№ справи:124/1125/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Федоренко Е.Р.

№ провадження:22-ц/190/4109/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Сокол В. С.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Сокола В.С.,

суддів:Підлісна І.А., Пономаренко А.В.,

при секретарі:Урденко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ПАТ «Дельта Банк» (далі-Банк) до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 16 квітня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

08 лютого 2013 р. Банк на підставі ст. 554 ЦК України звернувся до суду із вище зазначеним позовом (а.с.1-5). В обґрунтування вимог вказав, що 05 грудня 2006 р. Банк (ТОВ «Укрпромбанк» згідно договору передало активи та кредитні зобов'язання ПАТ «Дельта Банк») і ОСОБА_6 уклали кредитний договір № 252/КВф-06 на суму 30 000 доларів США строком до 04 грудня 2021 р. У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між Банком та ОСОБА_7 05 грудня 2006 р. укладено договір поруки № 252-01/Zпор-06, між Банком та ОСОБА_8 - договір поруки №252-02/Zпор-06, між Банком та ОСОБА_9 - договір поруки № 252-03/Zпор-06. У зв'язку з невиконанням ОСОБА_6 зобов'язань по поверненню коштів за вказаним кредитним договором просив стягнути солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 заборгованість за кредитним договором в сумі 335 678, 34 грн. та судовий збір у розмірі 3 356, 78 грн.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 16 квітня 2013 р. позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 335 678, 34 грн. , розподілені судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення змінити, врахувавши укладений Банком та ОСОБА_8, ОСОБА_9 договір іпотеки нерухомого майна.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_6 ОСОБА_10 просив скаргу ОСОБА_7 задовольнити за її доводами.

Представник Банку і відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, будучи оповіщеними у встановленому порядку про час і місце судового розгляду (а.с. 96, 100 - розписки ОСОБА_7 іпредставника ОСОБА_10 , а.с. 102-108 - рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення), до суду не з'явились, ніяких клопотань не заявили. Згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України суд переглянув справу за їх відсутності, визнавши причину неявки неповажною.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Встановлено, що 05 грудня 2006 р. між Банком та ОСОБА_6 укладено кредитний договір « 252/КВф-06 на суму 30 000 доларів строком до 04 грудня 2021 р. (а.с.6-10).

У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 05 грудня 2006 р. між Банком та ОСОБА_7 укладено договір поруки № 252-01/Zпор-06, згідно умов якого останній поручився перед Банком за виконання ОСОБА_6 зобов'язань за вказаним кредитним договором та солідарну відповідальність перед Банком (а.с.11).

Договори поруки №№ 252-02/Zпор-06, № 252-03/Zпор-06 було укладено 05 грудня 2006 р. між Банком та ОСОБА_8, ОСОБА_9 (а.с.12, 13).

У зв'язку з невиконанням зобов'язань по кредитному договору станом на 14 січня 2013 р. утворилась заборгованість у розмірі 335 678, 34 грн., яка до часу розгляду справи судами не оплачена.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 553 ЦК України поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Положення ст. 554 ЦК України передбачають, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Із вказаного положення виходить, що хоча поручитель і пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором.

Згідно зі ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь -кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов'язку кредиторові надається право на власний розсуд вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред'явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред'явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Тому з огляду на вище зазначене, колегія суддів Апеляційного суду АРК приходить до висновку про те, що судом першої інстанції стягнуто заборгованість з дотриманням вимог чинного законодавства.

Доводи представника ОСОБА_10 в засіданні апеляційного суду (як і посилання скарги) на неврахування при ухваленні рішення укладеного Банком та ОСОБА_8, ОСОБА_9 договору іпотеки нерухомого майна не являються підставою для скасування чи зміни рішення суду у порядку ст. 309 ЦПК України з огляду на вимоги ст. 543 ЦК України, вказаний договір не змінює правідносин за договором поруки між Банком і апелянтом.

У цій частині колегія суддів враховує висновки Верховного Суду України при ухваленні постанови від 19 грудня 2011 р. (справа № 6-84цс11) і від 04 вересня 2013 р. (справа № 6-73цс13).

Інших доводів скарги не зазначено.

Таким чином, згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 315, 324-327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Центрального районного суду міста Сімферополя АРК від 16 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: