АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/6460/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/3895/2013

Головуючий у 1-й інстанції Савічев В.О.

Доповідач Дорош А. І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Дорош А.І.

Суддів: Панченка О.О., Прядкіної О.В.

при секретарі: Зеленській О.І.

з участю

представника позивача Корцової Л.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ПАТ «Полтаваобленерго» в особі структурного підрозділу - Кременчуцької філії

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 жовтня 2013 року

по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2013 р. позивач звернувся до суду з даним позовом. Вказав, що відповідач ОСОБА_2 є споживачем з послуг теплопостачання у вигладі опалення за адресою АДРЕСА_2, особовий рахунок № НОМЕР_1. За вказаною адресою зареєстровані та проживають ОСОБА_4, який за рішенням суду визнаий недієздатиним, та ОСОБА_3 13.03.2012 р. між ним та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, підігріву води. Станом на 08.07.2013 р. за відповідачами рахується заборгованість за період з жовтня 2008 р. по січень 2011 р. в розмірі 2 434,56 грн. 11.03.2011 р. був виданий судовий наказ про стягнення заборгованості, але ухвалою суду від 26.04.2011 р. скасований. Просив суд стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 2 434,56 грн., встановлений індекс інфляції - 32,99 грн., 3% річних - 31.07 грн., понесені судові витрати 229,40 грн.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 жовтня 2013 року в позові ПАТ «Полтаваобленерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ПАТ «Полтаваобленерго» в особі структурного підрозділу - Кременчуцької філії просить скасувати вище зазначене рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої доводи обгрунтовує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають істотне значення для справи та невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_2, з якою укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, підігріву води від 13.03.2012 р., є споживачем послуг з теплопостачання у вигляді опалення за адресою АДРЕСА_2, особистий рахунк № НОМЕР_1 та користується послугами ПАТ «Полтаваобленерго» (а.с. 9-11).

За даною адресою також зареєстровані та проживають ОСОБА_4, який рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01.12.2011 року визнаний недієздатним, та ОСОБА_3.

За даними ПАТ «Полтаваобленерго» в особі структурного підрозділу - Кременчуцької філії з жовтня 2008 року по січень 2011 року ОСОБА_2 не сплачує послуги з теплопостачання у вигляді опалення, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 2434 грн. 56 коп. (а.с.5-6).

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що відповідачі дійсно свої зобов»язання перед позивачем про сплату за надані послуги не виконують, що є підставою для задоволення позовних вимог, але з урахуванням вимог ст. 257 ЦК України, якою передбачена загальна позовна давність у три роки, прийшов до висновку про необхідність її застосування та відмови у стягненні заборгованості за надані послуги за період з жовтня 2008 р, по липень 2010 р. включно, а подача позивачем у заяви про видачу судового наказу не є пред»явленням позову у розумінні вимог ч. 2 ст. 264 ЦПК України, тому доводи позивача про те, що строк давності не пропущений, є безпідставними.

Крім цього, місцевий суд прийшов до висновку, що позивач в обгрунтування позовних вимог стосовно стягнення заборгованості за період з липня 2010 р. по січень 2011 р. не надав належних та достовірних доказів, що є підставою для відмови у позові в цій частині.

Проте, з таким висновком місцевого суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Як встановила колегія суддіві це вбачається із матералів справи, з даним позовом позивач звернувся до суду 23.07.2013 р. (а.с. 2). Просив суд стягнути з відповідачів заборгованість за період з жовтня 2008 р. по січень 2011 р. в розмірі 2 434, 56 грн. На підтвердження суми заборгованості надав розрахунок за вказаний період (а.с.5-6).

На а.с. 8 міститься ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.04.2011 р. про скасування судового наказу, виданого цим же судом 11.03.2011 р. за заявою ВАТ «Полтаваобленерго» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожите тепло та гарячу воду в сумі 2615,12 грн.

При ухваленні судового рішення місцевий суд допустив невідповідність висновків обставинам справи, порушив норми матеріального права та прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні частини позову з підстав пропуску строку позовної давності, а решти позовних вимог - за недоведеністю.

Згідно ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред»явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Згідно ч. 1 ст. 95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу.

Отже, звернення позивача у березні 2011 р. із заявою про видачу судового наказу та його видача судом свідчить про переривання позовної давності, тому відсутні підстави вважати, що позивачем пропущений строк позовної давності у даній справі.

Крім цього, місцевий суд безпідставно поділив період заборгованості на два періоди. Несплата відповідачами за надані послуги є тривалим порушенням умов договору.

Таким чином, як встановила колегія суддів, позов підлягає задоволенню.

Як вбачається із довідки ТОВ «Житлорембудсервіс» від 27.10.2011 р. квартира не перебуває у власності відповідачів, тому на останніх слід покласти солідарну відповідальність по стягненню заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.

Крім цього, колегією суддів досліджені квитанції, надані відповідачами, про сплату комунальних послуг, а саме за водопостачання, опалення, електроенергію, однак вони не відносяться до спірного періоду, тому не можуть бути враховані.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що у рішенні місцевого суду має місце невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового по суті позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п. 2, 309 ч.1 п. 3,4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» задовольнити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» 2 434,56 грн. заборгованості за послуги теплопостачання у вигляді опалення, 32,99 грн. - встановлений індекс інфляції, 31,07 грн. - 3% річних від простроченої суми, а всього 2 496,62 грн. та судові витрати по 114,70 грн. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

С У Д Д І :