справа № 208/4864/13-ц
№ провадження 2/208/1732/13
РІШЕННЯ
Іменем України
02 липня 2013 р. м. Дніпродзержинськ
м. Дніпродзержинськ
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Ричка С.О.
при секретарі - Щербацевич Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на придбане нерухоме майно, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Заводського районного суду з позовною заявою до відповідача в якому просить суд визнати дійсним укладений 20 травня 2013 року попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна - вбудоване приміщення № 101, яке складається з А-5: підвалу, коридору, підсобного приміщення, тамбуру, загальною площею 129,5 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1 - дійсним, визнати на ним право власності з подальшою реєстрацією у відповідних органах державної реєстрації, в обґрунтування своїх вимог зазначила, що 20 травня 2013 року між ним та відповідачем, був укладений попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна - вбудованого приміщення № 101, яке складається з А-5: підвалу, коридору, підсобного приміщення, тамбуру, загальною площею 129,5 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1. Це нерухоме майно належало відповідачу на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.09.2011 року зареєстрованого на товарній біржі «Дніпродзержинська» за реєстровим № 421. Після придбання нерухомого майна позивач став використовувати його за цільовим призначенням, володіти, користуватися цим нерухомим майном на свій розсуд, але на теперішній час він не має можливості розпорядитися своїм нерухомим майном оскільки при укладенні договору сторонами хоча і були виконані всі умови попереднього договору купівлі-продажу, заплачена вартість придбаного майна, позивач прийняв його у власність, став володіти та користуватися нерухомим майном, але договір є недійсним, так як він не був нотаріально посвідчений відповідно до вимог чинного законодавства, тому він вимушений звернутися до суду з цим позовом.
Позивач в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву в якій просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, та розглянути справу без його участі та не заперечувала проти розгляду справи без участі відповідача при заочному розгляду справи та без застосування технічних засобів.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просив суд розглянути справу без його участі та не заперечував проти задоволення позовних вимог.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України.
Судом досліджені докази по справі:
- досліджені письмові докази по справі шляхом оголошення їх у судовому засіданні.
Вивчивши письмові докази та матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи позивач, 20 травня 2013 року уклав з відповідачем, попередній договір нерухомого майна - вбудованого приміщення № 101, яке складається з А-5: підвалу, коридору, підсобного приміщення, тамбуру, загальною площею 129,5 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1.
Згідно із договором купівлі - продажу, вищевказаного нерухомого майна, продаж здійснено за 80000,00 грн (вісімдесят тисяч гривень 00 коп.), які відповідач отримав від позивача під час підписання договору, що підтверджується попереднім договором купівлі-продажу та розпискою, написаною відповідачем власноруч.
З матеріалів справи вбачається, що нерухоме майно належало відповідачу на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.09.2011 року зареєстрованого на товарній біржі «Дніпродзержинська» за реєстровим № 421.
Як встановлено в судовому засідання, відповідач не оформив до кінця всі необхідні документи, тому він не може привести всі право встановлюючи документи у належний стан, а в наслідок чого також не може виконати умови попереднього договору, хоча відповідач фактично і передав у власність нерухомість позивачу, але в подальшому від нотаріального посвідчення договору відмовляється.
У відповідності до ст. ст. 227, 242 Цивільного кодексу України для договорів купівлі - продажу, міни нерухомості, у разі, якщо хоча б однією стороною є громадянин, встановлено обов'язкову нотаріальну форму договору.
Судом встановлено, що між сторонами під час укладення договору, було повне взаєморозуміння, всі умови договору сторонами були виконані і ніяких претензій один до одного вони не мали.
В теперішній час відповідач ухиляється від належного нотаріального посвідчення договору, що порушує право власності позивача, який не може в повній мірі володіти, використовувати та розпоряджатися своїм нерухомим майном.
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа може звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права ти інтересу.
Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права тощо.
Відповідно до вимог ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Так, відповідно до ст. 334 ч. 3 ЦК України право власності на майно по договору, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у покупця з часу такого посвідчення чи з часу вступу в законну силу рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцю), а покупець приймає його або зобов'язується прийняти та заплатити за нього визначену грошову суму.
Згідно ст.638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди по всім істотним умовам договору. Між сторонами була досягнута згода по умовам договору; нерухоме майно, яке було об'єктом договору купівлі-продажу, було передана позивачу у власність, а це означає, що, у відповідності з ч.2 ст.640 ЦК України, договір купівлі-продажу дійсно був укладений з моменту передачі відповідного майна.
У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання попереднього договору, укладеного 20 травня 2013 року, купівлі-продажу нерухомого майна - вбудованого приміщення № 101, яке складається з А-5: підвалу, коридору, підсобного приміщення, тамбуру, загальною площею 129,5 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1, дійсним, визнання на цей об'єкт права власності за позивачем з подальшою реєстрацією у відповідних органах державної реєстрації, підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 204, 227, 242, 328, 392 ЦК України ст.ст. ст.ст. 10, 57, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на придбане нерухоме майно - задовольнити.
Визнати попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого ОСОБА_1 придбала, а ОСОБА_2 продав нерухоме майно, а саме: вбудоване приміщення № 101, яке складається з А-5: підвалу, коридору, підсобного приміщення, тамбуру, загальною площею 129,5 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1, укладений 20.05.2013р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - дійсним.
Визнати за ОСОБА_1, право власності на нерухоме майно, а саме: вбудоване приміщення № 101, яке складається з А-5: підвалу, коридору, підсобного приміщення, тамбуру, загальною площею 129,5 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1, з подальшою реєстрацією у відповідних органах державної реєстрації.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін скарги про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України з дня його проголошення.
Суддя Ричка С. О.