Справа № 430/2503/13-к

УХВАЛА

20.11.2013 р.                                        смт.Станиця Луганська Луганської області

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:

головуючого Соболєва Є.О.

при секретарі Сухаревській Н.О.,

за участю: прокурора Гвоздьової С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с-ща Широкий Станично-Луганського району Луганської області, росіянки, громадянки України, яка має середню освіту, не одружена, не працює, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, с-ще Широкий, вул. Старченка, 4/15, проживає за адресою: м. Луганськ, садове товариство «Станкобудівельник», раніше не судима,

підозрюваної за ч. 1 ст. 296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 підозрюється в тому, що вона 12 лютого 2013 року об 11 годині 55 хвилин, знаходячись на зупинці громадського транспорту, розташованій на вул. Леніна смт. Станиця Луганська Луганської області, з метою проїзду до м. Луганська зайшла у маршрутне таксі № 233 сполученням с-ще Вільхове Станично-Луганського району – м. Луганськ, а саме у автобус «Богдан» білого кольору, державний номер НОМЕР_1, сіла на переднє пасажирське сидіння, що знаходилось праворуч від водія, та почала неохайно снідати, забруднюючи салон автобусу. Водій автобусу ОСОБА_2 з цього приводу зробив зауваження ОСОБА_1, однак остання його проігнорувала, розуміючи, що вона знаходиться у громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи елементарні правила поведінки та благопристойності, порушуючи норми моралі, не маючи вагомої причини, почала голосно кричати, висловлюватись грубою нецензурною лайкою на адресу водія, при цьому показувала якесь посвідчення, що нібито давало їй право на пільговий проїзд.

Здійснивши огляд посвідчення, яке мало ознаки фальшування, ОСОБА_2 став вимагати від ОСОБА_1 припинення своїх дій та повідомив пасажирів автобусу про фальшивість посвідчення, продемонструвавши його ним. Через це ОСОБА_1 ще більше стала агресивною, вихопила з рук водія своє посвідчення та, діючи з особливою зухвалістю, схопила дрібні гроші, які знаходилися у дерев’яній коробці в автобусі біля водія, та почала їх кидати у ОСОБА_2, потім кинула в нього коробку з під грошей та мобільний телефон водія «Samsung duos» у корпусі чорного кольору, внаслідок чого ці всі предмети розлетілись по салону автобуса.

З метою припинення хуліганських дій ОСОБА_1, ОСОБА_2 схопив останню та вивів на вулицю з автобусу, але ОСОБА_1, не припиняючи своїх дій, підібрала з землі каміння і, діючи з особливою зухвалістю, висловлюючись при цьому нецензурною лайкою, кинула його у вікно автобусу, розбивши його, чим спричинила майнову шкоду власнику автобусу ОСОБА_3 на загальну суму 600 грн..

Далі ОСОБА_2 став забирати каміння у ОСОБА_1, щоб припинити її подальші дії, однак остання укусила ОСОБА_2 за ліву руку в області передпліччя та праве плече, також вона подряпала руками праву щоку ОСОБА_2, чим спричинила останньому гострого фізичного болю.

Хуліганські дії ОСОБА_1 припинила тільки тоді, коли ОСОБА_2 вдалось забрати неї каміння, після чого він сів у автобус та поїхав з місця конфлікту.

Вказані дії ОСОБА_1 підпадають під ознаки кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 296 КК України.

У своєму клопотанні прокурор ставить питання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення зазначеного правопорушення посилаючись на те, що провина підозрюваної у повній мірі знайшла підтвердження в ході досудового розслідування на підставі зібраних доказів, ОСОБА_1 раніше не судима, вчинила злочин невеликої тяжкості та примирилася з потерпілим.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання, від потерпілого та підозрюваної надійшли письмові заяви, в яких вони просили провести судове засідання за їхньої відсутності. Потерпілий у своїй заяві підтвердив факт примирення з підозрюваною, був не проти звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1. Підозрювана також підтримала клопотання прокурора була не проти його задоволення.

Вислухавши прокурора, суд вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із змісту клопотання йдеться, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 296 КК України, свою провину вона визнає, вона також доведена матеріалами кримінального провадження.

Стаття 46 КК України передбачає, що особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Ця норма закону зобов’язує суд звільнити особу від кримінальної відповідальності за наявності примирення винного з потерпілим за умови, якщо ця особа вчинила злочин вперше та цей злочин є злочином невеликої тяжкості або необережним злочином середньої тяжкості.

Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 296 цього Кодексу є злочином невеликої тяжкості.

Із даних про особу підозрюваної судом встановлено, що вона раніше не засуджувалась, притягається до кримінальної відповідальності вперше.

За таких обставин, враховуючи, що підозрювана, незважаючи на те, що органом досудового слідства їй роз’яснено право наполягати на своїй реабілітації, була не проти задоволення клопотання прокурора, потерпілий підтвердив факт досягнення примирення з підозрюваною, у суду відсутні підстави для відмови у задоволенні клопотання, а тому ОСОБА_1 слід звільнити від кримінальної відповідальності, кримінальне провадження відносно неї закрити.

Керуючись ст.ст. 285, 288, 314, 369-371 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

У зв’язку з примиренням підозрюваної з потерпілою звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 296 КК України, кримінальне провадження відносно неї закрити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, яку може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Головуючий: