АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Заводян К. І.

Суддів: Винту Ю.М., Лисака І.Н.,

Секретаря: Ковальчук Н.О.

З участю: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Шиловецької сільської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання незаконним і скасування рішення виконкому сільської ради від 20 травня 2009 року № 25/5 про встановлення права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хотинського районного суду від 10 жовтня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

В серпні 2013 року ОСОБА_1 подала позов до виконавчого комітету Шиловецької сільської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання незаконним і скасування рішення виконкому сільської ради від 20 травня 2009 року №25/5 про встановлення права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_3.

Посилалася на такі обставини.

Разом з батьками та братами ОСОБА_4 і ОСОБА_6 вона проживала в господарстві колгоспників в будинку АДРЕСА_1.

У 1975 р. помер її батько і головою двору стала мати.

У 1982 році вона переїхала проживати до свого чоловіка ОСОБА_5 в с.Малинці. Проте з дозволу матері разом з чоловіком вони перебудувала житловий будинок в с.Шилівці.

У 1992 році шлюб розірвала і повернулися проживати в с.Шилівці.

______________________________________________________________________________________________________________Провадж.№22ц-1560 /2013 р. Головуючий у першій інстанції Мартинюк А.О. Категорія: 57 Доповідач:Заводян К.І.

У липні 2011 року з матеріалів цивільної справи їй стало відомо, що 04 березня 2011 року на підставі рішення виконкому Шиловецької сільської ради №25/5 від 20 травня 2009 року її матері ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право власності на житловий будинок, а 28 квітня 2011 року мати подарувала будинок своєму сину ОСОБА_2.

ОСОБА_1 вважала рішення виконкому сільської ради незаконним. В нім не зазначена площа будинку. ОСОБА_3 мала право лише на частку будинку в колгоспному дворі, яка збереглася після припинення існування колгоспного двору.

На момент постановлення рішення старого житлового будинку не існувало. На її думку, виконком постановив рішення в порушення вимог ст.26 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності". Технічний паспорт на будинок було виготовлено після прийняття рішення. Рік побудови будинку в ньому вказано 1966/1999.

Просила визнати незаконним і скасувати рішення виконкому Шиловецької сільської ради від 20 травня 2009 року №25/5. Поновити строк позовної давності. Про наявність рішення виконкому їй стало відомо лише в липні 2011 року.

Рішенням Хотинського районного суду від 10 жовтня 2013 року ОСОБА_1 в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов.

Вважає рішення незаконним. Суд не дав належної оцінки доказам, які є в матеріалах справи. Рішенням Хотинського районного суду від 09 квітня 2013 року встановлено, що вона разом зі своїм чоловіком приймали участь в перебудові житлового будинку своєю працею і коштами, ніяких заперечень з боку інших членів двору не поступало. Доказом її участі в будівництві будинку є запис в технічному паспорті на будинок, який був виготовлений через три місяці після прийняття рішення виконкомом, про те, що він будувався в 1964/1999 роках.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судом встановлено, що згідно рішення виконкому Шиловецької сільської ради від 20 травня 2009 року №25/5 встановлено право особистої власності на житловий будинок, розміщений в АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 0.46 га, за ОСОБА_3, згідно погосподарської книги № 7, особовий рахунок НОМЕР_1 по Шиловецькій сільській раді (а.с.9).

Відповідно до записів, зроблених у господарських книгах сільської ради за 1974 - 2009 роки, головою господарства будинку АДРЕСА_1 була ОСОБА_3 (а.с.47 - 59).

Згідно акта на право власності на земельу ділянку ЯБ №196468, виданого 25 вересня 2005 року, ОСОБА_3 була власником земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.91) та сеії ЯБ № 196469 площею 0,2654 га - для особистого селянського господарства.

Земельна ділянка чи її частина у неї не вилучалась.

Статтею 12 Закону України "Про власність", який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, у приватній власності громадян можуть перебувати жилі будинки, збудовані на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці або придбані на законних підставах.

За змістом статті 17 ЗК України та статті 14 Закону України "Про власність" земельна ділянка для будівництва жилого будинку і господарських будівель надається громадянину в приватну власність, а тому участь інших осіб у будівництві не створює для них права приватної власності на жилий будинок, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до Закону України від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (ст.31част.1 п.б п/п.10) на сільську раду покладено здійснення обліку та реєстрації відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Зважаючи на викладені обставини, виконком сільської ради обґрунтовано прийняв рішення про визнання за ОСОБА_3 права власності на житловий будинок, збудований на належній їй земельній ділянці.

Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позову, суд першої інстанції також вірно виходив з того, що відповідно до част.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Хотинського районного суду від 09 квітня 2013 року, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відмовлено в позові до ОСОБА_2 і ОСОБА_3, третя особа: Шиловецька сільська рада, про визнання недійсними договору дарування житлового будинку, свідоцтва про право власності на неорухоме майно та визнання права спільної власності на житловий будинок, побудований за час спільного проживання та шлюбу.

Цим же рішенням встановлено, що на час укладення договору дарування житлового будинку, ОСОБА_1 право на частку в майні колгоспного двору втратила.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 не є власником майна, рішенням виконкому сільської ради від 20 травня 2009 року її права не порушуються, тому підстави для задоволення її позову відсутні.

Рішення суду відповідає встановленим обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не убачається.

Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Хотинського районного суду від 10 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: