РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 116/2631/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Кулішов А.С.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Кірюхіна М. А.
РІШЕННЯ
"13" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіКірюхіної М.А.,
СуддівБерзіньш В.С., Руснак А.П.,
При секретарі Рижих М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ТОВ «Транс-Тур», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, визнання ДТП страховою подією,
за апеляційними скаргами ТОВ «Транс-Тур» та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 11 липня 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2013 року ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулись до суду з позовом, який під час розгляду справи був уточнений, до ТОВ «Транс-Тур», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, визнання ДТП страховою подією.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок ДТП, яка сталася за участю транспортного засобу під керуванням ОСОБА_9, який є працівником ТОВ «Транс-Тур», цивільна відповідальність, якого як власника автотранспортного засобу застрахована в Страховому товаристві з додатковою відповідальністю «Глобус», завдано матеріальну шкоду ОСОБА_6 у вигляді втраченого заробітку та витрат на придбання ліків. Крім того, всім позивачам по справі заподіяно моральної шкоди, відшкодування якої передбачено п.1,2 ч.1 ст. 23 ЦК України.
Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 11 липня 2013 року позов ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на користь ОСОБА_6 страхове відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я у вигляді втраченого заробітку в розмірі 15992,88 грн., страхове відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я у вигляді додаткових витрат в розмірі 35007,12 грн., матеріальну компенсацію моральної шкоди в розмірі 2250 грн., а всього 53250 грн.
Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на користь ОСОБА_6 на відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я у вигляді втраченого заробітку в розмірі 17181,38 грн., у відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я у вигляді додаткових витрат в розмірі 758,78 грн., індексацію шкоди, завданої ушкодженням здоров'я у вигляді втраченого заробітку в розмірі 934,85 грн., матеріальну компенсацію моральної шкоди в розмірі 22750 грн., а всього 41625,01 грн.
Стягнуто з ТОВ «Транс-Тур» на користь ОСОБА_7 матеріальну компенсацію моральної шкоди в розмірі 5000 грн.
Стягнуто з ТОВ «Транс-Тур» на користь ОСОБА_8 матеріальну компенсацію моральної шкоди в розмірі 5000 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій ставлять питання про його зміну в частині відмови в позові та ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що судове рішення в оскаржуваній частині ухвалене по неповно з'ясованим обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Крім того, на вказане судове рішення ТОВ «Транс-Тур» також подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові, вказуючи на те, що для вирішення питання про стягнення страхового відшкодування зі страхової компанії воно є передчасним.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 13 червня 2010 року сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої заподіяно шкоду здоров'ю ОСОБА_6 Вироком Ялтинського міського суду АР Крим, зміненого ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 04 жовтня 2012 року в частині обрання міри покарання, особою, винною в даному ДТП визнано ОСОБА_9, який керував автобусом, належним на праві власності ТОВ «Транс-Тур». Цивільна - правова відповідальність власника застрахована у ТОВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус».
Відповідальність страховика та власника джерела підвищеної небезпеки передбачена ст. 1187, 1194, 1195 ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які були правильно застосовані судом при вирішенні даного спору.
Внаслідок ДТП позивачеві ОСОБА_6 заподіяно тяжкі тілесні пошкодження, небезпечні для життя в момент спричинення. Лікування тривало значний час та вимагало матеріальних витрат.
Також судом першої інстанції встановлено, що втрачений заробіток ОСОБА_6 за періоди непрацездатності з 13 червня 2010 року по 08 лютого 2011 року, з 04 квітня 2011 року по 15 квітня 2011 року, з 26 березня 2012 року по 10 квітня 2012 року встановив 40841,60 грн., з яких із страхової компанії стягнуто 15992 грн., а з власника джерела підвищеної небезпеки - 17181,38 грн. При цьому, судом першої інстанції зменшено відшкодування на суму отриманих позивачем виплат по тимчасовій втраті працездатності -7667,34 грн.
