Справа № 22-Ц-1698 Головуючий у 1-й інстанції: Шершак М.І.
Категорія - 21 Суддя-доповідач: Криворотенко В.І.
УХВАЛА
іменем України
07 грудня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного
суду Сумської області в складі:
головуючого - Маслова В.О.,
суддів - Криворотенка В.І., Ведмедь Н.І.,
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
та осіб, які приймають участь у справі - представника позивача ОСОБА_1, розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу
за апеляційною скаргою відділення у м. Суми Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 16 жовтня 2006 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до відділення у м. Суми Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, 3-тя особа: Відкрите акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" про стягнення моральної шкоди,-
встановила:
В апеляційній скарзі відділення у м. Суми Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, посилаючись на неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 16 жовтня 2006 року в даній справі, яким частково задоволено позов ОСОБА_2 та стягнуто на його користь з відповідача відшкодування моральної шкоди в розмірі 4000 грн., і постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. При цьому вказує, що судом неповно з'ясовано наявність підстав для відшкодування моральної шкоди, неналежно оцінені характер і обсяг моральних та фізичних страждань, стан здоров'я позивача, не врахована його вина у настанні страхового випадку.
Зазначає також, що позивач у відповідності до Постанови КМУ від 16 січня 2003 року № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» мав можливість вийти на пенсію раніше граничного пенсійного віку, однак навіть після встановлення Харківським НДІ МП діагнозу щодо наявності у нього професійного захворювання, фактично продовжує працювати, усвідомлюючи шкідливий фактор виробництва та вплив на його здоров'я.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 20 липня 1965 року по 31 травня 2005 року знаходився в трудових відносинах з ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе». Останній час працював в шкідливих умовах котельником. В зв'язку з важкими умовами праці позивач отримав професійне захворювання на виробництві, в результаті якого згідно останнього висновку МСЕК від 26 грудня 2005 року йому встановлено 50 % втрати професійної працездатності, а також безстроково визнано інвалідом III групи.
Згідно акту розслідування причин захворювання на виробництві НОМЕР_1 причиною захворювання є «проведення роботи в умовах підвищеного рівня шуму, пилу, неефективність використання засобів індивідуального захисту, недосконалість технологій», тобто те, що відповідачем не було створено належних умов праці.
Заслухавши думку представника позивача, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції з достатньою повнотою з'ясував обставини справи, належним чином перевірив доводи та заперечення кожної сторони, вірно оцінив всі докази по справі.
Згідно ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.
Посилання відділення у м. Суми Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на те, що обов'язок встановлення факту спричинення моральної шкоди покладено на МСЕК, колегія суддів вважає помилковим, оскільки необхідно врахувати, що медичний аспект є лише одним із критеріїв наявності чи відсутності немайнових втрат особи.
Тобто суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві позивачу було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася в тому, що він зазнав фізичних і моральних страждань, які полягають у значному погіршенні стану здоров'я та призвели до часткової втрати звичних життєвих зв'язків. Позивач вимушений вживати додаткові зусилля для організації свого життя.
Посилання апелянта на наявність вини позивача в настанні страхового випадку колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони носять загальний характер і не підтверджені конкретними доказами.
Посилання апелянта на те, що у задоволенні позовних вимог позивача необхідно відмовити, оскільки ОСОБА_2 згідно Постанови КМУ від 16 січня 2003 року № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» мав можливість вийти на пенсію раніше граничного пенсійного віку, однак цим не скористався, на думку колегії суддів, також є безпідставним, так як Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" такої підстави для відмови у страхових виплатах не передбачає.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди - 4000 грн. суд першої інстанції належним чином врахував характер і обсяг страждань позивача та їх негативних наслідків, тривалість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Таким чином, рішення суду узгоджується з доказами, наявними у справі, відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його зміни або скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу відділення у м. Суми Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 16 жовтня 2006 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, і з цього часу може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.