Справа № 22-1664 2006 p.
Головуючий у 1 інстанції Микуляк П.П. Доповідач: Беляков LI.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада „22" дня Судова колегія палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - Белякова І.І.,
суддів - Бондар О.В.,Ігнатюка Б.Ю.,
при секретарі -Батат С.Ю.,
з участю представника відповідача ОСОБА_4
розглянула; у відкритому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивачки ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 5 квітня 2006 року та додаткове рішення цього ж суду від 17 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_3про припинення права на частку у спільному майні,-
ВСТАНОВИЛА
В січні 2006 року, ОСОБА_2 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні,, а саме на автомобіль марки „Пежо" 551 А, який був придбаний її чоловіком ОСОБА_5 разом з ОСОБА_3 за 1500 доларів США; та оформленням тимчасової довіреності на керування та розпорядження автомобілем.
В суді І інстанції, представник позивачки розширив позовні івимоги та просив суд припинити право ОСОБА_3 на частку у спільному майні, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 750 доларів СІЛА та визнати право на розпорядження автомобілем поза межами терміну дії довіреності, передавши автомобіль ОСОБА_1.
Основним та додатковим рішенням суду в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі, представника позивачки просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам справи, вимогам закону.
Скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, спірний автомобіль „ПЕЖО 551 А" 1986 року випуску належить на і праві приватної власності ОСОБА_6, що стверджується технічним паспортом серії КХА № НОМЕР_1, виданого Києво-Святошинський МРЕВ 28.05.1996 року.
Згідно довіреності від 11 вересня 2005 року ОСОБА_2та ОСОБА_3 уповноважено тільки керувати та розпоряджатися спірним автомобілем.
Відповідно; до ст. 317 ЦК України тільки власникові належить право володіння,
користування та розпорядження своїм майном. ; -
В матеріалах справи відсутній правовстановлюючий документ, який би свідчив про те, що ОСОБА_2 являється власником автомобіля „Пежо 551 А", а тому вона не може вимагати усунення порушень свого права як власника, передбаченого ст. 391 ЦК та ст. 48 ЗУ „Про власність".
Суд І Інстанції також вірно констатував, що оскільки позивачка не являється власником автомобіля "Пежо" то вона не може просити суд встановити порядок володіння та користування автомобілем, а також передати їй автомобіль в одноосібне користування, оскільки у неї відсутня основна ознака змісту права власності - володіння.
Не підлягає задоволенню і вимога представника позивачки, щодо визнання права розпорядження автомобілем поза межами терміну дії довіреності, оскільки, згідно зі ст. 247 ч.І ЦК України, строк довіреності встановлюється у довіреності, саме власником і тільки він один володіє, користується та розпоряджається свбїм майном на власний розсуд, а отже і наділений правом продовження терміну довіреності, згідно вимсіг ст.ст. 319,248, 249 ЦК України.
Розписка від 9 квітня 2006 року не була предметом дослідження судом І інстанції, а також не являється належно оформленим договором купівлі-продажу, а тому не може братись судом апеляційної інстанції до уваги у відповідності до вимог ч.2 ст. 303 ЦПК України.
Постановлені судові рішення законні та обґрунтовані, підстав для їх зміни чи скасування колегія не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги, представника позивачки ОСОБА_2- ОСОБА_1на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 5 квітня 2006 року та додаткове рішення цього ж суду від 17 жовтня 2006 року відхилити, залишивши вказані рішення без змін.
Ухвала:набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий: БЄЛЯКОВ Судді БОДНАР, ІГНАТЮК