№ справи:105/1135/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Басова О.А.

№ провадження:22-ц/190/5225/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Сокол В. С.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Сокола В.С.,

суддів:Болотова Є.В., Пономаренко А.В.,

при секретарі:Урденко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АРК Державної податкової служби (далів - ДПІ), третя особа - Відділ державної виконавчої служби Джанкойського МРУЮ АРК (далі - Відділ) про зняття арешту з майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Джанкойського міськрайонного суду АРК від 09 липня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

01 березня 2013 р. ОСОБА_6 звернулась до суду із вище зазначеним позовом (а.с.2-3), просила зняти накладений 09 лютого 2009 р. постановою державного виконавця Відділу арешт з автомобіля марки Opel, модель Astra, рік випуску 1999, колір сірий, кузов НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3, реєстраційний № НОМЕР_1, зареєстрований Джанкойським ВРЕР 20 червня 2006 р. за ОСОБА_7 В обґрунтування вимог послалась на рішення Джанкойського міськрайонного суду АРК від 09 квітня 2012 р., яким за нею визнано право власності на вказаний автомобіль.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Фактично вказує про незастосування до правовідносин сторін законодавства, яке регулює право власності, та вважає невірним застосуванням судом строку позовної давності.

В засідання апеляційного суду сторони, будучи оповіщеним у встановленому порядку про час і місце судового розгляду (а.с. 86-88 - рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення), до суду не з'явились, ніяких клопотань не заявили. Згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України суд переглянув справу за їх відсутності, визнавши причину неявки неповажною.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Під час вирішення такого спору з'ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно, у зв'язку з чим зазначені вимоги є приватноправовими.

Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема із правочинів. Приписами ст. 208 ЦК України передбачені правочини, які належить вчиняти у письмовій формі, зокрема правочини фізичних осіб між собою, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 ЦК України, інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма; правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 ЦК України.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 р. № 6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» при вирішенні питання про належність описаного майна слід керуватися нормами цивільного та шлюбно-сімейного законодавства, що регулюють право власності і його захист.

Встановлено, що постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 09 лютого 2009 р. під час виконання виконавчого листа № 1-10/08, виданого 04 листопада 2009 р. Красноперекопським міськрайонним судом АРК про конфіскацію належного ОСОБА_7 майна на користь держави, про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 20 424, 75 грн., 17 680 грн., виконавчого збору 2 042 грн., 1 768 грн., накладено арешт на спірний автомобіль (а.с.8).

Таким чином, із зазначеного часу вказані у виконавчих документах кредитори відносно боржника ОСОБА_7 сподівались на одержання у власність, зокрема майна ОСОБА_7, що у сенсі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод являється очікуваною на законних підставах власністю - складовою частиною права власності.

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції правильно визначився, що посилання позивачки на рішення Джанкойського міськрайонного суду АРК від 09 квітня 2012 р., яким за нею визнано право власності на спірний автомобіль із присудженням ОСОБА_7 грошової компенсації, не являється підставою для задоволення позову.

Аналогічний підхід щодо застосування даних положень матеріального закону міститься і в п. 7 Постанови Пленуму Вервховного Суду України № 6 від 27 серпня 1976 р. «Про судову практику в справах про виключення майна з опису».

Таким чином, вирішення вимоги позову неможливе без справедливого вирішення питання про одержання державою майна відповідно до виданого 04 листопада 2009 р. Красноперекопським міськрайонним судом АРК виконавчого листа № 1-10/08 про конфіскацію належного ОСОБА_7 майна на користь держави, тобто стороною по даній справі має бути і держава в особі уповноваженого органу, оскільки задоволення даного позову буде означати вирішення питання про права і обов'язки держави.

Доводи скарги про незастосування до правовідносин сторін законодавства, яке регулює право власності з огляду на зазначене являються помилковим розумінням апелянтом права власності, оскільки право власності насамперед передбачає саме законне володіння майном.

Доводи про невірне застосуванням судом строку позовної давності оскаржуваного висновку суду не спростовують, оскільки у позові відмовлено за недоведеністю вимог.

Таким чином, колегія суддів вважає доводи скарги необґрунтованими, апелянт в порядку статей 27, 60 ЦПК України не надав належних доказів на спростування оскаржуваних висновків суду, тому в порядку ст. 308 ЦПК України колегія суддів рішення суду першої інстанції залишає без змін.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Джанкойського міськрайонного суду АРК від 09 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: