ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

18 грудня 2006 р.

№ 20-5/151

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Подоляк О.А., Грека Б.М., Дерепи В.І.,

розглянувши  касаційну  скаргу

ВАТ “Судноремонтний комплекс “Севморсудноремонт”

на  рішення

від 25.10.2006 р. господарського суду міста Севастополя

у  справі

№ 20-5/151

за  позовом

ЗАТ “Севастопольбуд” в особі Будівельного управління № 44

до	ВАТ “Судноремонтний комплекс “Севморсудноремонт”

про	стягнення 106631,44 грн.

в с т а н о в и в :

Подана ВАТ “Судноремонтний комплекс “Севморсудноремонт” касаційна скарга (зареєстровано ВГСУ за № 17151 від 15.12.2006 р.) на рішення господарського суду міста Севастополя від 25.10.2006 р. не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 46 та ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до підпункту “г” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 “Про державне мито” із  апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами із спорів майнового характеру державне мито справляється у розмірі 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Згідно із підпунктом “а” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 “Про державне мито” із заяв майнового характеру, що подаються  до  господарських  судів,  ставка  державного  мита  встановлена  в такому розмірі: 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Севастополя від 25.10.2006 р. позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 92074,80 грн. основного боргу, 8675,21 грн. пені, 6046,55 грн. інфляційних нарахувань, 1369,77 грн. відсотків річних, а всього –108166,33 грн.

В поданій касаційній скарзі оскаржувачем заявлено вимоги про скасування рішення господарського суду міста Севастополя від 25.10.2006 р. та прийняття нового рішення про відмову в позові.

Разом з тим, як вбачається з доданого до касаційної скарги платіжного доручення № 1398 від 16.11.2006 р., оскаржувачем сплачено державне мито в розмірі 510 грн., тобто в меншому розмірі, ніж встановлено, оскільки ним не оплачені вимоги майнового характеру в повному обсязі.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

В силу ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, які стали підставою для повернення касаційної скарги, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу ВАТ “Судноремонтний комплекс “Севморсудноремонт” повернути заявнику.

Судді                                                                                               О. Подоляк

                                                                                                 Б. Грек  

                                                                                                  В. Дерепа