Справа №442/5206/13-ц

Провадження №2/442/1799/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2013 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді:                                                  Коваля Р.Г.;

при секретарі:                                                            Леськів О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі Дрогобицького ТВБВ № 10013/0242 філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення відсотків та пені за порушення умов кредитного договору, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», в особі Дрогобицького ТВБВ № 10013/0242 філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернувся в суд з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1, в якій просить стягнути з останнього на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Дрогобицького ТВБВ № 10013/0242 кошти, в сумі: 242378 грн. 08 коп., що складаються з відсотків за несплату платежу в сумі 168904 грн. 23 коп., пені за невчасну сплату в сумі 73473 грн. 85 коп. та судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2423 грн. 78 коп.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 06.12.2007 року, між відповідачем ОСОБА_1 та ПАТ «Державний ощадний банк України», було укладено кредитний договір про іпотечний кредит № 2203-6537, на сум 572 900 грн. з сплатою 14% річних за користування кредитними коштами, терміном на 240 місяців, з кінцевим поверненням кредиту не пізніше 05.12.2027 року. Однак в зв’язку з невиконанням умов даного кредитного договору, банк змушений був звернутися з позовної заявою № 63 від 17.12.2011 року, в Дрогобицький міськрайонний суд про стягнення 564613,36 грн., що були нараховані станом по 31.01.2011 року, згідно довідки розрахунку № 2059 від 10.01.2011 року. 18.04.2011 року було винесено заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області про стягнення 564613,36 грн., а 30.06.2011 року, ухвалою цього ж суду вказане заочне рішення про його перегляд залишено без задоволення. 07.07.2011 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області, яка була розглянута на користь ОСОБА_1 та відповідним рішенням 05.12.2011 року, було скасовано рішення першої судової інстанції. Банк, 23.12.2011 року, звернувся з скаргою на рішення апеляційного суду Львівської області у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ, яким 19.12.2012 року, було винесено ухвалу про задоволення скарги банку та скасовано рішення апеляційного суд Львівської області від 05.12.2011 року, і направлено справу на повторний розгляд в апеляційний суд Львівської області. 19.03.2012 року, апеляційний суд Львівської області прийняв рішення про залишення в силі заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.04.2011 року. На підставі цього рішення були видані виконавчі листи про звернення стягнення на одноповерховий будинок з мансардою та земельну ділянку по вул. Котляревського, 28, в м. Дрогобичі, Львівської області. На даний час ОСОБА_1 не сплатив ці кошти добровільно, а тому виконавчі листи 29.04.2013 року, були направлені у виконавчу службу для виконання. 30.05.2013 року, на адресу ОСОБА_1, було направлено та 05.06.2013 року, вручено йому під розписку поштове повідомлення про отримання вимоги про усунення порушення, а саме сплати відсотків за несплату платежу за період з 01.02.2011 року, по 01.05.201З року, в сумі 167882,80 грн. та пені за невчасну сплату з 01.02.2011 року по 29.05.2013 року, в сумі 63678,92 грн., а всього: 231561,72 грн. На цю вимогу про усунення порушення ОСОБА_1 не відреагував та залишив її без відповіді та задоволення. На день подання даної позовної заяви, заборгованість ОСОБА_1 перед банком за кредитним договором, яку ОСОБА_1 не сплатив добровільно, становить: 242378,08 грн., в тому числі відсотки за несплату платежу в сумі 168904,25 грн. та пеня за невчасну сплату в сумі 73473,85 грн., а тому позивач змушений звернутись до суду з даним позовом, який просить задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про можливість розгляду справи у його відсутності не надав. На підставі вище вказаного, суд вважає за доцільне проводити заочний розгляд даної справи.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причин ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 224 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши зібрані докази по справі, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що згідно договору про іпотечний кредит № 2203-6537 від 06.12.2007 року, між відповідачем ОСОБА_1 та філією Дрогобицького відділення № НОМЕР_1 «Ощадбанк», правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України», було укладено кредитний договір, на сум 572900 грн. з сплатою 14% річних за користування кредитними коштами, терміном на 240 місяців, з кінцевим поверненням вищевказаної суми кредиту не пізніше 05.12.2027 року.

Беззаперечно встановлено, і те, що зв’язку з державною реєстрацією змін установчих документів, ВАТ «Державний ощадний банк України» з 06.04.2011 року, зареєстрований як ОСОБА_2 акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», а відповідно до наказу філії Львівського обласного управління «Ощадбанк» № 203 від 29.03.2012 року, з 11.05.2012 року, проведена реорганізація філії-Дрогобицького ВО № 6307 шляхом перетворення у Територіальне відокремлене безбалансове відділення першого типу, внутрішньобанківським порядковим № 10013/0242.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, визначено його термін дії на протязі 240 місяців з остаточним поверненням не пізніше 05.12.2027 року, а також визначено сплату відсотків в розмірі 14 % річних за користування кредитними коштами.

Пунктом 5.2 вказаного договору визначено, що за не виконання, або неналежне виконання взятих на себе зобов’язань по поверненню основної суми заборгованості та своєчасної сплати процентів відповідач ОСОБА_1 зобов’язується сплатити на користь позивача – банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення, що передбачено п. 5.1 кредитного договору.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

В силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана на користь іншої особи сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України). Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України). Зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).

Згідно довідки-розрахунку № 612 від 19.07.2013 року, за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість за договором про іпотечний кредит № 2203-6537 від 06.12.2007 року, а саме: нараховані та не сплачені відсотки за період від 01.02.2011 року по 30.06.2013 року в сумі – 168904 грн. 23 коп. та пеня за невчасну сплату в сумі - 73473 грн. 85 коп., а всього – 242378 грн. 08 коп.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

В даному випадку розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором, а саме п. п. 1.1. та 1.4.4. договору про іпотечний кредит № 2203-6537, в яких вбачається, що розмір спати процентів за користування кредитом становить 14% річних в порядку, на умовах та в строки, встановленні цим договором.

У відповідності із ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 30.05.2013 року, за № 429, відповідачу ОСОБА_1 була направлена вимога про усунення порушення іпотечного кредиту, із зазначено на той час сумою заборгованості в сумі – 231561 грн. 72 коп., з проханням в місячний термін розглянути цю вимогу про усунення порушення та добровільно сплатити вищевказану суму боргу, яку останній отримав 05.06.2013 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями у справі від 03.06.2013 року, однак на вищезазначену вимогу відповідач не відреагував та її не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України та п. 7.7 Кредитного договору, сторони по договору домовились про збільшення строків позовної давності до 3-х років для всіх грошових зобов’язаннях позичальника (боржника), в тому числі щодо відсотків та пені в розмірах передбачених п. 5.2. Кредитного договору.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що оскільки боржник неналежним чином виконує умови договору про іпотечний кредит, не додержується умов укладеного договору, а тому вимоги позивача є підставними та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, з відповідача в користь позивача слід стягнути нараховані та не сплачені відсотки за період від 01.02.2011 року по 30.06.2013 року в сумі – 168904 грн. 23 коп. та пеню за невчасну сплату в сумі - 73473 грн. 85 коп., а всього – 242378 грн. 08 коп.

Відповідно до п. 6 ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору в сумі в сумі 2423 грн. 78 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі Дрогобицького ТВБВ № 10013/0242, заборгованість за договором про іпотечний кредит № 2203-6537 від 06.12.2007 року, а саме: нараховані та не сплачені відсотки за період від 01.02.2011 року по 30.06.2013 року в сумі – 168904 грн. 23 коп. та пеню за невчасну сплату в сумі - 73473 грн. 85 коп., а всього – 242378 грн. 08 коп.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2423 грн. 78 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом шляхом подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії, або може бути оскаржене у загальному порядку шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення заочного рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

                              Суддя:                                                                       Р.Г. Коваль