№ справи:0101/5730/2012 Головуючий суду першої інстанції:Гордєйчик Т.Ф.

№ провадження:22-ц/190/5264/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Сокол В. С.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Сокола В.С.,

суддів:Болотова Є.В., Пономаренко А.В.,

при секретарі:Урденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи Алуштинська міська рада, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в АРК, Сімферопольське МБРТІ, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Катюша» про знесення самовільних будівель та звільнення прибудинкової території, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Алуштинського міського суду АРК від 11 липня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

30 жовтня 2012 р. ОСОБА_6 звернулась до суду із вище зазначеним позовом (а.с.3-5), вказала, що відповідачі без її згоди і згоди Алуштинської міської ради АРК провели самочинне будівництво на прибудинковій території буд. АДРЕСА_1, просила, як власник кв. НОМЕР_1, зобов'язати відповідачів - власників кв. НОМЕР_2, знести самовільні будівлі, а саме навіс площею 4х4, веранду площею 3,2 х 2, санвузол площею 4,66 х 2,40, звільнивши вказану прибудинкову територію за їх рахунок.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Вказує на неправильну оцінку судом наданих доказів, у т.ч. і висновку судової будівельно-технічної експертизи, у зв'язку із чим суд дійшов до висновку, який не відповідає обставинам справи. Також зазначає про неврахування висновків раніше ухвалених судами рішень та фактичне невиконання даних рішень про знесення самочинного будівництва.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Встановлено, що сторони є власниками квартир у АДРЕСА_1, ОСОБА_6 - кв. НОМЕР_1, а відповідачі - кв. НОМЕР_2. За підставу позову ОСОБА_6 вказала на чинимі їй відповідачами перешкоди у користуванні квартирою і прибудинковою територією.

Роз'яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладені у пунктах 7, 13 Постанови від 30 березня 2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)» стосуються того, що не може бути застосовано правила статті 376 ЦК при вирішенні справ за позовами: про визнання права власності на самочинно переобладнані квартири в багатоквартирних будинках різних житлових фондів, оскільки такі правовідносини врегульовано іншими нормами законодавства, зокрема статтею 383 ЦК та відповідними нормами Житлового кодексу України щодо власників квартир. Вирішуючи позови про знесення самовільно збудованих (прибудованих, надбудованих) балконів, мансард, горищ тощо у багатоповерхових багатоквартирних будинках, суди повинні враховувати, що положення статті 376 ЦК до цих правовідносин не застосовуються. За змістом частини 2 статті 383 ЦК України і статті 152 Житлового Кодексу (далі-ЖК) України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Ст. 212 ЗК передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки

Згідно висновку № 27 від 19 квітня 2013 р. судової будівельно-технічної експертизи на підставі аналізу матеріалів справи та в результаті обстеження квартир АДРЕСА_1 встановлено, що до кв. НОМЕР_2 прибудовано веранду розмірами в плані 3,20x2,10 та частково загромоджає стіну прибудови кв. НОМЕР_1, до стіни будинку літер «А» прибудовано ще санвузол (влаштований з ванної та туалету) літер «Л», де підведено водопостачання та водовідведення розмірами в плані 4,70x1,43, побудований з цегли, перекриття з залізобетонної плити, в кінці двору побудовано навіс (що не відмічений на схематичному плані БТІ) без літери розмірами в плані 3,90x5,50 на території двору, що знаходиться у користуванні власників квартир НОМЕР_2 та НОМЕР_1.

Згідно рішенню Алуштинського міського суду від 02 березня 2010 р. по справі № 2093/2010 фактично було знесено:

- самовільний сарай літер «К» розмірами в плані 3,0x3,0;

- паркан по середині двору, що був встановлений вздовж лінії газопроводу.

Фактично не знесено:

- самовільно прибудовану веранду літер «а1» до квартири №2, розмірами в плані 2,4x1,7, що фактично є розмірами в плані 3,20x2,10;

- навіс розмірами в плані 4x5, що фактично є розмірами 3,90x5,50.

Рішенням Алуштинського міського суду АРК від 02 березня 2010 р. за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа - Алуштинська міська рада АРК, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в АРК про знесення самочинно збудованого нерухомого майна, відшкодування моральної шкоди, за позовом Алуштинської міської ради АРК, виконавчого комітету Алуштинської міської ради АРК до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа - ОСОБА_6, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в АРК про знесення самочинно збудованого нерухомого майна, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 700 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 300 грн., а всього 1000 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено. Зустрічний позов Алуштинської міської ради АРК, виконавчого комітету Алуштинської міської ради АРК задоволено. Зобов'язано ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 звільнити самовільно зайняту ділянку площею 120 кв.м., яка є прибудинковою територією будинку АДРЕСА_1, шляхом зносу самовільно зведених господарських споруд : веранди 2,4 Ч 1,7 м., сарая 3Ч3 м., навісу 4Ч5 м., паркану з ракушки довжиною 2 м.

З даним рішенням ОСОБА_6 погодилась і не оскаржила його.

Апеляційним переглядом даного рішення за скаргою ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і 13 травня 2010 р. по справі було ухвалене рішення про часткове задоволення скарги. Рішення Алуштинського міського суду АРК від 02 березня 2010 р. про часткове задоволення позову ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 в частині відшкодування моральної шкоди. В решті це ж рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 березня 2010 р. залишене без змін.

Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 05 березня 2012 року рішення суду від 02 березня 2010 р. виконане (а.с.15).

Таким чином, висновками раніше ухвалених судами рішень (від 02 березня 2010 р. і від 13 травня 2010 р.) встановлено, що суди відмовили ОСОБА_6, як власникові квартири і землекористувачу прибудинкової території, у задоволенні аналогічного позову за недоведеністю на підставі ст. 391 ЦК і безпідставністю на підставі ст. 376 ЦК України.

Доводи скарги у частині відмінності спірних будівель за розмірами і саме це стало причиною для невиконання рішення суду від 02 березня 2010 р. оскаржуваного висновку суду не спростовують, оскільки на думку колегії суддів зазначене являється намаганням позивачки у такий спосіб ревізувати як результати виконавчого провадження, так і рішень судів, які вступили в законну силу і являються обов'язковими для виконання.

Саме до такої позиції по даній справі і зводяться заперечення проти позову Алуштинської міської ради АРК.

Доводи скарги у частині невірної оцінки експертизи, як підстава для задоволення скарги, не заслуговують на увагу, оскільки саме до компетенції суду, а не експерта, відноситься питання про наявність (відсутність ) перешкод власникові квартири діями іншого власника.

Доводи скарги про затемнення квартири верандою були предметом дослідження судів при ухваленні рішень від 02 березня 2010 р. і від 13 травня 2010 р.

Доводи скарги про те, що позивачка не може обслуговувати зовнішню стіну квартири також не підстава для задоволення скарги, виходячи із встановлених законом прав і обов'язків власника квартири, власника будинку і обслуговуючої організації, саме які наразі не мають вимог(претензій) до відповідачів.

Доводи про неповне з'ясування обставин справи, а саме не витребування із органу БТІ інвентаризаційної справи будинку сторін для вирішення питання чи входить санвузол до складу квартири НОМЕР_2, також не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи містять технічний паспорт кв. НОМЕР_2 (а.с. 80) і план будинку сторін (а.с. 83). Зазначене, як і претензії ОСОБА_6 щодо веранди і санвузлу, також вирішувались судами раніше.

При вирішенні даного спору колегія суддів враховує також і те, що та частина жилого приміщення позивачки, яка начебто затіняється верандою відповідачів (але належного доказу у цій частині судам при даному розгляді справи також не надано), була побудована позивачкою (прибудована до кв. НОМЕР_2) у такий же спосіб, що і спірні будови, тобто у деякий час позивачка зловживала окресленими законами, які регулюють відносини сторін у справі, межами здійснення цивільних прав і обов'язків.

Таким чином, колегія суддів вважає доводи скарг обґрунтованими з огляду на вище зазначене, апелянти в порядку статей 27, 60 ЦПК України не надали належних доказів на спростування оскаржуваних висновків суду, тому в порядку статті 308 ЦПК України колегія суддів рішення суду першої інстанції залишає без змін.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Алуштинського міського суду АРК від 11 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: