ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18 листопада 2013 року Справа № 913/2938/13
Провадження № 29/913/2938/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Елінар», м. Запоріжжя
до відповідача Приватне акціонерне товариство «Армопласт», м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 29 572 грн. 82 коп.
Суддя Якушенко Р.Є.
Секретар судового засідання Колпакова Г.О.
у засіданні брали участь:
від позивача - Сосніна Л.І., представник за довіреністю б/н від 18.06.2013, паспорт СА 508606, виданий Комунарським РВ УМВС України в Запорізькій області 29.07.1997;
від відповідача - Голтвяницький М.В., юрисконсульт, довіреність № 2/2012 від 01.10.2012.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини справи: 24.10.2013 (дата отримання позову кур'єром на накладній № 5276419) Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Елінар» (далі - ТОВ «ТД «Елінар», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Армопласт» (далі - ПрАТ «Армопласт», відповідача у справі) про стягнення з останнього 29 572 грн. 82 коп., з яких:
- 276 000 грн. 00 коп. - заборгованість за договором № У-14-12 від 19.09.2012;
- 1 972 грн. 82 коп. - пеня за прострочення оплати повернутого товару за період з 26.02.2013 по 09.06.2013.
Позивач посилаючись на норми статей 175, 193, 216, 218, 222, 231, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 530, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543-1996 обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач не розрахувався за повернутий товар за накладною № 1 від 26.12.2012 на суму 276 000 грн. 00 коп., який позивач отримав від відповідача на підставі договору № У-14-12 від 19.09.2012 за накладною № 169 від 25.09.2012 та здійснив 100 % передплату за цей товар.
Приватне акціонерне товариство «Армопласт» (далі - ПрАТ «Армопласт») відповідач у справі, забезпечив участь повноважного представника у судове засідання, але письмовий відзив на позов не надав.
Представник відповідача у судовому засіданні усно визнав основний борг у сумі 27 600 грн. 00 коп. та надав оригінали документів витребувані судом, копії яких залучені до матеріалів справи, а саме:
- договору № У-14-12 від 19.09.2012;
- специфікації № 1 від 19.09.2012 до договору № У-14-12 від 19.09.2012;
- акту повернення № 687 від 26.12.2012 на суму 27 600 грн. 00 коп.;
- накладної повернення постачальнику № 1 від 26.12.2012 на суму 27 600 грн. 00 коп.;
- податкової накладної від 20.09.2012 № 17 на суму 27 600 грн. 00 коп.;
- розрахунку № 30 від 26.12.2012 додатку 2 до податкової накладної від 20.09.2012 № 17 за договором № У-14-12 від 19.09.2012 на суму 27 600 грн. 00 коп.;
- листа від 07.08.2013 № 563 про визнання претензії позивача на суму на суму 27 600 грн. 00 коп.
При з'ясуванні фактичних обставин, дослідженням поданих сторонами у справі доказів, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд
ВСТАНОВИВ:
Між сторонами за позовом 19.09.2012 укладено договір № У-14-12 (далі - по тексту - договір), згідно умов пункту 1.1 цього договору, Постачальник, відповідач у справі, зобов'язався поставити, а Покупець, позивач у справі, зобов'язався оплатити та прийняти олігоефіракрілат ТГМ-3 марки Б вищий сорт з якості у відповідності з вимогами ТУ У 24.1-04681296-024-2003 (а.с.10,11).
Ціна, об'єм, умови та строк поставки визначається у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного (пункт 2.1 договору).
Умови поставки продукції сторони визначили у розділі 2 договору.
Згідно пункту 3.1 договору продукція яка поставляється оплачується за договірними цінами, встановленими на підприємстві виробника, яка на момент підписання договору складає 57,50 грн./кг (без урахування ПДВ).
Розрахунки за даним договором здійснюються Покупцем шляхом переводу 100 % суми попередньої оплати у банк Постачальника (пункт 3.2 договору).
Попередня оплата Покупцем здійснюється згідно рахунку - фактури Постачальника на підставі запита Покупця про пред'явлення рахунка. Рахунок на попередню оплату дійсний протягом 5 банківських днів (пункт 3.3 договору).
Згідно пункту 3.4 договору сума даного договору визначається сумою Специфікацій, що є невід'ємною частиною даного договору.
Даний договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2012 (пункт 8.1 договору).
19.09.2012 сторони уклали Специфікацію № 1 до договору № У-14-12 від 19.09.2012 (а.с.12), згідно якої відповідач зобов'язався поставити, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити продукцію - олігоефіракрілат ТГМ-3 марки Б вищий сорт з вимогами ТУ У 24.1-04681296-024-2003, тара - бочка V-200л, у кількості 400 кг за ціною без ПДВ - 57,50 грн., на загальну суму 27 600,00 грн., у тому числі ПДВ - 4 600,00 грн.
У пункті 1 Специфікації сторони визначили, що поставка продукції здійснюється на умовах FCA м. Сєвєродонецьк («ІНКОТЕРМС 2000») (автомобільним транспортом).
Згідно пункту 2 Специфікації до ціни включена вартість тари.
Пунктом 3 Специфікації сторони встановили строк поставки - протягом 10 днів з дати отримання предоплати на рахунок Постачальника.
Умови оплати: 100 % предоплати згідно пред'явленого рахунку Постачальна (пункт 4 Специфікації).
Договір № 198-13 від 03.04.2013 прийнятий сторонами до виконання.
20.09.2012 позивач перерахував на рахунок відповідача суму 27 600 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою, копія якої залучена до матеріалів справи (а.с.14).
25.09.2012 на виконання умов договору № У-14-12 від 19.09.2012 та Специфікації № 1 від 19.09.2013 ПрАТ «Армопласт», відповідач у справі за накладною № 169 від 25.09.2012 на суму 27 600,00 грн., у тому числі ПДВ - 4 600,00 грн. (а.с.13), яка містить найменування, кількість продукції та підписана обома сторонами без заперечень, передало ТОВ «ТД Елінар», позивачу у справі, на підставі довіреності від 25.09.2012 № 80 - працівнику відповідача Крижевському А.М., продукцію на загальну суму 27 600 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 4 600 грн. 00 коп.
26.12.2012 ТОВ «ТД Елінар», позивач у справі, на підставі накладної № 1 від 26.12.2012 на повернення товару, яка підписана обома сторонами без заперечень, передав ПрАТ «Армопласт», відповідачу у справі, на підставі довіреності від 26.12.2012 № 427 (а.с.16), продукцію - олігоефіракрілат ТГМ-3 марки Б у кількості 400 кг за ціною без ПДВ - 57,50 грн., на загальну суму 27 600 грн. 00 коп. (з ПДВ) (а.с.15).
Відповідач не оплатив отриману за вищезазначеною накладною продукцію, заборгованість складає 27 600 грн. 00 коп.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами № 1202 від 12.02.2013, № 1803 від 18.03.2013, № 2803 від 28.03.2013 з вимогами сплатити вартість повернутої продукції (а.с.19-21).
18.04.2013 позивачем направлена відповідачу претензія від 17.04.2013 № 1704 про відшкодування заборгованості за повернену продукцію в сумі 27 600 грн. 00 коп. (а.с.22,23).
Відповідач (лист від 07.08.2013 № 563 - а.с.27) вимоги позивача визнав повністю та зобов'язався погасити борг, але зобов'язання по розрахунку за отриману продукцію до теперішнього часу не виконав, що і стало підставою для звернення позивача за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.
Представник позивача у судовому засіданні подав на підставі статей 22, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заяву від 18.11.2013 про відмову частково від позовних вимог в частині стягнення пені в 1 972 грн. 82 коп., в якій зазначив, що з наслідками відмови ознайомлений.
Крім того, позивач надав документи витребувані судом, копії яких залучені до матеріалів справи.
Заява позивача прийнята судом до розгляду.
Представник відповідача у судовому засіданні повністю визнав вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 27 600 грн. 00 коп. та ознайомився з заявою позивача про відмову частково позовних вимог в частині пені у сумі 1 972 грн. 82 коп.
Під час судового розгляду справи докази часткової або повної сплати суми боргу відповідачем не надані.
Встановивши фактичні обставини, оцінивши подані сторонами у справі докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
Обставини даної справи свідчать, що між сторонами за позовом існують правовідносини купівлі - продажу згідно договору № У-14-12 від 19.09.2012 і регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) про купівлю - продаж та глав 19, 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) загальні положення про господарські зобов'язання та господарські договори.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За правилами частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Матеріалами справи доведено, що на виконання умов договору № У-14-12 від 19.09.2012 позивач 20.09.2012 перерахував на рахунок відповідача попередню оплату на суму 27 600 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою (а.с.14), а відповідач поставив позивачу товар згідно накладної № 169 від 25.09.2012, в якій вказано найменування товару, кількість, ціна, загальна вартість на загальну суму 27 600 грн. 00 коп. (з ПДВ).
Відповідачем оформлена податкова накладна від 20.09.2012 № 17 на суму 27 600 грн. 00 коп., копія якої залучена до матеріалів справи.
На замовлення відповідача у справі позивач повернув отриманий товар згідно накладної № 1 від 26.12.2012 на повернення товару на загальну суму 27 600 грн. 00 коп. (з ПДВ) (а.с.15).
Факт повернення товару позивачем відповідачу станом на 26.12.2012 підтверджено також актом повернення № 687 від 26.12.2012, копія якого залучена до матеріалів справи.
На підставі накладної № 1 від 26.12.2012 відповідачем оформлено розрахунок № 30 від 26.12.2012 додаток 2 до податкової накладної від 20.09.2012 № 17 за договором № У-14-12 від 19.09.2012 на суму 27 600 грн. 00 коп., копія якого залучена до матеріалів справи.
Проте, відповідач порушив умови проведення розрахунків за отриманий товар, повністю не розрахувався з позивачем, заборгованість складає 27 600 грн. 00 коп., яка підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає задоволенню.
Доказів перерахування позивачу вартості отриманого товару відповідач не надав і на дату прийняття цього рішення.
Отже, вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 27 600 грн. 00 коп. заявлені обґрунтовано та підлягають до стягнення з відповідача.
Позивачем на підставі норм Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543-1996 нарахована та заявлена до стягнення пеня у сумі 1 972 грн. 82 коп. за прострочку оплати отриманого товару.
Під час розгляду справи позивач подав заяву від 18.11.2013 про відмову частково позовних вимог в частині пені у сумі 1 972 грн. 82 коп., в якій зазначив, що з наслідками відмови ознайомлений.
Статтею 22 ГПК України визначені права та обов'язки сторін у господарському процесі, зокрема, встановлено право сторони до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.
Господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси.
Порядок відмови від позову встановлений статтею 78 ГПК України.
Розглянувши заяву позивача, суд приймає його відмову від позовних вимог в частині пені в сумі 1 9 72 грн. 82 коп., оскільки дії позивача не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь прав і охоронюваних законом інтересів.
Наслідки відмови від позову позивачу відомі.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Враховуючи викладене, провадження у справі № 913/2532/13 в частині вимог позивача про стягнення пені в сумі 1 972 грн. 82 коп. слід припинити.
Частиною 2 статті 80 ГПК України встановлено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову у загальній сумі 27 600 грн. 00 коп.
Відповідно до статей 44, 49 ГПК України витрати позивача зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам у сумі 1 605 грн. 72 коп.
Розглядаючи судові витрати, суд врахував положення підпункту 5.1 пункту 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", в якому зазначено, що статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК України).
Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.
Керуючись статтями 43, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 78, пунктом 4 частини 1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Армопласт", Гвардійський проспект, 30/1, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 04681296 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Елінар", вул. Північне шосе, буд.12, м. Запоріжжя, 69006, ідентифікаційний код 37707968 заборгованість у сумі 27 600 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 605 грн. 72 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В решті вимог про стягнення пені в сумі 1 972 грн. 82 коп. провадження у справі припинити.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено і підписано 22.11.2013.
Суддя Р.Є. Якушенко