Справа № 1008/3558/12 Головуючий у І інстанції Бабіш А.А.

Провадження № 11/780/913/13 Доповідач у 2 інстанції Слива

Категорія 18 21.11.2013р.

19 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних

справ Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого - Сливи Ю.М.,

суддів - Миколюка О.В., Нагорного А.М.,

за участю:

прокурора - Красківського В.П.

засуджених - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_2 на вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2013 року, яким засуджено:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із середньою освітою, військовозобов'язаного, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- вироком Московського районного суду м. Києва від 03.10.1996 року за ч.2 ст.140 КК України (в редакції 1960р.) до 1 року позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений від відбування покарання 03.10.1996 року на підставі ст.4 Указу Президента України «Про амністію» від 27.06.1997р.;

- вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 30.03.2000 року за ст.17, ч.2 ст.140, ч.2 ст.140, ст.42 КК України (в редакції 1960р.) до 6-ти років 6-ти місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, перегляд вироку 05.12.2001р. Ірпінським міським судом Київської області - вважати засудженим за ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ст.70 КК України до 6-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 31.10.2007 року за ч.3 ст.289, ст.ст.69, 71 КК України до 3-х років 5-ти місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 18.05.2009 року за ч.3 ст.185 КК України до 4-х років позбавлення волі, відповідно до постанови Березанського міського суду Київської області від 10.05.2011 року звільнений з місць позбавлення волі 18.05.2011р. умовно-достроково, не відбутий строк 1 рік 2 місяці 29 днів, із застосуванням ст.81 КК України,

за ч.3 ст.185 КК України до 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового складання не відбутої частини покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 18.05.2009р. остаточно призначено покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із середньою освітою, військовозобов'язаного, непрацюючого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 25.06.1990 року за ч.3 ст.81 КК України (в редакції 1960р.) до 3-х років позбавлення волі з конфіскацією майна, із застосуванням ст.46-1 КК України (в редакції 1960р.) з відстрочкою виконання вироку на роки;

- вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 14.10.1991 року за ч.2 ст.140, ч.1 ст.122, ч.3 ст.42 КК України (в редакції 1960р.) до 4-х років 6-ти місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 25.08.1998 року за ч.2 ст.140 КК України (в редакції 1960р.) до 5-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 06.06.2001 року за ст.17, ч.4 ст.86-1, ч.2 ст.140, ч.2 ст.193 КК України (в редакції 1960р.) до 10-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна, відповідно до ухвали Апеляційного суду м. Києва від 26.09.2002 року ч.4 ст.17-81 КК України (в редакції 1960р.) перекваліфіковано на ст.15, ч.4 ст.185 КК України (в редакції 2001р.) - вважати засудженим за ст.15, ч.4 ст.185 КК України (в редакції 2001р.) та за ст.86-1, ч.2 ст.140, ч.2 ст.193, ст.42 КК України (в редакції 1960р.) до 10-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна, 31.08.2010р. звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання;

за ч.3 ст.185 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із середньою освітою, військовозобов'язаного, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого:

- вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 08.12.2000 року за ч.2 ст.140 КК України (в редакції 1960р.) до 3-х років позбавлення волі із застосуванням ст.46-1 КК України (в редакції 1960р.) з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

- вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.05.2003 року за ч.3 ст.185, ст.69 КК України до 2-х років обмеження волі;

- вироком Деснянського районного суду м. Києва від 07.04.2004 року за ч.1 ст.309, ст.71 КК України до 2-х років позбавлення волі;

- вироком Деснянського районного суду м. Києва від 26.07.2007 року за ч.2 ст.185 КК України до 2-х років 6-ти місяців позбавлення волі;

- вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 13.04.2010 року за ч.2 ст.185 КК України до 2-х років позбавлення волі, звільнений 13.01.2012р. по відбуттю строку покарання,

за ч.3 ст.185 КК України до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 29 759 (двадцять дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) гривень 07 копійок матеріальної шкоди та 10 000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 48 064 (сорок вісім тисяч шістдесят чотири) гривні 85 копійок матеріальної шкоди, 10 000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди та 800 (вісімсот) гривень на правову допомогу.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 51 496 (п'ятдесят одну тисячу чотириста дев'яносто шість) гривень 94 копійки матеріальної шкоди та 10 000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди.

Цим же вироком вирішено питання про судові витрати та речові докази.

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку суду, 23.10.2011 року, ОСОБА_2 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно вступив у злочинну змову з невстановленою в ході досудового слідства особою та ОСОБА_4 Цього ж дня близько 22:00 - 23:00 год. (точного часу не встановлено), реалізовуючи свій злочинний умисел, вказані особи на невстановленому в ході досудового слідства вантажному автомобілі, котрим керував ОСОБА_2, під'їхали до приміщення магазину, що розташований по АДРЕСА_4 та належить гр. ОСОБА_8, де шляхом пошкодження вікна проникли до приміщення магазину звідки таємно вчинили крадіжку майна, яке повантажили на вищевказаний автомобіль та з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 38 593,00 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, 03.11.2011 року ОСОБА_2 повторно вступив у злочинну змову з невстановленою в ході досудового слідства особою та ОСОБА_4 Цього ж дня близько 20:00 год. (точного часу не встановлено), реалізовуючи свій злочинний умисел, вказані особи на невстановленому в ході досудового слідства вантажному автомобілі, котрим керував ОСОБА_2, під'їхали до приміщення магазину, що розташований по АДРЕСА_5 та належить гр. ОСОБА_5, де шляхом пошкодження вікна проникли до приміщення магазину звідки таємно вчинили крадіжку майна, яке повантажили на вищевказаний автомобіль та з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 29 991,70 грн.

Крім цього, 05.12.2011 року ОСОБА_2 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, вступив у злочинну змову з ОСОБА_4 Цього ж дня, близько 23:30 год. (точного часу не встановлено, реалізовуючи свій злочинний умисел вказані особи на невстановленому в ході досудового слідства вантажному автомобілі, котрим керував ОСОБА_2, під'їхали до приміщення магазину, що розташований по АДРЕСА_5 та належить гр. ОСОБА_7, де шляхом віджиму метало-пластикових дверей, проникли до приміщення магазину звідки таємно вчинили крадіжку майна, яке повантажили до вищевказаного автомобіля та з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 51 496,94 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, повторно 07.02.2012 року вступив у злочинну змову з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Реалізовуючи свій злочинний умисел, 08.02.2012 року, близько 00:00 - 01:00 год. (точного часу не встановлено), вищевказані особи на невстановленому в ході досудового слідства автомобілі, котрим керував ОСОБА_2, під'їхали до магазину-кафе «ІНФОРМАЦІЯ_8», розташованого по АДРЕСА_6, що належить гр. ОСОБА_6, де шляхом пошкодження вікна проникли до приміщення магазину звідки таємно вчинили крадіжку майна, яке повантажили до вищевказаного автомобіля та з місця вчинення злочину зникли, чим спричинили потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 48 064,85 грн.

На вказаний вирок суду, засуджений ОСОБА_4 подав апеляцію, в якій вважає вирок незаконним у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок суворості. Призначаючи покарання, суд взяв за основу явки з повинною написані ним власноруч та врахував їх як доказ його вини, не врахувавши, при цьому, положення ст.66 КК України та не вказав у вироку, що явки з повинною є пом'якшуючими обставинами. Також, суд не врахував його явку з повинною по епізоду крадіжки в с. Нові Петрівці, що була скоєна у ніч з 05.12.2011р. на 06.12.2011р., яка була його волевиявленням, визнанням вини та щирим розкаянням і посприяла у повному розкритті злочину. Тому просить вирок змінити в частині призначеного покарання, а саме призначити йому покарання менше ніж 5 років позбавлення волі.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 не погоджується з вироком, оскільки він не відповідає вимогам ст.323 КПК України, є незаконним та необґрунтованим.

Заслухавши:

- доповідача - суддю апеляційного суду;

- засудженого ОСОБА_3, який підтримав подані апеляції та просив їх задовольнити; засудженого ОСОБА_2, який підтримав апеляції та пояснив, що він просить повернути справу у суд першої інстанції для ознайомлення його з матеріалами справи, оскільки вважає, що копія справи, яку йому вручили, не відповідає оригіналу;

- прокурора, який заперечував проти задоволення апеляцій та просив залишити їх без задоволення, а вирок суду без зміни;

провівши судові дебати та надавши останнє слово засудженим, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновки суду про винність засуджених у вчиненні злочинів за встановлених судом та викладених у вироку обставин, ґрунтуються на доказах, ретельно перевірених під час судового слідства, які отримали належну оцінку.

Так, з показів самого ОСОБА_2, які він давав у судовому засіданні видно, що він визнав свою вину у вчиненні вказаних злочинів, а саме: 4-х крадіжках товарів із магазинів у Київській області. Вказані покази узгоджуються з показами засудженого ОСОБА_4, який також у судовому засіданні визнав свою вину у вчиненні вказаних крадіжках та дав детальні і послідовні покази про обставини їх вчинення. Крім того, в ході досудового слідства, неодноразово під час проведення різних слідчих дій, ОСОБА_3 також визнавав свою вину у вчиненні крадіжки з магазину в с. Плесецьке та детально пояснював про обставини її вчинення.

Колегія суддів вважає, що суд правильно взяв до уваги вищевказані покази та поклав їх в основу обвинувального вироку, оскільки вони узгоджується з іншими зібраними по справі доказами. У тому числі з показами потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та інш., які підтвердили факт вчинення зазначених крадіжок.

А також підтверджуються:

- даними протоколів огляду місць події, а саме: магазину «ІНФОРМАЦІЯ_10», розташованого в с. Лебедівка Київської області (т.1 а.с.9-16); магазину ПП «ОСОБА_5», розташованого в с. Литвінівка Київської області (т.1 а.с. 43-54); магазину «ІНФОРМАЦІЯ_9», розташованого в с. Н. Петрівці Київської області (т.1 а.с.81-86); магазину-кафе «ІНФОРМАЦІЯ_8», розташованого в. с. Плесецьке Київської області (т. 1 а.с.118-123);

- постановами про приєднання до справи речових доказів (т.1 а.с.150, 233-234, 239, 245) та іншими зібраними по справі доказами.

Враховуючи викладене, доводи апеляції ОСОБА_2 про незаконність та необґрунтованість вироку суду першої інстанції, є безпідставними.

За даних обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність вини засуджених та правильно кваліфікував їх дії за ст.185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у приміщення.

Щодо доводів апеляції ОСОБА_4 про суворість призначеного покарання, то вони не ґрунтуються ні на вимогах закону, ні на матеріалах справи.

При призначенні покарання ОСОБА_4, суд врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного, який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, та наявність обтяжуючої його покарання обставини - рецидив злочинів.

З урахуванням тяжкості вчинених ОСОБА_4 злочинів, їх кількості та даних про його особу, доводи апеляції про наявність у нього пом'якшуючих обставин: з'явлення зі зізнанням та щире каяття, не можуть бути підставою для пом'якшення йому покарання призначеного судом першої інстанції.

Вищевказані покарання як засудженому ОСОБА_4, так і іншим засудженим, призначене з дотриманням вимог ст.65 КК України, вони є необхідними і достатніми для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для пом'якшення цих покарань колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства України, які б могли вплинути на законність і обґрунтованість прийнятого рішення, а також підстав для закриття кримінальної справи апеляційним судом не встановлено, а тому доводи апеляції в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваний вирок відповідає вимогам закону, подані апеляції задоволенню не підлягають, а вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2013 року необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України (в редакції 1960р.), колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляції засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2013 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишити без змін.

Судді:

(підпис) (підпис) (підпис ______________ _______________ _______________ (Слива Ю.М.) (Миколюк О.В.) (Нагорний А.М.)

З оригіналом згідно:

суддя Ю.М. Слива