Справа № 22ас/1317 Головуючий у 1 інстанції Верозуб О.А.
Категорія 5 Доповідач: Рафальська І.М.
УХВАЛА
Іменем України
15 листопада 2006 року апеляційний суд Житомирської області у складі:
головуючого Рафальської І.М..,
суддів Зарицької Г.В., Балашкевича С.В.,
при секретарі Сухоребрій Т.А.,
з участю ОСОБА_2. та її представника,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на спадкове майно, за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_3 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу, за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання факту прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, визнання права власності на частину спадкового майна, а також за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про відшкодування витрат по догляду за спадкодавцем під час його хвороби та на його поховання за апеляційною скаргою ОСОБА_2. на рішення Новоград-Волинського міськрайсуду Житомирської області від 29 березня 2006 року,
встановив:
У лютому 2004 року ОСОБА_1., яка діє від свого імені та за неповнолітнього сина ОСОБА_5., звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2., в якому зазначала, що її померлому чоловікові ОСОБА_6 належала 1/3 частина трикімнатної квартири АДРЕСА_1 / до перейменування -АДРЕСА_2, загальною площею 64,7 кв.м.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, його спадкоємцями є батьки спадкодавця -ОСОБА_2, ОСОБА_4, вона - його дружина - та їх з чоловіком неповнолітній син - ОСОБА_5.
Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняли: його мати - відповідачка по справі - шляхом звернення із заявою до нотаріуса та вона з сином, оскільки вступили в управління частиною особистого спадкового майна чоловіка - його одягом, музичним центром.
Так як відповідачка приховала від нотаріуса відомості про наявність інших спадкоємців, тобто про неї з сином, та оформила на своє ім'я спадщину і, крім цього, продала разом з ОСОБА_4. всю квартиру ОСОБА_3., то просила визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане відповідачці; визнати за нею та неповнолітнім сином ОСОБА_5 право на спадщину на відповідну частку спірної квартири і стягнути з відповідачки на їх користь кошти за належні їм частки, а також понесені ними судові витрати.
Під час розгляду справи ОСОБА_1. подала нову позовну заяву до ОСОБА_2., ОСОБА_3, у якій вказала, що спадкоємців після померлого чоловіка є не троє, а четверо, тобто, крім вищевказаних, є ще батько спадкодавця.
Просила визнати частково недійсними свідоцтво про право на спадщину, видане ОСОБА_2. та договір купівлі-продажу квартири, укладений між ОСОБА_2. та ОСОБА_3., визнати за нею та сином право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 по 1/12 частці кожному та понесені судові витрати, встановити порядок користування квартирою.
У судовому засіданні ОСОБА_1. уточнила свої вимоги /а.с.92.92зв., 194/ та просила визнати свідоцтво про право на спадщину, видане ОСОБА_2., частково недійсним та визнати за нею та неповнолітнім сином право на спадщину та стягнути з ОСОБА_2. на їх користь кошти за належні їм частки.
18.03.2004р. ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_1. про встановлення факту прийняття спадщини і визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, оформленого на ОСОБА_2., та визнання права власності на частину спадкового майна.
Зазначав, що проживав разом із спадкодавцем і вступив у володіння спадковим майном, а тому має право на частку у спадковому майні.
У травні 2004 року ОСОБА_2. звернулась до ОСОБА_4 та ОСОБА_1. про відшкодування витрат по догляду за спадкодавцем під час його хвороби та на його поховання. Вказувала, що під час хвороби спадкодавця вона несла витрати на придбання ліків, на консультації у діагностичному центрі, на обстеження сина у м.Києві з приводу хвороби , витрати на житло, транспорт, на поховання. Просила стягнути з відповідачів на її користь по 974 грн. з кожного.
У березні 2006 року ОСОБА_2. доповнила цей позов, просила стягнути з ОСОБА_1. 3675 грн.7б коп., які вона витратила на лікування, догляд і поховання чоловіка відповідачки.
Ухвалою Новоград-Волинського міськрайсуду Житомирської області від 29 березня 2006 року судом прийнята відмова від позову ОСОБА_2. до ОСОБА_4 про відшкодування витрат на лікування та поховання спадкодавця ОСОБА_6 Провадження в справі в цій частині закрито.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайсуду Житомирської області від 29 березня 2006 року визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 24.06.2003 року, видане після смерті ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_2 в частині, що становить 1/4 частку квартири АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 право на частку у спадковому майні ОСОБА_6, що складається з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 - по 1/12 частці кожному.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_5 дійсну вартість належної їм 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 у м.Новоград-Волинську в сумі 18242 грн. 70 коп. - по 9121 грн.З5 коп. кожному, а також понесені судові витрати - сплачене держмито в сумі 94 грн. 75 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування витрат на поховання 135 грн. 39 коп.
В решті заявлених по справі позовних вимог відмовлено за безпідставністю та необґрунтованістю.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судових збір в сумі 87 грн.68 коп.
Додатковим рішенням Новоград-Волинського міськрайсуду Житомирської області від 5 червня 2006 року встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_4, яка відкрилася після смерті його сина ОСОБА_6.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить рішення міськрайсуду скасувати, оскільки вважає його незаконним і ухвалити нове рішення. Посилається на те, що судом неповно з'ясовані обставини справи, висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Заперечує прийняття спадщини дружиною та сином спадкодавця. Не погоджується з оцінкою спірної частини квартири. Апелянт вказує, що понесла значно більші витрати на лікування та поховання сина, ніж стягнув суд.
Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6, після смерті якого відкрилася спадщина на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, що належала йому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 23 квітня 1999р./а.с.4/.
Після смерті спадкодавця у встановлений законом 6-ти місячний строк спадщину прийняли: його мати - ОСОБА_2. шляхом звернення з відповідною заявою до нотаріальної контори /судом оглядалася спадкова справа /а.с.106зв./, батько -ОСОБА_4, який вступив у володіння спадковим майном, дружина - ОСОБА_1. з неповнолітнім сином ОСОБА_5 - шляхом фактичного вступу у встановлений законом строк у володіння особистим майном спадкодавця - музичним центром, що стверджується рішенням Новоград-Волинського міськрайсуду Житомирської області від 9.07.04р. по справі за позовом ОСОБА_5. до ОСОБА_1. про витребування з незаконного володіння музичного центру, показами свідка ОСОБА_7 та особистими речами чоловіка, що підтверджується матеріалами даної справи.
Отже, частка кожного із спадкоємців за законом, які прийняли спадщину, становить 1/12 частину квартири кожному.
Оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом на належну ОСОБА_6. 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 було оформлено тільки на ім'я ОСОБА_2./а.с.46/, чим порушено права інших спадкоємців, то суд прийшов до правильного висновку, визнавши дане свідоцтво частково недійсним в частині, що стосується 3/12, або 1/4 частини АДРЕСА_1.
14 серпня 2003 року ОСОБА_2. розпорядилась неналежною їй часткою спадкового майна та спільно з ОСОБА_4. продали всю АДРЕСА_1, про що свідчить відповідний договір купівлі-продажу, посвідчений Новоград-Волинського державною нотаріальною конторою за реєстром НОМЕР_1 /а.с.46/.
Покупець за даним договором ОСОБА_3. є добросовісним набувачем спірного майна, яке не підлягає витребуванню.
Згідно п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року за № 20 „Про судову практику у справах за позовами про захист права власності", при відмові у позові про визнання договору купівлі-продажу недійсним у зв'язку з тим, що покупець є добросовісним, з особи, яка провела відчуження майна за відсутності права на це, на користь власника стягується відповідно до ст.440 ЦК України, дійсна вартість майна на час розгляду справи.
Оскільки визначити дійсну вартість безпосередньо спірної квартири було неможливо через відмову ОСОБА_3. надати її експерту для оцінки/а.с. 115/, то міськрайсуд правильно виходив з середньої вартості 1 кв.м, житла в даному районі -1691,75грн./а.с.146/. Дійсна вартість квартири за середніми ринковими цінами складає 109456 грн. /1691,75х 64,7 кв.м./.
Отже, дійсна вартість частки квартири, на яку мають право ОСОБА_1. та ОСОБА_5, склала 18242 грн.70 коп. - по 9121 грн.35 коп. кожному, які суд правильно стягнув з ОСОБА_2., як з особи, яка провела відчуження їх спадкового майна без права на це.
Що стосується витрат по догляду за спадкодавцем під час його хвороби, то надані ОСОБА_2. документи /витяги з історії хвороби, амбулаторної картки, довідок/ не містять відомостей про оплату лікування хворого саме за її рахунок.
Щодо витрат на поховання, то суд, врахував те, що ОСОБА_2. понесла відповідні витрати у розмірі 562 грн. /за довідками ДП „Скорбота", магазину „Ритуал"/ /а.с.61,65,66/, одержала державну допомогу на поховання ОСОБА_6 в сумі 291,22 грн./а.с.130/, отже, понесла витрати за рахунок власних коштів 270,78грн., тому правильно задовольнив частково дані вимоги у розмірі 135,39грн. /270,78:2/.
Рішення міськрайсуду відповідає вимогам закону та матеріалам справи, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Новоград-Волинського міськрайсуду Житомирської області від 29 березня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.