Київський районний суд м. Сімферополя

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 123/8879/13-ц Номер провадження 2/123/3087/2013

14.11.2013 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі:

головуючого - судді Діденка Д.О.,

при секретарі - Пушкіній М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності та визнання права власності за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що їй на праві власності належить 25/100 часток житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Право власності на 14/100 часток зареєстровано за відповідачем. 03.09.1999 р. відповідач продав належну йому частку її матері, що підтверджується розпискою. Після цього вони об'єднали обидві частини будинку, провели ремонт та вона користується всім будинком по теперішній час. Таким чином, вважає, що її мати добросовісно заволоділа та після її смерті вона продовжує безперервно володіти чужим нерухомим майном, у зв'язку з чим набула право власності в порядку ст. 344 ЦК України.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала, просила задовольнити за мотивами наведеними у позові.

Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Позивач не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить 25/100 часток житлового будинку з надвірними побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 16.05.2009 р. після смерті матері ОСОБА_3

З технічного паспорту на вказаний будинок вбачається, що відповідач зазначений у ньому як співвласник із часткою 14/100. Інших відомостей та доказів належності йому вказаної частки у матеріалах справи не має.

Також, позивачем представлена розписка, відповідно до якої ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 суму коштів за продаж належних йому 14/100 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

Будь-які інші правовстановлюючі документи, на підтвердження належності відповідачу спірної частки, в матеріалах справи відсутні.

Перехід права власності - договір купівлі-продажу у належній формі не укладений та у встановленому порядку не зареєстрований.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

З наведеної норми вбачається, що необхідною ознакою для набуття права власності на річ за набувальною давністю є добросовісне володіння, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, тобто обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали сумніву щодо правомірності набуття майна.

Частиною 2 ст. 344 ЦК України встановлено, що особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

П. 1 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України встановлено, що цей Кодекс набирає чинності з 01 січня 2004 року, а п. 8 цих положень передбачено, що правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюється також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Частиною 3 статті 10 та статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як на підставу задоволення заявлених вимог позивач посилається на те, що спочатку її мати, а після її смерті вона безперервно користується і володіє цілим будинком з 1999 р.

Проте, наведені обставини підставою для задоволення позову не являються, позивачеві увесь час було достовірно відомо про наявність у спірного майна власника.

Наявність розписки про отримання відповідачем коштів за продаж спірної частки будинку ОСОБА_3 (матері позивачки) не тягне припинення права власності та його перехід за набувальною давністю іншій особі, як це стверджує позивач.

Таким чином, оскільки спірне майно належить відповідачеві, про що відомо ОСОБА_1, остання не може бути визнана добросовісним володільцем, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 344 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності та визнання права власності за набувальною давністю - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду АР Крим через Київський районний суд м. Сімферополя.

Відповідачем заяву про перегляд рішення може бути подано до Київського районного суду м.Сімферополя протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Діденко Д. О.