Судове рішення #33553844

11.5


ПОСТАНОВА

Іменем України


11 листопада 2013 року Справа № 812/5631/13-а


приміщення суду за адресою: 91055, м. Луганськ, вул. Поштова, 1


Луганський окружний адміністративний суд у складі


Головуючого судді Агевича К.В.,

при секретарі судового засідання Ліпко Т.М.,


за участю:

представника позивача: не прибув

представника відповідача: не прибув

представника третьої особи: не прибув


розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства "Чарівне дійво" до відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:


21 червня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов закритого акціонерного товариства "Чарівне дійво" до відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання протиправною та скасування постанови.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.06.2013 позивачем було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимоги УПФУ в м. Свердловську про сплату боргу від 07.05.2013 №2/5. Згідно норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вимога набирає чинності, якщо вона не оскаржена позивачем протягом 10 робочих днів з дня отримання такої вимоги. Позивач зазначив, що дану вимогу отримав 30.05.2013, у зв'язку з цим є такою, що не набрала законної сили, тому не є виконавчим документом та її примусове виконання виключено.

На підставі викладеного, позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимоги про сплату боргу від 07.05.2013 №2/5.

У судове засідання представник позивача не прибув, про день, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. 11 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

01 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду від відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції надійшло заперечення на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначене наступне. 29.05.2013 на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції надійшла вимога №Ю-2/5, видана УПФУ в м. Свердловська 07.05.2013 про стягнення боргу у сумі 1175,40 грн. з ЗАТ «Чарівне дійво» на користь УПФУ в м. Свердловську.

Згідно ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для відкриття виконавчого провадження є заява стягувача від 29.05.2013.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної сили).

Але підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження у державного виконавця відсутні у зв'язку з тим, що вимога №Ю-2/5 від 07.05.2013 набрала законної сили 27.05.2013.

На підставі викладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не прибули, про день, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неприбуття не повідомили, заяв про розгляд справи без їх участі до суду не надходило.

Оскільки відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у разі повторного неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, тому справу розглянуто та вирішено за відсутності відповідача та третьої особи на підставі наявних у ній доказів.

Судом було вирішено питання про можливість проведення судового засідання без участі представника відповідача та третьої особи.

Вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного

Основні засади, організацію і порядок провадження виконавчих дій щодо звернення стягнення на майно боржника регламентовано Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року (в редакції Закону № 2677-VI від 04.11.2010 року, надалі - Закон).

Статтею 8 Закону визначено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Відповідно до вимог статті 12 цього Закону сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до вимог статті 17 вказаного Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

3) судові накази;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;

8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;

9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Частиною 1 статті 25 Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до частини 6 цієї статті постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання.

В судовому засіданні встановлено, що 29.05.2013 старшим державним виконавцем Журавель Н.П. органу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження №38197718 з примусового виконання вимоги УПФУ в м. Свердловську № 2/5 від 07.05.2013 про стягнення боргу в сумі 1175,40 грн. з ЗАТ «Чарівне дійво» (а.с.5).

Згідно ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

В матеріалах справи знаходиться вимога про сплату боргу №Ю-2/4 від 07.05.2013, з якої вбачається, що вона набрала законної сили 27.05.2013 (а.с.26). Але згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що позивач отримав зазначену вимогу лише 30.05.2013 (а.с. 27), тому, вона є неузгодженою та не може бути пред'явленою до виконання відділом державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції.

Врахувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.05.2013 ВП №38197718 з примусового виконання вимоги про сплату боргу від 07.05.2013 №2/5 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позовні вимоги в частині про визнання протиправною зазначеної постанови задоволенню не підлягають з урахуванням наступного.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії - постанова про зупинення виконавчого провадження. Саме вона має вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної чи юридичної особи прав (чи інтересів). З огляду на зазначене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову частково, відшкодуванню на користь позивача підлягають судові витрати в сумі 17,21 грн.

Керуючись статтею 2, 11, 17, 18, 71, 87, 90, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:


Адміністративний позов закритого акціонерного товариства "Чарівне дійво" до відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.

Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 29.05.2013 ВП №38197718 з примусового виконання вимоги про сплату боргу від 07.05.2013 №2/5.

Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства "Чарівне дійво" судові витрати в сумі 17 грн. 21 коп. (сімнадцять гривень 21 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд у порядок і строки, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 18 листопада 2013 року.


Суддя К.В. Агевич











Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація