ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2006 р. | № 5/348 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий), |
Харченка В.М., |
Борденюк Є.М. |
розглянувши у відкритому | судовому засіданні у м.Києві |
за участю представника | відповідача –Малого О.В. та представників ВАТ “Дніпроспецбуд” –Переяславської М.В., Ларіонової О.О. |
касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства “Дніпроспецбуд” |
на рішення | від 22.04.2004 |
господарського суду | Дніпропетровської області |
у справі | № 5/348 |
за позовом | Приватного підприємства “Корень” |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства “ПІК-А” |
про | усунення перешкод в користуванні майном |
та за зустрічним позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства “ПІК-А” |
до | Приватного підприємства “Корень” |
про | визнання права власності |
В судове засідання представник ПП “Корень” не з`явився, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2003 року приватне підприємство “Корень” звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “ПІК-А” про зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні майном - побутовими приміщеннями в будинку № 2 “г” по вул. Набережній Перемоги в м. Дніпропетровську та звільнити зазначене приміщення. ТзОВ НВП “ПІК-А” подало зустрічний позов, в якому просило визнати за ним право власності на приміщення будинку № 2 “п” по вул. Набережній Перемоги в м. Дніпропетровську.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2004 у справі № 5/348 в первісному позові відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Визнано за ТзОВ НВП “ПІК-А” право власності на адміністративне приміщення архітектурних майстерень (літ. А-1), розташоване на земельній ділянці 0,1465 га за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 2 “п”. Зобов`язано ПП “Корень” не чинити ТзОВ НВП “ПІК-А” перешкод у користуванні зазначеним адміністративним приміщенням архітектурних майстерень.
В апеляційному порядку зазначене рішення не переглядалось.
У касаційній скарзі ВАТ “Дніпроспецбуд” просить скасувати рішення суду першої інстанції від 22.04.2004, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що судом при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 27, 43 ГПК України.
Відзивів на касаційну скаргу позивач та відповідач до Вищого господарського суду України не надіслали.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено господарським судом, згідно з протоколом засідання конкурсної комісії з продажу майна ВАТ “Дніпроспецбуд” БМУ-15 від 06.05.2003 приватним підприємством “Корень” придбане у власність приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги –2 “г”. Відповідно до листа Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів № 13510-7 від 14.11.2003 земельна ділянка за зазначеною адресою площею 0,1100 врахована у Державному земельному кадастрі за ВАТ “Дніпроспецбуд”.
Судом також було встановлено, що спірним приміщенням є будівля, зведена в 2001 році на земельній ділянці площею 0,1465 га. При цьому, право користування ТзОВ НВП “ПІК-А” земельною ділянкою оформлено товариством 26.07.2002 з Дніпропетровською міською радою за договором оренди. 30.08.2001 інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю був виданий дозвіл № 337 на проведення на земельній ділянці площею 0,1465 га будівельних робіт. У зв`язку з цим, відповідачем за первісним позовом була зведена адміністративна споруда архітектурних майстерень, яка є новобудівлею.
Крім того, судом було встановлено, що розпорядженням міського голови Дніпропетровської міської ради № 980р. від 28.09.2001 адміністративному будинку архітектурних майстерень (незавершене будівництво) ТзОВ НВП “ПІК-А” була присвоєна поштова адреса: вул. Набережна Перемоги, 2П; а розпорядженням міського голови Дніпропетровської міської ради № 965р. від 23.08.2000 складським та побутовим приміщенням ВАТ “Дніпроспецбуд” присвоєна поштова адреса: вул. Набережна Перемоги, 2 “г”.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи заявлений по справі зустрічний позов, господарський суд виходив з того, що адміністративне приміщення архітектурних майстерень побудоване позивачем за зустрічним позовом і воно не належало ВАТ “Дніпроспецбуд”, за яким у Державному земельному кадастрі врахована інша земельна ділянка площею 0,1100 га, що міститься за адресою Набережна Перемоги, 2 “г” у м. Дніпропетровську, на якій розташовані інші приміщення, користуватись якими відповідач позивачу не перешкоджає. З врахуванням цих обставин, господарський суд дійшов висновку, що підстави для задоволення вимог ПП “Корень” про звільнення спірного приміщення за № 2 “П” відсутні і у цьому ж зв`язку задовольнив заявлений по справі зустрічний позов.
З такими висновками суду погодитись не можна.
