Справа № 127/19734/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.11.2013 року
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого Бар'яка А.С.,
за участі секретаря Сивенюк О.М.,
представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_5.,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю та встановлення факту витрат, понесених на утримання сім'ї, дітей, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю та встановлення факту витрат, понесених на утримання сім'ї, дітей, зазначивши, що між ним та відповідачкою існує спір щодо стягнення заборгованості по аліментах, який вирішується в судовому порядку, де було відмовлено позивачу у прийняття зустрічного позову стосовно встановлення факту проживання однією сім'єю, а тому був поданий даний позов у загальному порядку з подальшою зміною розміру позовних вимог (а.с. 61,62), при цьому, обгрунтовує позовні вимоги тим, що перебував з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі, який рішенням суду в жовтні 2008 року був розірваний, однак, з листопада 2008 року відбулося порозуміння між сторонами і вони почали проживати разом однією сім'єю без шлюбу до серпня 2011 року. В жовтні 2011 року відповідач звернув до примусового виконання виконавчий лист про стягнення з позивача аліментів. Позивач зазначає, що ніяких домовленостей про сплату аліментів в період проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу у них не було, маючи достатній заробіток, позивач витрачав його повністю на сім'ю, придбаваючи різні речі спільного та особистого користування, оплачуючи лікування членів сім'ї та їх відпочинок, в силу чого просить встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у період з листопада 2008 року по серпень 2011 року включно та встановити факт витрат, понесених не утримання сім'ї, дітей ОСОБА_4 під час проживання сім'єю без реєстрації шлюбу з листопада 2008 року по серпень 2011 року включно у 19742 грн. 00 коп.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, обгрунтувавши їх обставинами, викладеними в позовній заяві, зазначивши, що всі докази знаходяться в матеріалах справи.
Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували проти заявлених вимог, вважаючи, що позов необгрунтований та безпідставний, звертаючи увагу суду на те, що докази, надані позивачем не відповідають дійсності.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, встановив, визначив та дослідив слідуючі докази, обставини та відповідні правовідносини:
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці, ухваленого 02.10.2008 року по справі № 2-3109-08, яке набрало законної сили, шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, зареєстрований 24.12.2003 року у Відділі РАЦС Вінницького МУЮ, актовий запис № 3449 - розірвано(а.с. 10).
Свідоцтво про шлюб НОМЕР_2, видане 22.08.2013 року та зареєстроване Відділом ДРАЦС Вінницького МУЮ у Вінницькій області, зазначає, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 уклали зареєстрували 22.08.2013 року шлюб, актовий запис № 2027, з присвоєнням післяшлюбного прізвища ОСОБА_5.
Паспорт громадянина України НОМЕР_3, виданий Замостянським РВ УДМС України у Вінницькій області 15.10.2013 року, підтверджує, що він належить ОСОБА_5
Таким чином, судом встановлено, що сторони по справі на підставі рішення суду від 02.10.2008 року розірвали між собою шлюб, при цьому, зазначений позивачем в позовній заяві відповідач в послідуючому змінив прізвище у зв'язку з укладенням шлюбу з «ОСОБА_5» на «ОСОБА_5».
Мирова угода, укладена між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про визнання фактичного спільного проживання та спільних витрат на сім'ю та дітей (а.с. 6) не приймається судом та відхиляється як доказ, оскільки не затверджена судом.
Накладна від 19.11.2009 року про придбання меблів (а.с. 12) та договір № 366 від 28.03.2008 року на оформлення замовлення меблів(а.с. 13), також товарні чеки № 366 від 05.05.2011та 06.05.2011 року щодо придбання меблів(а.с. 14) - не приймаються судом та відхиляються як доказ, оскільки не мають значення для вирішення спору, так як стосуються періоду часу, який не охоплюється предметом позову.
Зміст фіскального чеку № 2655017599 від 21.07.2010 року щодо придбання телевізора(а.с. 15) унеможливлює встановити особу, якій належить даний чек і яка фактично здійснила придбання відповідної речі, не містить інформації, яка пов'язує придбання даної речі з наявністю ознак сім'ї, членами якої є сторони по справі, в розумінні норми ст. 3 СК України, при цьому, сторонами не доведено в судовому засіданні в сукупності з іншими доказами перебування відповідної речі в сім'ї ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а тому не приймається судом та відхиляється як доказ факту проживання однією сім'єю та здійснення витрат на сім'ю та дітей.
Товарний чек на суму 1298,00 грн. та гарантійний талон на мобільний телефон(а.с. 16) не приймається судом та відхиляється як доказ, який має значення для вирішення даної справи, так як копія відповідного чеку не прочитується в повному обсязі, при цьому, представник позивача не міг в судовому засіданні надати оригінал даного доказу, а зміст зазначеного як доказ гарантійного талону на мобільний телефон не містить інформації щодо покупця такої речі та підтвердження наявності ознак сім'ї ОСОБА_5 та ОСОБА_4
Надані позивачем та його представником як докази медичні документи щодо стану здоров'я ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, 1981 року народження, та табель успішності та відвідування школи ОСОБА_9, виписки із амбулаторної картки ОСОБА_4(а.с. 17-25, 31) є особистою інформацією даних громадян і жодним чином не підтверджують або не спростовують заявлені позовні вимоги по даній справі, а тому також не приймаються судом та відхиляються як докази на підтвердження обставин, якими обгрунтовуються позовні вимоги.
Докази підтвердження відпочинку ОСОБА_5 на базі відпочинку «Регіна» смт. Затока(а.с. 26) підтверджують наявність права ОСОБА_5 на відпочинок на відповідній базі «Регіна» смт. Затока і жодним чином не підтверджує обставини наявності сім'ї ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в розумінні норми ст. 3 СК України, а тому також не приймаються судом та відхиляються як докази на підтвердження обставин, якими обгрунтовуються позовні вимоги.
Докази, що стосуються бази відпочинку «Регіна» смт. Затока(а.с. 27-30) носять інформативний характер щодо даної бази, одержані з інтернет ресурсу, не містять підтвердження відношення даних письмових доказів до будь-кого із сторін, а тому не мають значення для вирішення справи, в силу чого не приймаються судом та відхиляються як докази на підтвердження обставин, якими обгрунтовуються позовні вимоги.
Надані в якості доказів фотознімки(а.с. 34-37), на яких зображені сторони та їх діти, не містять зафіксованої інформації щодо часу фотофіксації відповідних подій та обставин, при цьому застережені рукописним надписом з зазначенням необхідної інформації, що ставить під сумнів відповідність періоду здійснення даних фотознімків періоду, який охоплюється позовними вимогами, а тому, враховуючи всебічність, повноту, об'єктивність та безпосередність дослідження зазначених доказів, суд вважає дані докази недопустимими при ухвалені рішення по справі.
Крім цього, суд вважає, що надані докази щодо наявності аліментних правовідносин(а.с. 11,33, 38) не мають значення для вирішення справи та не стосуються предмету даного позову, а відтак, не приймаються судом та відхиляються як докази при ухвалені рішення по справі.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показав, що є сусідкою сторін. Бачила, що вантажною машиною вивозили меблі, ходили разом із дітьми, а після 2011 року - не проживали сім'єю, що не дає суду змоги встановити спільне проживання, взаємозв'язок спільним побутом, взаємні права та обов'язки ОСОБА_5, ОСОБА_4 та їх спільних дітей як сім'ї в розумінні ст. 3 СК України.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показав, що до 2012 року працював разом з позивачем, брав участь у перевезенні меблів, був в гостях в сторін, зі слів позивача знав, що хворіли діти, лікування яких оплачував позивач. Зазначив, що після чергового розірвання шлюбу сторони зійшлися і він допомагав заносити меблі в квартиру на першому поверсі по вул. Коцюбинського, де жили сторони. Суд критично відноситься до даних показів, оскільки вони не підтверджують саме наявність ознак сім'ї, закріплених в ст. 3 СК України, у їх обов'язковій сукупності, які не можуть носити вибірковий, самостійний, періодичний та короткочасний характер, що підтверджує даний свідок, а повинні бути стійкими, тривалими та обов'язково існувати в сукупності.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показав, що перебуває у дружніх стосунках з позивачем з 2004 року. Часто був в гостях у сторін по вул. Коцюбинського, допомагав автомобілем з поїздками до лікарні, в село. Підтверджує, що сторони в період з 2008 року по 2011 рік проживали разом. Заперечив, що позивач в період з 2008 року по 2011 рік витратив на сім'ю близько 19 тис. грн. Суд критично відноситься до даних показів, оскільки свідок не зміг в судовому засіданні підтвердити наявність зв'язку спільним побутом, взаємними правами та обов'язками між ОСОБА_5, ОСОБА_4 та їх спільними дітьми як членами сім'ї, а присутність відповідача в помешканні позивача не є визначальною та обов'язковою ознакою сім'ї в розумінні ст. 3 СК України, адже законодавець пов'язує наявність сім'ї виключно при одночасній наявності таких обставин як спільне проживання, взаємозв'язок спільним побутом, наявність взаємних прав та обов'язків, не надаючи перевагу одних над іншими та не передбачаючи їхнє взаємовиключення.
При оцінці одержаних в судовому засіданні доказів, суд враховує відсутність в показах свідків важливої в сімейних правовідносинах обставини, а саме: відсутність показів щодо наявності та присутності в відносинах між сторонами по справі їх дітей, як членів сім'ї, що, на думку суду вказує на однобічність одержаних показів, необ'єктивність та упередженість, адже сім'я, яка має декілька дітей, насичена подіями та обставинами, пов'язаними з дітьми, які не можуть лишитись поза увагою інших осіб, в тому числі закликаних позивачем по справі свідків.
Відповідно до норми ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
За даних обставин, враховуючи, що законодавець пов'язує поняття сім'ї виключно при одночасній наявності таких обставин як спільне проживання, взаємозв'язок спільним побутом, наявність взаємних прав та обов'язків, не надаючи перевагу одних над іншими та не передбачаючи їх взаємовиключення та самостійне існування, з огляду на те, що в судовому засіданні не було встановлено наявності одночасного існування, визначених законодавцем ознак сім'ї, а періодичне підтвердження наявності окремо взятих ознак сім'ї, таких як спільне проживання або перебування в одному приміщенні - унеможливлює встановити існування сім'ї в розумінні ст. 3 СК України протягом тривалого часу, який охоплюється позовними вимогами, при цьому суду не надано жодного належного та допустимого доказу понесення позивачем витрат на утримання конкретної сім'ї та конкретно взятих дітей, а тому суд вважає, що обставини, якими обгрунтовувались позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, в силу чого позов не підлягає задоволенню, в зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст. 3 СК України, ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю та встановлення факту витрат, понесених на утримання сім'ї, дітей.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя