір за подання звернення по забезпеченню позову, не додано копій такого звернення відповідно до кількості заінтересованих осіб. При цьому позивач, зловживаючи правом, намагається зупинити виконання трьох виконавчих написів, примусове виконання яких прирівнюється до виконання судових рішень. В рамках даної справи Печерським районним судом м.Києва від 02.09.2013 р. вже було винесено аналогічну ухвалу про забезпечення позову, при цьому суд не мотивував необхідність подвійного дублювання забезпечення позову.
У судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» Кошлій Р.В. апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.
Представник ТОВ «Торговий дім «Сван» - Терешко Г.А. просить апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач виходив з положень п.6 ч.1 ст.152 ЦПК України та того, що на підставі виконавчих написів нотаріусів, які є предметом оскарження в даній справі, відкриті виконавчі провадження та відбувається їх виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі виконавчих написів нотаріуса №188, №189, виданих 26.04.2012 р., про звернення стягнення на рухоме майно, 28.04.2012 р. головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області відкрив виконавчі провадження (а.с. 31, 32).
На підставі виконавчого напису нотаріуса №557, виданого 01.03.2012 р., про звернення стягнення на рухоме майно, 15.03.2012 р. головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області відкрив виконавче провадження (а.с. 33).
За таких підстав суд вірно виходив з того, що позивач в судовому порядку оспорює виконавчі написи, на підставі яких відкриті виконавчі провадження, на даний час існує ймовірність примусової реалізації рухомого майна, що належить позивачу, що в свою чергу може утруднити виконання рішення у даній справі та обґрунтовано, виходячи з вимог п.6 ч.1 ст.152 ЦПК України, постановив ухвалу про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за вказаними виконавчими написами.
Отже, суд дійшов вірного висновку, що в даному випадку захід забезпечення позову застосований для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду.
Таким чином, посилання апелянта на порушення норм процесуального права при розгляді заяви щодо забезпечення позову є безпідставними.
Доводи апеляційної скарги щодо введення суду в оману щодо обставин справи, а саме наявності спору саме між стягувачем та боржником, а не з нотаріусами, що вчиняли виконавчі написи, є необґрунтованими.
Відповідно до ст.50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Таким чином, одним із способів захисту права, встановленого законом, є оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, оскарження нотаріального акта.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, останні обґрунтовані саме посиланням на невідповідність вчинених виконавчих написів вимогам закону та в якості відповідачів залучено саме нотаріусів, якими було вчинено виконавчі написи.
Підлягають відхиленню також доводи апеляційної скарги щодо невідповідності поданої заяви про забезпечення позову вимогам ст.151 ЦПК України в частині необхідність надання до заяви про забезпечення позову її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову та документ, що підтверджує сплату судового збору.
Вказані вимоги відповідно до ч. 4 ст.151 ЦПК України передбачені лише у випадку подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності.
На даний випадок положення ч. 4 ст.151 ЦПК України не поширюються.
З урахуванням тієї підстави, що ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02 вересня 2013 р. про забезпечення даного позову скасовано, доводи апеляційної скарги в цій частині на правильність висновків суду також не впливають.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування з наведених у апеляційній скарзі доводів не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів ,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» відхилити.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 05 вересня 2013 року про забезпечення позову залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді:
Справа №22-ц/796/13555/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Вовк С.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.