Як вбачається із змісту касаційної скарги, скаржник посилається на те, що на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 137/2 від 19.06.2002 ТзОВ НВП “ПІК-А” отримало в оренду на два роки земельну ділянку, яка знаходиться в комплексі будівель розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 2-Г під будівництво адміністративної споруди архітектурних майстерень. При цьому, оформивши необхідну документацію на будівництво, товариство почало перепланування побутового приміщення, яке належало ВАТ “Дніпроспецбуд”, внаслідок чого адреса оспорюваного об`єкта була змінена на вул. Набережна Перемоги, 2-П. За твердженням скаржника, частина спірного майна, а саме складські приміщення площею 30,2 м2, які позначені на плані земельної ділянки відповідною літерою, знаходились в користуванні відповідача на правах оренди, де орендодавцем виступало ВАТ “Дніпроспецбуд”. У цьому зв`язку, скаржник зазначає, що фактично предметом спору є одне і теж приміщення, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 2-Г (вул. Набережна Перемоги, 2-П), до якого він має безпосереднє відношення.
Вищенаведені обставини, як це вбачається із змісту оскаржуваного рішення, в ході розгляду справи судом не досліджувались. При цьому, задовольняючи заявлений по справі зустрічний позов, суд не встановив де саме розміщені і як географічно співвідносяться між собою земельні ділянки, які, відповідно до наявних у справі документів, враховані у Державному земельному кадастрі окремо за ТзОВ НВП “ПІК” та окремо за ВАТ “Дніпроспецбуд”, а також де саме та за яким літеровим позначенням на цих ділянках знаходиться спірне майно, яке, за твердженням відповідача, є будівництвом першої черги адміністративної будівлі архітектурних майстерень з літеровим позначенням “А-1”, а за твердженням заявника –це ж майно являє собою складські та побутові приміщення, які, в свою чергу, позначені на плані земельної ділянки літерами “А-1” та “Б-1”.
У цьому ж зв`язку суд не прийняв до уваги наявні у справі документи, згідно яких, розпорядженням голови Дніпропетровської міської Ради від 06.11.2000 № 1259р., відповідачу фактично погоджувалось місце розташування адміністративного будинку на земельній ділянці за умови відсутності спору як відносно самої земельної ділянки, або її частини, так і відносно будівель та споруд, які на ній розташовані.
Оскільки сукупність вищенаведених обставин судом встановлена не була, а також приймаючи до уваги, що заявник, якого не було залучено до участі у справі, згідно наданих ним до касаційної скарги документів, дійсно може мати відповідне відношення до предмету спору, оскаржуване судове рішення слід визнати таким, що постановлено за неповно з`ясованими обставинами та таким, що стосується прав і обов`язків осіб, які не були залучені до участі у справі.
Крім того, допущена судом неповнота у дослідженні обставин справи полягає також у тому, що, задовольняючи зустрічний позов, суд визнав за відповідачем право власності відносно предмету спору як на новостворене майно.
В той же час, відповідно до наявних у справі документів, майно, відносно якого суд визнав за відповідачем право власності, являє собою адміністративну будівлю, що складається із зведеного першого поверху та недобудованого другого поверху, а тобто є недобудованим нерухомим майном.
Згідно із ст. 331 ЦК України, у тій редакції, що діяла на відповідний період часу, суд може визнати зацікавлену особу власником недобудованого нерухомого майна лише за наявності певних обставин, що визначені цієї ж статтею. Таких обставин суд, як це випливає із змісту оскаржуваного рішення, не встановив як не встановив і обставин, які б дозволяли дійти до висновку про те, що відповідач, звернувшись з зустрічними вимогами саме до приватного підприємства “Корень”, мав для цього відповідні правові підстави, що окреслені ст. 15 ЦК України.
У цьому зв`язку суду належало дослідити та дати відповідну оцінку наявним у справі документам, із змісту яких випливає, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 19.06.2002 за № 137/2, яким був затверджений проект земельної ділянки площею 0,1465 га по вул. Набережна Перемоги в м. Дніпропетровську, в районі будинку № 2-Г, а сама земельна ділянка була передана відповідачу на правах оренди, передбачався ряд обов`язків останнього, які той мав нести перед радою та невиконання певної частини яких тягло за собою втрату чинності цього рішення в цілому. За наявності таких документів у справі, а також враховуючи, що за зустрічним позовом відповідач вимагав визнати за ним право власності відносно недобудованого нерухомого майна, суд, відповідно до вимог ст. 27 ГПК України, повинен був обговорити питання про наявність правових підстав для залучення до участі у справі Дніпропетровської міської ради.
Сукупність наведеного дає підстави для скасування оскаржуваного рішення та передачі справи на новий розгляд.
В ході такого суду належить врахувати вищенаведені недоліки, повно встановити коло тих осіб, які мають безпосереднє відношення до спірного питання, прав і інтересів яких може торкнутися судове рішення, що має бути постановлене у майбутньому. Залучити цих осіб до участі у справі, витребувати у них докази щодо їхньої причетності до предмету спору. Наданим по справі доказам дати належну оцінку та, в залежності від встановленого, прийняти відповідне рішення, виклавши згідно вимог процесуального законодавства.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Дніпроспецбуд” задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2004 у справі № 5/348 скасувати, а справу передати до господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд в іншому складі суддів.
Головуючий Остапенко М.І.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Борденюк Є.М.