справа № 437/10585/13
Ленінський районний суд міста Луганська
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2013 року, листопада місяця, 20-го дня, в місті Луганську, Ленінський районний суд міста Луганська у складі:
головуючого судді Луганського В.І.
за участю прокурора
адвокатаОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3
ОСОБА_4
при секретарі
ОСОБА_5,
ОСОБА_6
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду міста Луганська кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, який має середньо - спеціальну освіту, не працюючого, не одруженого, мешкає за адресою: м. Луганськ, вул. Парижської Комуни, 79, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого: 29.05.1995 року Жовтневим РС м. Луганська за ч. 3 ст. 140 КК України (1960 р.) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 06.07.1995 року за ч.2 ст. 140 КК України (1960 р.) до 3 років позбавлення волі, згідно ст. 42 ч. 3 КК України (1960 р.) остаточно до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 07.12 1999 року Жовтневим РС м. Луганська за ч. 3 ст. 140 КК України (1960 р.) до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 28.03.2005 року Артемівським РС м. Луганська за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 263, 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 21.04.2005 року Жовтневим РС м. Луганська за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України до 4 років 9 місяців позбавлення волі; 26.11.2009 року Жовтневим РС м. Луганська за ч. 2 ст. 186 до 4 років 2 місяців позбавлення волі, звільненого умовно достроково, за постановою Краснодонського міського суду Луганської області від 16.08.2012 року, не відбута частина покарання: 1 рік 2 місяці 5 днів; 23.07.2013 року Лутугинським РС Луганської області за ч. 1 ст. 187 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, -
за частиною 2 статті 186 КК України,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_7, повторно, 22.05.2013 року приблизно об 12 годині 20 хвилин, проходячи стежкою лісосмуги, біля ЛМУ, за адресою: АДРЕСА_1 років Оборони Луганська, 1 «г», побачив раніше не знайомих йому: ОСОБА_8 та ОСОБА_9, помітивши, що на них одягнені золоті прикраси, підійшов до останніх та висловлюючи на адресу потерпілих погрози застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я останніх, які ОСОБА_8 та ОСОБА_9 сприйняли реально, заволодів майном ОСОБА_8, а саме: золотим ланцюжком, 585 проби, вартістю - 4765 гривень 00 копійок; золотими сережками, 585 проби, вартістю - 2630 гривень 00 копійок, мобільним телефоном торгової марки LG моделі Р970, вартістю - 600 гривень 00 копійок, спричинивши ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 7 995 гривень 00 копійок. Та майном ОСОБА_9, а саме: золотим ланцюжком, 585 проби, вартістю - 1805 гривень 00 копійок; золотими сережками, 585 проби, вартістю - 2135 гривень 00 копійок; золотою каблучкою, 585 проби, вартістю - 1125 гривень 00 копійок; золотим підвісом, 585 проби, вартістю - 855 гривень 00 копійок; мобільним телефоном торгової марки Samsung моделі GТ- S5830, вартістю - 600 гривень 00 копійок, спричинивши ОСОБА_9 матеріальний збиток на загальну суму 6 520 гривень 00 копійок.
Після чого ОСОБА_7, з місця скоєння злочину втік, звернувши, здобуте злочинним шляхом майно у своє протиправне користування і розпорядившись ним на свій розсуд.
Також, ОСОБА_7, повторно, 26.05.2013 року, приблизно о 15 годині 25 хвилин, знаходячись на території ЛОПТД, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Краснодонська, 12, помітив на шиї потерпілої ОСОБА_10, золотий ланцюг, вартістю - 4 900 гривень 00 копійок, після чого лівою рукою зірвав його з шиї останньої, та з місця скоєння злочину втік, звернувши, здобуте злочинним шляхом, майно у своє протиправне користування і розпорядившись ним згодом на свій розсуд, чим заподіяв ОСОБА_10 матеріальний збиток, на вказану суму.
Обвинувачений ОСОБА_7, в скоєнні кримінального правопорушення передбаченного ч. 2 ст. 186 КК України, свою вину визнав в повному обсязі, в скоєному щиро розкаявся, при цьому не відмовився від дачі показань.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України та проти цього не заперечували учасники судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_7 пояснив, що в обвинувальному акті, всі обставини скоєння ним злочину вказані правильно, оскільки вказане, було насправді. Фактичні обставини й докази, які було зібрано по кримінальному провадженню не оспорював, пояснивши суду, що дійсно вчинив злочини при вказаних обставинах, дійсно в кінці травня 2013 року заволодів золотими прикрасами та майном потерпілих застосовуючи погрози насильством, але вирішив стати на шлях виправлення та щиро кається в скоєному.
Окрім визнання обвинуваченим своєї вини в повному обсязі, його провина підтверджується доказами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, не оспорюються обвинуваченим та відповідно не досліджувались у судовому засіданні.
Таким чином, суд, вважає вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, доведеною та ОСОБА_7, підлягає відповідальності за скоєний злочин, відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілих, та з погрозою застосування такого насильства, повторно, та кваліфікує їх за ч. 2 ст. 186 КК України.
Обираючи вид та міру покарання суд, враховуює характер суспільної небезпеки, злочину який скоїв ОСОБА_7, його віднесено законом до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий та скоїв злочин в період умовно дострокового звільнення від відбування покарання призначеного йому судом, таким чином не виконавши наданої йому довіри, за місцем проживання характеризується не задовільно, молодий, обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття, обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України - скоєння злочину повторно.
Виходячи із приведених обставин, відношення обвинуваченого ОСОБА_7 до скоєного, позиції прокурора по справі який просив призначити покарання пов’язане з позбавленням волі враховуючи особу винного, та те що він скоїв злочин у період умовно дострокового звільнення, суд вважає, що на даний час виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_7 можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства, вважаючи, що дане покарання буде необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_7 виходячи з вимог Закону.
Суд, вважає, що необхідно застосувати ч.4. ст. 70 КК України, так як встановлено, що обвинувачений винен ще й в іншому злочині та засуджений 23.07.2013 року Лутугинським РС Луганської області за ч. 1 ст. 187 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, вчиненому до постановлення попереднього вироку, та враховуючи що обвинувачений вчинив злочин в період умовно дострокового звільнення, ч.1. ст. 71 КК України, до покарання за цим вироком необхідно частково приєднати не відбуте покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Луганська від 26.11.2009 року.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Цивільний позов по справі заявлений не був.
Судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись, ч. 3 ст. 349, 370, 374 КПК України, суд, -
з а с у д и в:
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, визнати винним в скоєнні злочину передбаченого частиною 2 статті 186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;
На підставі ч.4 ст. 70 КК Украины, ОСОБА_7, шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного вироком Лутугінського районного суду Луганської області у вигляді 3 (трьох) років, більш суворим, та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1. ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання за цим вироком частково приєднати не відбуте покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Луганська від 26.11.2009 року у вигляді 3 (трьох) місяців позбавлення волі та остаточно призначити покарання ОСОБА_7 у вигляді 4 (чотирьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
У строк покарання зарахувати відбуту частину покарання по попередньому вироку та строк відбування покарання відповідно обчислювати з 28.05.2013 року.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_7, до набрання вироком законної сили, у вигляді тримання під вартою – залишити без змін.
Речові докази – бирку з ПП «Сапфір» на ланцюжок вагою 9,53 грам, розміром із золота, 585 проби; бирку з ПП «Сапфір» на сережки вагою 5,26 грам із золота, 585 проби, фіскальний чек від 01.02.2013 року; пакувальний коробок на мобільний телефон LG, моделі Р 970, - які надала потерпіла ОСОБА_8 в ході досудового слідства, передані на зберігання під гарантійну розписку останній - вважати такими, що були повернуті за належністю.
Речові докази – бирку з ПП «Тарапура» на сережки вагою 4,27 грам із золота, 585 проби; бирку з ПП «Роговенко» на ланцюжок, розміром 45 сантиметрів, вагою 3,61 грам із золота, 585 проби; бирку з ПП «Матушкова» на каблучку, вагою 2,25 грам із золота, 585 проби; бирку з ПП «Матушкова» на підвіс, вагою 1,71 грам із золота, 585 проби; пакувальний коробок на мобільний телефон SAMSUNG моделі GT, - які надала потерпіла ОСОБА_9 в ході досудового слідства, передані на зберігання під гарантійну розписку останній - вважати такими, що були повернуті за належністю.
Речові докази – кулон із золота, 585 проби, шматок від ланцюжка із золота 585 проби, хрестик із срібла, передані на зберігання під гарантійну розписку потерпілій ОСОБА_10 - вважати такими, що були повернуті за належністю.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до апеляційного суду Луганської області, на протязі 30 діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Ленінський районний суд м. Луганська, а обвинуваченим який утримується під вартою – з дня отримання його копії.
СУДДЯ: В.І. ЛУГАНСЬКИЙ