Судове рішення #335058
Справа № 22ас-213/2006

Справа №  22ас-213/2006                                  Головуючий у 1 інстанції Кашицька С.А.

Категорія 40                                                         Доповідач Песоцька Л.І.

 

УХВАЛА Іменем України 9 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого Песоцької Л.І. суддів Власенко Л.І., Дяченка В.М. при секретарі Стрілецькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби Донецької області про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою позивачки на постанову Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 19 вересня 2006 року,

встановила:

Ухвалою Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 4 квітня 2006 року прова дження у справі в частині позову про зобов'язання укласти трудовий договір закрите у зв'язку з відмовою позивачки від даного позову.

Постановою того ж суду від 19 вересня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби Донецької області про відшкодування моральної шкоди відмо влено.

В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування рішення, направлення справи на новий розгляд, посилається на те, що суд не прийняв до уваги надані докази, не за довольнив її клопотання про виклик свідків, витребування документів, призначення почерко-знавської експертизи і передчасно прийняв рішення.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_1. яка підтримала доводи апеляційної скарги, представника третьої особи ОСОБА_3, який заперечував проти скарги і просив постанову залишити без зміни, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевірив ши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 працювала з 16 травня 2003 року головним спеціалістом з економічних питань відділу державної виконавчої служби Іллічівського районного управління юстиції, з 12 жовтня 2004 року - головним спеціалістом Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції (а.с.7-9), 3 18 травня 2005 року їй була надана відпустка по догляду за дитиною до 13 березня 2008 року. 25 листопада 2005 року ОСОБА_1 звернулася з заявою про звільнення з роботи у зв'язку з ліквідацією відділу державної виконавчої служби в Іллічівському районі з переведенням до державного Департаменту виконавчої служби України (а.с.20). Наказом НОМЕР_1 Маріупольського міського управління юстиції вона була звільнена з роботи з 30 листопада 2005 року за переведенням до Державної виконавчої служ би в Іллічівському районі міста Маріуполя, за п.5 ст.36 КЗпП України (а.с.21).

До подання заяви про звільнення ОСОБА_1 не зверталася до відповідача Державної виконавчої служби Донецької області про прийняття на роботу і питання про її працевлашту вання до видачі наказу про звільнення не було вирішено. У зв'язку з цим наказом Маріупольського міського управління юстиції НОМЕР_2   ОСОБА_1    була поновлена на попередній роботі.

17 січня 2006 року позивачка звернулася з заявою до відповідача про прийняття на ро боту за переведенням (а.с.5-6). 16 лютого 2006 року Державна виконавча служба Донецької області направила лист до Маріупольського міського управління юстиції про звільнення по зивачки за переведенням (а.с.48) і наказом від 17 лютого 2006 року призначила її на посаду головного спеціаліста Державної виконавчої служби в Іллічівському районі міста Маріуполя (а.с.53).   .

Залишаючи без задоволення позовні вимоги, суд вказав на те, що Державна виконавча служба Донецької області не відмовляла позивачці в прийнятті на роботу. З цим висновком не можна не погодитись.

З пояснень позивачки, представників відповідача, третьої особи, матеріалів справи вбачається, що відповідач не відмовляв позивачці у прийнятті на роботу. У зв'язку з ліквіда цією відділу державної виконавчої служби Іллічівського району Маріупольського міського управління юстиції відповідачем за зверненням позивачки вирішувалося питання про її пра цевлаштування і наказом від 17 лютого 2006 року вона прийнята на посаду, про яку просила, у створену Державну виконавчу службу в Іллічівськом районі міста Маріуполя.

Будь-яких даних, які б свідчили про відмову відповідача у прийнятті позивачки на ро боту, не встановлено.

Посилання позивачки в апеляційній скарзі на те, що суд не задовольнив її клопотання про призначення почеркознавської експертизи для підтвердження того, що на попередженні про вивільнення у зв'язку з ліквідацією виконавчої служби Маріупольського міського управ ління юстиції не її підпис про допит свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5, працівників відділу виконав чої служби Іллічівського району про обставини її звернення в зазначену службу; витребування листів з відділу виконавчої служби Іллічіівського району, територіальної інспекції праліне свідчать про неповноту з'ясування судом обставин справи, оскільки предметом судового розгляду є спір про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконною відмовою Державною виконавчою службою Донецької області в прийнятті на роботу.       

Постанова суду відповідає вимогам ст.ст.11, 71, 159,161,163 КАС України. Підстав для її скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст.195,198,200 КАС України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Іллічівського районого суду міста міста Маріуполя Донецької області від 19 вересня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з 15 листопада 2006 року - дня виготовлення ухвали в повно му обсязі і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України.

Судді

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація