Справа № 2-155/11

Провадження № 2/755/217/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.

при секретарі Бовкун О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Базис» про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставлене майно та зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», 3-я особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Базис» про визнання недійсним пунктів кредитного договору, -

в с т а н о в и в:

В травні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ «Базис» про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставлене майно посилаючись на те, що 24.12.2007 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, згідно якого, позивач надав відповідачу-1 кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії в сумі 396 000 доларів США для споживчих потреб, строком по 24.12.2010 року, зі сплатою 13% річних. Зобов'язання за кредитним договором забезпечено договором поруки укладеним 24.12.2007 року з ОСОБА_2 Крім того, між ТОВ «Базис» та банком 26.12.2007 року був укладений договір застави, предметом якого є легковий автомобіль арки Mersedes-benz, реєстраційний №НОМЕР_3. Відповідач-1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконує належним чином, в зв'язку з чим станом на 06.04.2010 року виникла заборгованість в сумі 313 731 доларів США та пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів та за простроченими та несплаченими нарахованими процентами в сумі 748 406 грн. 13 коп. Тому позивач просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача суму заборгованості в розмірі 313 731 доларів США, що еквівалентно 2 486 318 грн. 18 коп. та пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів та за простроченими та несплаченими нарахованими процентами в сумі 748 406 грн. 13 коп.; звернути стягнення на заставлене майно ТОВ «Базис», а саме легковий автомобіль марки Mersedes-benz, реєстраційний №НОМЕР_3; витрати по оплаті державного мита в сумі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. покласти на відповідачів.

Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача суму заборгованості в розмірі 350 338 доларів США, що еквівалентно 2 780 632 грн. 71 коп. та пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів та за простроченими та несплаченими нарахованими процентами в сумі 1 461 685 грн. 24 коп.; звернути стягнення на заставлене майно ТОВ «Базис», а саме легковий автомобіль марки Mersedes-benz, реєстраційний №НОМЕР_3; витрати по оплаті державного мита в сумі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. покласти на відповідачів.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні позов не визнала та в липні 2012 року звернулась до суду з зустрічним позовом до ПАТ «Банк Форум» про визнання пункту кредитного договору недійсним посилаючись на те, що п. 4.1 кредитного договору містить умови, які є несправедливим і такими, що не відповідають нормам Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки п. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що розмір пені не може перевищувати половину розміру процентної ставки згідно договору. В подальшому позовні вимоги за зустрічним позовом було збільшено. Тому просила суд визнати недійсним п. 4.1 кредитного договору №545/07/01-СL, укладеного 24.12.2007 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_1; застосувати наслідки недійсності правочину - стягнути з ПАТ «Банк Форум» на користь ОСОБА_1 780 грн. 66 коп.; судові витрати покласти на відповідача.

Відповідачі 2 та 3 в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, хоча про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача-1, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, 24 грудня 2007 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №0545/07/01-CL (том 1 а.с.7-11). Відповідно до умов кредитного договору відповідачу було відкрито невідновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у сумі 396000 доларів США, строком по 24 грудня 2010 року, зі сплатою за користування кредитними коштами 13 % річних (п.1.1, п.1.2, п.1.3 кредитного договору).

З наданих позивачем копій квитанцій вбачається, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, а саме надав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти: 24 грудня 2007 року - 285000 доларів США; 26 грудня 2007 року - 21000 доларів США та 29 грудня 2007 року - 90000 доларів США (том 1 а.с.12-13). Факт отримання грошових коштів відповідачем не оспорюється.

Відповідач ОСОБА_1 виконує умови кредитного договору не належним чином, в зв'язку з чим станом на 06.04.2010 року кредитні кошти повернула не в повному обсязі, чим порушила взяті на себе договірні зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

З розрахунку заборгованості (том 1 а.с.134-136) вбачається, що внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору станом на 04.03.2011 року у відповідача-1 виникла заборгованість по договору у розмірі 4 242 317 грн. 95 коп., яка складається з: простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів в сумі 297 000 доларів США, що еквівалентно 2 357 289 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 53 338 доларів США, що еквівалентно 423 343 грн. 71 коп., сума пені в розмірі 1 461 685 грн. 24 коп.

За клопотанням представника ОСОБА_1 судом було призначено судово-економічну експертизу. З висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №689/13-45 від 21.06.2013 року (том 2 а.с.70-76) вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «Банк Форум» за кредитним договором №0545/07/01-СL від 24.12.2007 року за тілом кредиту утворилась в період з 20.07.2009 року по 20.12.2010 року та складає суму 297 000 доларів США; заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «Банк Форум» за кредитним договором №0545/07/01-СL від 24.12.2007 року за процентами за користування кредитним коштами утворилась в період з 20.12.2009 року по 04.03.2011 року та складає суму 49 120 доларів США 50 центів.

