АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 554/352/13-к
Номер провадження 11/786/508/2013
Категорія: ч.1 ст.185 С.Т.
Головуючий у 1-й інстанції Антонов С.В.
Доповідач ап. інст. Гонтар А. А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого - судді Гонтар А.А.,
суддів: Голубенко Н.В., Томилко В.П.
за участю прокурора Деряги Л.М.
захисника ОСОБА_2
засудженої ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_3 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 13 березня 2013 року,-
В С Т А Н О В И ЛА:
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка Росій ської Федерації, уродженка м. Сургут Тюменської області Російської Федерації, не працююча, не одружена, проживає без реєстрації в АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, раніше судима:
- 02.11.2011 року Октябрським районним судом М. Полтави за ч.1 ст. 309,75 КК України на один рік позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком один рік
- засуджена за ч.1 ст.185 КК України на один рік три місяці позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України , за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 02.11.2011 року та остаточно призначено покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі.
Згідно вироку суду, 29 серпня 2012 року близько 10.00 години ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_3, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, таємно викрала мобільний телефон марки «Нокіа 2760» вартістю 120 гривень, в якому знаходилася сім - картка мобільного оператору « МТС» вартістю 10 гривень, з грошовими коштами на рахунку в сумі 5 гривень, а також мобільний телефон марки «Нокіа с1-01» з картою пам'яті на 1 Гб. вартістю 250 гривень, в якому знаходилась сім - карта мобільного оператору « Київстар» вартістю 15 гривень, з грошовими коштами на рахунку в сумі 10 гривень, що належать ОСОБА_6, чим спричинила останньому матеріального збитку на загальну суму у розмірі 410 гривень.
В апеляції засудженої ставиться питання про звільнення її від покарання на підставі ст..75 КК України. Вважає, що призначаючи покарання суд недостатньо врахував дані про її особу, наявність у неї трьох малолітніх дітей, а також її щире каяття.
Інші учасники судового розгляду вирок суду не оскаржили.
Заслухавши доповідача, засуджену ОСОБА_3, яка повідомила, що має трьох дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, який проживає в м. Сургуті, ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає в м. Котельні, ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3, який перебуває в Кременчуцькому домі малюка та просила зменшити призначене їй покарання на три місяці, щоб вона могла звільнитися з місць позбавлення волі до досягнення меншою дитиною трьох років; думку прокурора Деряги Л.М., яка не вбачає підстав для задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції; провівши судові дебати та надавши засуджений останнє слово, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції виходячи з такого.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчинені злочину, за який вона засуджена ґрунтуються на зібраних у справі та наведених у вироку доказах і ніким з учасників судового розгляду в апеляційному порядку не оспорюються.
Зокрема, вина ОСОБА_3 доведена показаннями потерпілого ОСОБА_6, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, протоколами пред'явлення фотознімків для впізнання в ході яких ОСОБА_7 вказав на ОСОБА_3, як на особу, яка в його квартирі викрала мобільні телефони, які належали ОСОБА_6, а ОСОБА_8 вказав на неї ж як на особу, яка наприкінці серпня 2012 року продала йому два мобільних телефони.
У відповідності до зібраних по справі доказів, дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, що також не оспорюються в апеляції.
Призначаючи ОСОБА_3 покарання, передбачене санкцією ч.1 ст.185 КК України, суд першої інстанції, виходячи із вимог ст.ст. 65КК України, урахував: характер і ступень суспільної небезпеки скоєного злочину, особу обвинуваченої, яка не вперше притягується до кримінальної відповідальності, ніде не працює, вчинила злочин в період іспитового строку за попереднім вироком, негативно характеризується за останнім відомим місцем проживання. При цьому суд не знайшов обставин, які б пом'якшували покарання винної. Колегія суддів погоджується з тим, що наявність у обвинуваченої трьох неповнолітніх дітей, які разом з нею не проживають, нею не виховуються та не перебувають на її утриманні не може бути врахована, як обставина, що пом'якшує покарання винної. Обставиною, що обтяжує покарання суд визнав рецидив злочинів.
Пославшись на вище викладені обставини, суд прийшов до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нею нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі. При цьому суд призначив ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, наближене до мінімального розміру цього покарання передбаченого санкцією ч.1 ст.185 КК України.
Врахувавши, що ОСОБА_3 вчинила злочин в період не відбутого покарання за попереднім вироком, суд призначив їй покарання за сукупністю вироків за правилами ст. 71 КК України, а саме шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком..
Оскільки покарання ОСОБА_3 призначене з дотриманням вимог ст.ст. 65,71 КК України, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення його апеляції та пом'якшення призначеного покарання.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України (1960 р.), п.п.9,11,13,15 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженої ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 13.03.2013 року стосовно неї без змін.
С У Д Д І :
ГОНТАР А.А. ГОЛУБЕНКО Н.В. ТОМИЛКО В.П.