Висновки суду в цій частині в цілому відповідають положенням ст.1195,1197 ЦК України, а також ст. 23 - 25 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Так, втрачений заробіток за три періоди непрацездатності, вказані вище, становить відповідно 33402 грн., 2264 грн. та 3024 грн., а всього 38690 грн. Саме таку суму просив стягнути позивач ОСОБА_6 з обох відповідачів, у тому числі з ТОВ «Транс-Тур» - 23497, 02 грн., а з ТОВ «Глобус» - 15192, 98 грн. Суд першої інстанції відрахувавши суму допомоги по тимчасовій непрацездатності 7667,34 грн., стягнув з ТОВ «Транс-Тур» - 17181,38 грн., допустивши при цьому арифметичну помилку ( 23497,02-7667,34=15829,68, а не 17181,38 грн.
Ч.3 ст. 1195 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеною у зв'язку з втратою здоров'я або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів. Зі змісту даної норми закону слідує, що на розмір відшкодування не впливають такі різноманітні соціальні виплати, що не можуть бути втрачені у зв'язку з заподіянням шкоди здоров'ю.
Законом не передбачено відрахування із суми страхового відшкодування за шкоду, пов'язану з тимчасовою непрацездатності потерпілим коштів, отриманих за рахунок фонду соціального страхування.
Перелік видів обов'язкового страхування визначається ч.1 ст. 7 Закону України «Про страхування». Преамбулою цього закону передбачено, що дія цього закону не поширюється на державне соціальне страхування. Таким чином, види загальнообов'язкового державного соціального страхування не є видом обов'язкового страхування. А відповідно виплати з фонду соціального страхування не можуть розглядатися в якості відшкодування за рахунок іншого виду обов'язкового страхування.
В цій частині рішення суду підлягає зміні шляхом збільшення стягнутої з ТОВ «Транс Тур» суми відшкодування до 23497,02 грн. (15829,68 грн. + 7667, 34 грн.)
При цьому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що відсутній висновок медико - соціальної експертизи з питання ступеню втрати ОСОБА_6 професійної працездатності, оскільки в даній справі спір йдеться про стягнення середнього заробітку за період тимчасової непрацездатності, а ч.1 ст.1197 ЦК України, на яку посилається апелянт, встановлює порядок відшкодування втраченого заробітку при стійкому розладі здоров'я.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо неправильного визначеного судом періоду, за який слід нарахувати індексацію несвоєчасно виплаченої суми відшкодування, колегія суддів з ними погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 1208 ЦК України розмір відшкодування шкоди підлягає індексації за заявою потерпілого на підставі рішення суду.
Вирішуючи питання щодо нарахування індексацій за перший період непрацездатності, суд першої інстанції виходив з індексів інфляції, встановлених на період березень 2011- травень 2013 року та суми, що підлягає відшкодуванню за період з 13 червня 2010 року по 08 лютого 2011 року - 35410, 80 грн. При цьому, суд виходив, що перебіг періоду, за який слід нарахувати індексацію починається з березня 2011 року.
Між тим, судом помилково не нарахована індексація за період з червня 2010 року по лютого 2011 року. Індексація за червень - липень 2010, жовтень та листопад 2010 року, а також за лютий 2011 року не нараховується, оскільки індекс інфляції за вказані місяці менше 100 відсотків. Індексація за серпень 2010 року становить суму 44,48 грн., з розрахунку 4395 грн. (втрачений заробіток) Х 101, 2 % індекс інфляції/100%. Індексація за вересень 2010 року- 45,22 грн.(4395 грн. Х 102,9 %/100%). Індексація за грудень складає 44,66 грн. (4395 Х101,61%/100), індексація за січень 2011 року виходячи з індексу інфляції 101 грн. - 43, 95 грн.
Таким чином, нараховану судом індексацію втраченого заробітку слід збільшити на суму 178, 31 грн.( 44,48 грн.+45,22 грн.+44,66 грн.+43,95 грн.) до 1113,16 грн.
Висновки суду першої інстанції щодо стягнення витрат на лікування в сумі 35007,12 грн. із страхової компанії та 758, 78 грн. із власника джерела підвищеної небезпеки є правильними, вони відповідають обставинам справи та положенням закону. Визначаючи розмір даних витрат суд правильно взяв до уваги перелік медикаментів відповідно до призначень лікарів та квитанцій аптек щодо їх придбання, що відповідає ст. 24, 25 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Що стосується висновків суду в частині відшкодування моральної шкоди, то суд припустився помилок як в частині стягнення моральної шкоди на користь позивача ОСОБА_6 , так і в частині стягнення моральної шкоди на користь позивачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8
Стягуючи з ТОВ «Глобус» суму 2250 грн. на відшкодування моральної шкоди ОСОБА_6, суд першої інстанції не звернув уваги, що такі позовні вимоги не були заявлені.
В силу принципу диспозитивності суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених вимог (ч.1 ст. 11 ЦПК України). Таким чином, оскільки судом ухвалено рішення з питання, щодо якого позовні вимоги не заявлялися, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення в цій частині без ухвалення нового рішення через відсутність предмета розгляду.
Висновки суду першої інстанції про стягнення з ТОВ «Транс-Тур» на користь ОСОБА_6 суми 22750 грн. не повною мірою відповідають приписам ст. 23 ЦК України та ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також встановленим обставинам справи. При цьому колегія суддів вважає, що суд неповною мірою врахував глибини фізичних та моральних страждань ОСОБА_6, пов'язаних з фізичним болем потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді, ступеню тяжкості ушкодження здоров'я (тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент спричинення). Колегія суддів враховує й те, що ОСОБА_6 тривалий час знаходився на стаціонарному лікуванні, переніс багато складних та болісних медичних процедур, потерпав незручності у побуті та потребував додаткових зусиль для організації свого життя.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність змінити рішення в цій частині, збільшивши суму стягнутого морального відшкодування до 35000 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне змінити загальну суму, стягнену з ТОВ «Транс-Тур» на користь ОСОБА_6, збільшивши її до 59610,18 грн. ( 23497, 02 грн. + 1113, 16 грн. + 758,78 грн. + 35000 грн.).
Також колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо можливості стягнення моральної шкоди на користь батьків потерпілого від ДТП ОСОБА_6 - ОСОБА_7 та ОСОБА_8
Відповідно до п.1.3. ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції чинній на момент виникнення спору, потерпілі це треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу. Пунктом 22.1 ст. 22 вказаного закону передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Проте, ані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не постраждалі у дорожньо - транспортній пригоді, ані їх здоров'ю, ані їх майну не заподіяна шкода, тому вони не є потерпілими в сенсі вказаних норм закону, а відтак вони не мають права на відшкодування моральної шкоди, яку вони пов'язують із душевними стражданнями, які вони переживають у зв'язку з станом здоров'я сина.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо передчасності заявленого позову до виплати страхового відшкодування, оскільки до ТОВ «Транс Тур» позовні вимоги заявлені поза межами ліміту страхового відшкодування, яке має сплатити страхова компанія, у даному спорі - 51000 грн.
Відповідно до п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення або зміни рішення.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303,304, 307, 309, 314, 316, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
ВИРІШила:
Апеляційну скаргу ТОВ «Транс-Тур» задовольнити частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 задовольнити частково.
Рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 11 липня 2013 року в частині задоволення позову ОСОБА_6 до ТОВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» про стягнення моральної шкоди - скасувати.
Це ж рішення в частині задоволення позову ОСОБА_6 ТОВ «Транс-Тур» про стягнення утраченого заробітку з ТОВ «Транс-Тур», відшкодування моральної шкоди та індексації втраченого заробітку змінити.
Зменшити суму утраченого заробітку, стягнену з ТОВ «Транс-Тур» на користь ОСОБА_6 до 23497,02 грн., збільшити суму індексації втраченого заробітку, стягнену з ТОВ «Транс-Тур» на користь ОСОБА_6 до 1113, 16 грн., збільшити суду відшкодування моральної шкоди, стягнену з ТОВ «Транс- Тур» на користь ОСОБА_6 до 35000 грн., збільшити загальну суму стягнення до 59610, 18 грн.
Це ж рішення суду в частині стягнення з ТОВ «Транс-Тур» на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_8 моральної шкоди скасувати.
В позові ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди - відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: