№ справи:106/5335/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Володарець Н.М.

№ провадження:22-ц/190/6281/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Адаменко О. Г.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Адаменко О.Г.,

суддів:Горбань В.В., Шестакової Н.В.,

при секретарі:Таранець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 3 вересня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

31 липня 2013 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 7 березня 2008 року вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від спільного життя мають неповнолітнього сина. На даний час сімейні стосунки між нею і відповідачем припинені і вони проживають окремо. Дитина проживає разом з нею. Відповідач регулярної допомоги на утримання дитини їй не надає.

Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 3 вересня 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки від його доходу але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 31 липня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, і невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зокрема, зазначає, що суд не врахував, що переважно дитина проживає не з матір'ю, а з ним. У цей час він забезпечує її повноцінним харчуванням, купляє необхідний одяг, розвиваючі та учбові приналежності. Він за свій рахунок оплатив лікування дитини у стоматолога, оплачує навчання дитини у центрі дитячого розвитку і заняття у дитячій спортивній секції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд виходив з того, що дитина після припинення сторонами подружніх стосунків проживає з матір'ю, а батько дитини регулярної матеріальної допомоги на її утримання не надає.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

З матеріалів справи і пояснень сторін вбачається, що вони перебувають в зареєстрованому шлюбі і мають неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1.

На даний час сімейні стосунки між подружжям припинені і вони проживають окремо. Дитина проживає з матір'ю. Батько приймає участь в утриманні і вихованні сина, оплачує його лікування і навчання у розвиваючих дитячих закладах.

Натомість домовленості між батьками щодо способу і обсягу участі кожного з них в утриманні дитини не досягнуто.

За таких обставин суд правомірно задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини і обґрунтовано визначив їх у розмірі 1/4 частки його заробітку.

Доводи відповідача, що дитина проживає з ним, не дають підстав для відмови в позові, оскільки з його ж пояснень вбачається, що таке проживання носить періодичний характер.

Добровільна участь батька у додаткових витратах на лікування, навчання і розвиток дитини не звільняє його від обов'язку брати участь у інших витратах на її утримання.

З огляду на зазначене, відповідно до частини 1 ст. 308 ЦПК України, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 3 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: