АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Апеляційне провадження
№22-ц/796/13941/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Коробенко С.В.
Доповідач: Українець Л.Д.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
20 листопада 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
Головуючого - Українець Л.Д.
суддів - Оніщука М.І.,
- Шебуєвої В.А.,
при секретарі - Дем»янчук Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4
на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28 серпня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Київської міської ради, Солом'янської районної в м. Києві ради, ОСОБА_5, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустріясервісбуд», Комунальне підприємство «Залізничне» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві, Київська міська державна адміністрація, про визнання інвестиційного контракту недійсним та усунення перешкод у користуванні горищем житлового будинку
в с т а н о в и л а :
У березні 2013 року позивачі звернулися в суд з позовом до відповідачів про визнання інвестиційного контракту недійсним та усунення перешкод у користуванні горищем житлового будинку.
У мотивування вимог посилалися на те, що вони є власниками відповідно квартир АДРЕСА_2.
ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1.
Вони, як власники квартир будинку, є також і співвласниками усіх допоміжних приміщень у будинку. Натомість, без їх згоди 26 вересня 2002 року між Солом'янською районною в м. Києві радою та ОСОБА_5 було укладено Інвестиційний контракт на переобладнання частини горища над квартирами АДРЕСА_1 на мансардний поверх.
Зазначали, що в підписних листах, які пропонувались мешканцям будинку для підпису відсутні їх підписи. Зокрема, як вказує ОСОБА_3, у графі призначеній для підпису власником квартири №106, тобто нею, у підписному листі стоїть невідоме їй прізвище «ОСОБА_3» та чужий підпис.
Від квартири №108 була надана нотаріально посвідчена згода лише її матір'ю ОСОБА_6, яка на той час була співвласником квартири, проте сама ОСОБА_2 такої згоди ніколи не давала.
У зв'язку з цим, укладений Інвестиційний контракт є незаконним, будівельні роботи, які тривають на горищі будинку з 2011 року, розпочались безпідставно, а крім того, з порушенням будівельних норма та правил, що в даний час призводить до руйнування стін та стелі у їхніх квартирах, які розташовані нижче під горищем.
Крім того, на сьогодні вони не мають доступу до допоміжних приміщень загального користування на горищі, співвласниками яких вони є, оскільки ОСОБА_5 перекрив до них вільний доступ.
З огляду на викладене, просили суд ухвалити рішення яким:
- визнати інвестиційний контракт, укладений 26 вересня 2002 року між Солом'янською районною у місті Києві Радою та ОСОБА_5 на переобладнання частини горища над квартирами АДРЕСА_1 на мансардний поверх недійсним;
- зобов'язати ОСОБА_5 усунути перешкоди у користуванні допоміжним приміщенням загального користування, а саме горищем будинку АДРЕСА_1, шляхом демонтажу дверей та повернення приміщення у первісне становище;
- стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати на правову допомогу в загальній сумі 10 285гривень 60 копійок;
- стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 понесені нею судові витрати на правову допомогу в загальній сумі 10 285 гривень 60 копійок.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 28 серпня 2013 року в задоволенні позову про визнання інвестиційного контракту недійсним та усунення перешкод у користуванні горищем житлового будинку відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, представник позивачів подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Зазначає, що для того, щоб встановити той факт, що в списках підписів про надання згоди на переобладнання горища навпроти квартири № 106 зазначене не прізвище власника - ОСОБА_3, а прізвище сторонньої особи, не потрібні спеціальні знання у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо.
На момент збирання дозволів (підписів) ОСОБА_2 була повноправним власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_2, тому є повноправним співвласником горища та її згода на розпорядження даним майном є обов'язковою.
Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги щодо усунення перешкод в користуванні приміщенням горища, суд не врахував та не прийняв до уваги при дослідженні та оцінці доказів Акт від 05.04.2013 року, чим порушив вимоги ст.ст. 179, 212 ЦПК України.
Крім того, не вирішено питання про стягнення з ОСОБА_5 витрат на правову допомогу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з"явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції підставно виходив з їх недоведеності та необґрунтованості з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 17 вересня 1999 року була співвласником в рівних долях разом з ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_2. Після смерті своєї матері ОСОБА_6, ОСОБА_2 стала єдиним власником зазначеної квартири (а.с. 19).
ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 16.02.2001 року (а.с. 20).
26 вересня 2002 року між Солом'янською районною в м. Києві радою та ОСОБА_5, власником квартири АДРЕСА_1, було укладено Інвестиційний контракт на переобладнання частини горища над квартирами АДРЕСА_1. За умовами зазначеного контракту власник - Солом'янська районна в м. Києві рада надала інвестору - ОСОБА_5 право на переобладнання частини горища над квартирами №101 та №102 площею 104,6 кв.м., яка підлягала уточненню після затвердження проектно-кошторисної документації, будинку АДРЕСА_1, а інвестор в свою чергу забезпечує таке переобладнання (т.1 а.с.24-26).
Звертаючись до суду із зазначеним позовом позивачі просили визнати Інвестиційний контракт недійсним на підставі ст.ст.203,215 ЦК України.
Разом з тим, на момент укладення оспорюваного Інвестиційного контракту діяв ЦК України 1963 року.
Згідно ст. 48 ЦК України в редакції 1963 року, чинної на момент укладення оспорюваного контракту, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
У силу ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Зазначеним контрактом було надано дозвіл на переобладнання частини горища над квартирами №101 та №102, тоді як позивачі є власниками квартир №№108,106,
Власниками квартир №101,102 Інвестиційний контракт не оспорювався.
Також встановлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23.05.2003 №887 ОСОБА_5 був наданий дозвіл на виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію горища над квартирами АДРЕСА_1 для розміщення житла з об'єднанням усіх приміщень в одну квартиру №102 та влаштуванням балкону над існуючим балконом квартири №92 (т.1 а.с.29-31).
В подальшому, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 04.08.2004 №1429 було внесено зміни до Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 23.05.2003 №887, а саме наданий дозвіл на виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію горища з влаштуванням мансардного поверху над квартирами АДРЕСА_1 для розміщення житла з об'єднанням усіх приміщень в одну квартиру №102 та влаштуванням балкону над існуючим балконом квартири №92 (т.1 а.с.32).
ОСОБА_2, яка є власником АДРЕСА_2 не оспорює розпорядження Київської міської державної адміністрації від 04.08.2004 №1429, яким було надано дозвіл на виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію горища з влаштуванням мансардного поверху над квартирами АДРЕСА_1.
Згідно зі ст.113 Цивільного кодексу УРСР (1963 року), чинного на момент укладення оспорюваного контракту, володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності провадиться за згодою всіх учасників, а при відсутності згоди - спір вирішується судом.
Відповідно до роз'яснення Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 11.05.2002 року №14/2-235, при здійсненні реконструкції горищних приміщень існуючих житлових будинків необхідно отримати згоду власників приватизованих квартир.
На виконання зазначених вимог та для отримання дозволу, ОСОБА_5 зібрав підписи власників квартир №№1, 16, 19, 21-20, 23, 26, 28, 35, 36, 40, 43, 48, 14-13, 60, 57, 58, 74, 8, 9, 10, 7, 11, 5, 6, 2, З, 92, 94, 85, 86, 53, 70, 15, 17, 41, 22, 49, 31, 99, 91, 88, 83, 25, 27, 72, 62, 64, 54, 81, 75, 34, 95, 25, 27, 29, 30, 32,33, 36,37, 38, 39, 42, 44, 45, 46, 47, 50, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 65, 66, 68, 69, 74, 76, 77, 78, 82, 84, 85, 86, 96, 98, 100, 102, 103, 106 будинку АДРЕСА_1, щодо згоди на проведення ремонтно-будівельних робіт по переобладнанню горища у мансардний поверх у межах існуючих площ його квартир №102, 103, підписи виконанні в присутності майстра ДЕШ-902 ОСОБА_8 (т.1 а.с.79-82).
Також зібрані нотаріально посвідчені заяви від власників квартир №92, 100, 101, 108, 109 та завіренні державним нотаріусом про згоду на переобладнання горищного приміщення над вказаними квартирами на мансардний поверх та приєднання цієї площі до квартири №102, власником якої є ОСОБА_5 (т.1 а.с.83-85).
Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_3 на відсутність потреби у спеціальних знаннях, щоб встановити той факт, що в списках підписів про надання згоди на переобладнання горища навпроти квартири № 106 зазначене не її прізвище, а прізвище сторонньої особи, виходячи, з наступного.
У силу ст.ст.10,60 ЦПК України, кожна особа зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Встановлено, що підпис власника квартири №106 (а.с. 80) був засвідчений начальником Дільниці з експлуатації житла №902 Мдзелурі З.С. Судом вірно зазначено, що саме лише посилання ОСОБА_3 на те, що зазначений підпис їй не належить, без належного доказового підтвердження, зокрема без висновку почеркознавчого дослідження не свідчить про відсутність згоди ОСОБА_3 на переобладнання горища.
В підписному листі в графі «прізвище» дійсно зазначено прізвище іншої особи, проте в графі «підпис» є також і підпис особи.
Представник ОСОБА_5 стверджував, що цей підпис належить ОСОБА_3
ОСОБА_3 не спростувала, що підпис належить не їй, а іншій особі. При цьому представник ОСОБА_3 зазначав, що суд без експертизи мав встановити, що цей підпис не належить ОСОБА_3, що не грунтується на вимогах ст. 143 ЦПК України.
Згода від імені власника квартири АДРЕСА_2 на здійснення реконструкції частини горища ОСОБА_5 із приєднанням його до квартири №102 була нотаріально надана матір'ю ОСОБА_2 - ОСОБА_6 яка була співвласником зазначеної квартири.
Також встановлено, що проектна документація розроблена ТОВ «Проектіндустрія» та погоджена висновком комплексної державної експертизи від 13.10.2011 №11-00336-10, експертним висновком Державного департаменту пожежної безпеки від 12.04.2011 №21/3/1363 та висновком Київської міської санітарно-епідеміологічної станції від 10.12.2009 №8897 (т.1 а.с.37-42).
Відповідно до актів, складених за результатами обстежень від 06 грудня 2011 року, 19 грудня 2011 року та 13.01.2012 року, роботи проводяться ТОВ «Індустріясервісбуд» на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 17.08.2011 №КВ08311029454, ордеру на тимчасове порушення благоустрою №11090058, виданого Головним управлінням контролю за благоустроєм Київської міської державної адміністрації (т.1 а.с.48-49,72-78,88-90,119-121).
Інспекція зареєструвала подану замовником декларацію про готовність об'єкта до експлуатації з реконструкції горища з влаштуванням мансардного поверху над квартирами № 100, 101, 102, 108, 109 для розміщення житла з об'єднанням усіх приміщень в одну квартиру № 102 з влаштуванням балкону над існуючим балконом кв. № 92 на АДРЕСА_1 за № КВ 14312159975 від 07.09.2012року, тобто, об»єкт прийнятий в експлуатацію.
Згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 18.02.2013 року ОСОБА_5 зареєстрував право власності на об'єкт нерухомості - квартиру №102 із приєднанням до неї реконструйованої частини горища загальною площею 485,2 кв.м., житловою - 431,6 кв.м. та 22.02.2013 року отримав Свідоцтво про право власності (т.1 а.с.163-164).
Отже, Інспекцією зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації з реконструкції горища з влаштуванням мансардного поверху над квартирами № 100, 101, 102, 108, 109 для розміщення житла з об'єднанням усіх приміщень в одну квартиру № 102 з влаштуванням балкону над існуючим балконом кв. № 92 на АДРЕСА_1 та зареєстровано право власності на об'єкт нерухомості - квартиру №102 із приєднанням до неї реконструйованої частини горища, що свідчить про перевірку уповноваженими органами законності реконструкції горища та відсутність порушень з боку відповідача ОСОБА_5
З наведеного вбачається, що позивачами не доведено факту укладення оспорюваного Інвестиційного контракту від 26 вересня 2012 року з порушенням вимог законодавства та порушення зазначеним контрактом їхніх прав, тому судом вірно відмовлено в задоволенні вимоги про визнання зазначеного контракту недійсним.
Також судом вірно відмовлено в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні горищем, шляхом демонтажу та повернення приміщення у попередній стан, оскільки саме відповідач ОСОБА_5 є власником спірного приміщення, що підтверджується Свідоцтвом про право власності, яке ніким не оспорено, тому зазначена вимога позивачів до власника приміщення не чинити їм перешкоди є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Крім того, в суді апеляційної інстанції представник Комунального підприємства «Залізничне» Солом»янської районної в місті Києві державної адміністрації пояснила, що всі комунікації горища знаходяться в іншій частині горища, до них існує доступ працівників комунального господарства, які обслуговують будинок і ОСОБА_5 не чинить будь-яких перешкод у користуванні горищем та доступом до нього, користується лише тією частиною горища, що належить йому на праві власності.
З урахуванням відмови в задоволені позовних вимог, суд підстав дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про стягнення з відповідачів на користь позивачів судових витрат і правової допомоги.
З наведеного вбачається, що суд повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку.
Рішення суду відповідає вимогам закону, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 304,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28 серпня 2013 року залишити без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий:
Судді: