Справа     № 11-863/2006 p.                          Головуючий 1 інстанції: Гордієць Л.В.

Категорія: ст. 286 ч. 2 КК Укр.                                                Доповідач: Кузюра М.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

30 листопада 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого: судді Салая Г.А.

суддів:                 Кузюри М.М., Рудрмьотової С.Г.

за участю прокурора:                       Томилка М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали справи за апеляціями в.о. Ніжинського міжрайонного прокурора та підсудного ОСОБА_1 на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 02 жовтня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України, уродженця та мешканця м. Чернігова, АДРЕСА_1, з неповною середньою освіту, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей 1998 та 2001 року народження, не працюючого, раніше не судимого, обвинувачуваного за ст. 286 ч.2 КК України, -відмовлено в застосуванні ст. 1 п. „а" Закону України „Про амністію", а справу повернуто Ніжинському міжрайонному прокурору на додаткове розслідування.

Органами досудового слідства ОСОБА_1. обвинувачується в тому, що 03 січня 2005 року близько 16 год. 40 хв. в темний час доби в умовах недостатньої видимості, керуючи автомобілем ВАЗ-2106 державний номер НОМЕР_1, з саморобним причепом державний номер НОМЕР_1, рухаючись автодорогою Чернігів-Пирятин в напрямку м. Чернігова, на території Ніжинського району між с Хвилівка та м. Ніжин біля виїзду на Ніжинське сміттєзвалище, грубо порушив вимоги п.п. 12.1, 19.3, 12.3 ПДР України, тобто, не вибрав безпечної швидкості з урахуванням дорожньої обстановки, щоб мати змогу безпечно керувати автомобілем, при погіршенні видимості у напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічного транспортного засобу, не зменшив швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху та при виникненні перешкоди для руху, яку об'єктивно був спроможний

виявити, а саме велосипедиста ОСОБА_2, який рухався по авто дорозі в попутному напрямку, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості руху транспортного засобу, аж до його зупинки, або безпечного об'їзду перешкоди, та скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_2.

В результаті ДТП ОСОБА_2. отримав тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Мотивуючи підстави відмови в застосуванні Закону України „Про амністію" та направлення справи на додаткове розслідування, суд вказав на неповноту та неправильність досудового слідства, протиріччя в показах свідків, що викликало сумніви суду в тому, що до кримінальної відповідальності притягнута саме та особа, що скоїла злочин. Суд вважає за необхідне провести по справі ряд процесуальних дій для з'ясування дійсних обставин справи та встановлення особи, що вчинила ДТП.

В апеляціях:

В.о. Ніжинського міжрайонного прокурора просить скасувати зазначену постанову, а справу повернути на новий розгляд в той же суд. Вважає, що в ході досудового слідства вжито усіх можливих заходів по виявленню особи, що вчинила ДТП, виконані всі необхідні процесуальні дії і сукупність доказів у справі не викликає сумніву у вчиненні злочину саме ОСОБА_1.

Підсудний ОСОБА_1. також просить постанову суду скасувати та постановити ухвалу про задоволення його клопотання про застосування амністії. Вказує на грубе порушення процесуальних норм, яке полягало в тому, що суд спрямував справу на додаткове розслідування самовільно і без з'ясування думки всіх учасників процесу.

Заслухавши доповідача по справі, міркування прокурора, обговоривши доводи апеляцій та перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає апеляцію в.о. прокурора підлягаючою задоволенню, а апеляцію ОСОБА_1 - частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 281 ч. 2 КПК України, якщо виникне питання про повернення справи на додаткове розслідування, суд, вислухавши думку прокурора та інших учасників судового розгляду, вирішує це питання мотивованою ухвалою.

В порушення зазначених вимог закону суд, розглядаючи питання про можливість звільнення ОСОБА_1 від покарання згідно Закону України „Про амністію", обговорював у судовому засіданні лише це питання, але повернувшись з нарадчої кімнати проголосив постанову, якою, окрім відмови у звільненні ОСОБА_1 за амністією, повернув справу на додаткове розслідування.   Питання   про   можливість   повернення   справи   на  додаткове

2

розслідування в судовому засіданні взагалі не порушувалось і думка учасників судового розгляду з цього приводу не з'ясовувалась.

За таких обставин постанова не може бути визнана законною та обґрунтованою, а вказане процесуальне порушення є істотним і таким, що тягне її скасування. Враховуючи порушення, які підлягають усуненню судом першої інстанції, колегія суддів не вправі постановити рішення по суті вимог ОСОБА_1 та задовольнити його клопотання про застосування щодо нього амністії, тому апеляція з цих підстав підлягає частковому задоволенню.

При новому розгляді суду належить дотриматися вимог чинного законодавства та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 370, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію в.о. Ніжинського міжрайонного прокурора задовольнити, апеляцію підсудного ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 02 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

СУДДІ:

САЛАЙГ.А.                     КУЗЮРАМ.М.                                               РУДОМЬОТОВА С.Г.

з