Тому суд вважає висновок експерта належним доказом, що підтверджує суму заборгованості по тілу кредиту за період з 20.07.2009 року по 20.12.2010 року в сумі 297 000 доларів США, що за курсом НБУ 7,937 грн. за 1 долар США становить 2357289 грн. та заборгованість за процентами за користування кредитним коштами за період з 20.12.2009 року по 04.03.2011 року в сумі 49 120 доларів США 50 центів, що за курсом НБУ 7,937 грн. за 1 долар США становить 389869 грн. 40 коп.

З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідачем ОСОБА_1 26 грудня 2007 року між ТОВ «Базис» та АКБ «Форум» був укладений договір застави, предметом застави виступив легковий автомобіль марки Mersedes-benz, реєстраційний №НОМЕР_3 (том 1 а.с.14-17). Крім того, 24 грудня 2007 року між ОСОБА_2 та АКБ «Форум» було укладено договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов'язується перед позивачем відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх її зобов'язань перед позивачем (том 1 а.с.18).

Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

На виконання вимог кредитного договору банк надіслав на адресу відповідачів письмову претензію-вимогу про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами, яка була залишена відповідачами без задоволення (том 1 а.с.21, 22, 23).

Оскільки, відповідач ОСОБА_2 несе солідарний обов'язок перед позивачем за невиконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, тому заборгованість, яка виникла за кредитним договором в сумі 2 747 158 грн. 40 коп. (2 357 289 грн. + 389 869 грн. 40 коп.) підлягає стягненню солідарно з відповідачів 1 та 2.

Що стосується вимоги позивача за первісним позовом про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату нарахованих процентів в сумі 1 461 685 грн. 24 коп., то суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки.

Статтею 258 Цивільного кодексу України визначено вимоги до яких застосовується спеціальна позовна давність, серед іншого, позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом (ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України) перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, у разі, коли на момент звернення з позовом виконання зобов'язання було прострочено понад один рік, стягнення неустойки (штрафу, пені) за минулий час обмежується одним роком перед зверненням зацікавленої особи до суду, якщо не будуть визнанні поважними причини пропуску даного строку.

Відповідно до п.7 ч.13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

У пункті 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року за №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Таким чином, суд зобов'язаний застосувати строк позовної давності передбачений ст. 258 ЦК України.

Крім цього, відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Так встановлено, що розмір пені значно перевищує розмір збитків, навіть за умови застосування строків давності. А тому, з врахуванням обставин справи, того факту, що розмір пені значно перевищує розмір збитків, інших обставин, на думку суду розмір пені слід зменшити до 137357 грн., що становить 5 % від суми заборгованості за кредитом та процентами.

Однією з вимог позивач за первісним позовом просить суд звернути стягнення на заставлене майно відповідача ТОВ «Базис», а саме легковий автомобіль марки Mersedes-benz, реєстраційний №НОМЕР_3, але в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом або договором, - неустойку), необхідні витрати та утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку з пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяжування, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, у якій зазначена можливість продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Суд враховує, що позасудові способи реалізації прав Заставодержателя не виключають можливості захисту його права у судовому порядку, однак стягнувши борг за кредитним договором та одночасно звернувши стягнення на предмет застави, фактично буде здійснено стягнення заборгованості по кредитному договору, в подвійному розмірі, тому одночасне пред'явлення вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави є передчасними. Крім того, позивачем не визначено спосіб реалізації предмета застави, початкова ціна, не надано експертного висновку про вартість предмета застави.

Щодо вимог зустрічного позову, то слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Відповідно до положень вказаної статті Закону, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

У частині третій вищевказаної статті, визначений приблизний (невичерпний) перелік несправедливих умов договору, зокрема, встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором; установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору.

В даному конкретному випадку відсутні підстави вважати, що кредитний договір, укладений між сторонами є несправедливим до позивача за зустрічним позовом, оскільки при підписанні договору ОСОБА_1 мала реальну можливість ознайомитись з умовами договору та була ознайомлена з п.4.1 щодо сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором, а відтак мала можливість відмовитись від укладення договору, який на її думку містить жорсткі обов'язки та є несправедливим. Враховуючи цю обставину немає підстав вважати, що положення кредитного договору створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутні підстави для визнання п. 4.1 кредитного договору недійсним, а тому й немає підстав для застосування наслідків недійсності правочину та стягнення з ПАТ «Банк Форум» на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 780 грн. 66 коп. А тому зустрічний позов задоволенню не підлягає в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 258, 261, 526, 543, 546, 549, 551, 554, 589, 627, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.19 Закону України «Про заставу», Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року за №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст.ст. 11, 15, 30, 60, 88, 202, 213-218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Базис» про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставлене майно задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованість по кредитному договору в розмірі 2 747 158 грн. 40 коп.

Стягнути з солідарно з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» пеню за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату нарахованих процентів в сумі 137357 грн.

В решті позові відмовити.

В позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», 3-я особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Базис» про визнання недійсним пунктів кредитного договору відмовити.

До суду може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при його проголошенні протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя