Справа № 256/6348/13-ц
2/256/1795/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
04 листопада 2013 року м. Донецьк
Калінінській районний суд м. Донецька у складі:
головуючої судді - Гладкої І.А.,
при секретарі - Гаркуші І.А.,
за участю сторін:
представника позивача - не з’явився,
відповідача - не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до Сачедва Вікрама про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2013 року позивач звернувся до суду із позовною заявою до Сачедва Вікрама про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 10 вересня 2007 року сторони уклали кредитні договори №№ 014/11-175/00115/1, 014/11-175/00115/2 згідно яких позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 28000 дол. США та 42000 дол. США відповідно, строком погашення до 09 вересня 2022 року, зі сплатою 13,5 % річних за користування кредитними коштами. З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, 28 грудня 2010 року між Кредитором та Відповідачем була укладена Додаткова угода № 014/11-175/00115/2/2 від 28 грудня 2010 року по кредитному договору № 014/11-175/00115/2 від 10 вересня 2007 року, згідно якої Кредитор та Позичальник досягли згоди про зміну умов погашення (реструктуризацію) Кредиту, визначених кредитний договором. Станом на 11 січня 2013 року відповідач свої зобов’язання щодо графіку погашення кредитної заборгованості не виконує, у зв’язку з чим, заборгованість перед позивачем за кредитними договорами №№ 014/11-175/00115/1, 014/11-175/00115/2 становить 28053,28 дол. США, що в перерахунку по курсу НБУ станом на 11 січня 2013 року склало 224229,87 грн. та 37081,81 дол. США, що в перерахунку по курсу НБУ станом на 11 січня 2013 року склало 296394,91 грн. Позивач також зазначив, що в березні 2013 року на адресу відповідача був надісланий лист-попередження, однак відповідачем не було здійснено будь-яких дій, щодо усунення порушень зобов’язання або повернення кредиту та інших належних платежів.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак надав до суду заяву, згідно якої позовну заяву підтримав та просив суд розглянути справу в його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак доказів поважності своєї неявки або заяви про розгляд справи в його відсутність до суду не надав.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або, якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 8 Цивільного процесуального кодексу України визначає законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи. Суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень проти них. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у розгляді справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких виникає у сторін спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтями 526, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання повинно виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання
Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 629, 638 Цивільного кодексу України встановлено що договір є обов’язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1048 Цивільного Кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення відповідачем зобов’язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Судом встановлено, що 10 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем були укладені кредитні договори №№ 014/11-175/00115/1, 014/11-175/00115/2 згідно яких позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 28000 дол. США та 42000 дол. США відповідно, строком погашення до 09 вересня 2022 року, зі сплатою 13,5 % річних за користування кредитними коштами, про що свідчать копії відповідних договорів, які долучені до матеріалів справи.
Із долучених до матеріалів справи документів судом вбачається, що з метою зменшення фінансового навантаження на відповідача в умовах кризових явищ в економіці України, 28 грудня 2010 року між сторонами була укладена додаткова угода № 014/11-175/00115/2/2 від 28 грудня 2010 року по кредитному договору № 014/11-175/00115/2 від 10 вересня 2007 року, згідно якої сторони досягли згоди про зміну умов погашення (реструктуризацію) Кредиту, визначених кредитний договором.
Судом також встановлено, що позивач звертався до відповідача із листом-попередженням № 114-24-0-9/216 від 19 березня 2013 року, згідно якого позивач вимагав від відповідача дострокового погашення заборгованості за кредитними договорами, про що свідчить долучена до матеріалів справи копія відповідного листа, копія фіскального чеку та копія повідомлення про вручення рекомендованого відправлення.
Згідно п. 1.5 кредитних договорів, Позичальник зобов’язався щомісячно, починаючи з місяця отримання кредиту, здійснювати погашення кредиту, згідно Графіку погашення кредитної заборгованості (додатки до кредитного договору, що є невід’ємною частиною до кредитного договору) рівними частинами та погашати проценти за фактичне користування кредитними коштами.
Відповідно до п. 1.9 кредитних договорів, ОСОБА_1 має право вимагати дострокового виконання Позичальником зобов’язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання Позичальником своїх боргових та інших зобов’язань за договором.
Пунктом 4.1.1 кредитних договорів визначено, що за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених договором, Позичальник сплачує Кредитору пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно цього Договору.
Як вбачається судом із долученого до матеріалів справи розрахунку позивача, заборгованість відповідача:
за кредитним договором № 014/11-175/00115/1 склала 28053,28 дол. США, що в перерахунку по курсу НБУ станом на 11 січня 2013 року склала 224229,87 грн., з яких: 23424,45 дол. США – заборгованість за кредитом; 4357,27 дол. США – заборгованість за відсотками; 271,56 дол. США – нарахована пеня;
за кредитним договором № 014/11-175/00115/2 склала 37081,81 дол. США, що в перерахунку по курсу НБУ станом на 11 січня 2013 року склала 296394,91 грн., з яких: 31209,68 дол. США – заборгованість за кредитом; 5389,43 дол. США – заборгованість за відсотками; 482,70 дол. США – нарахована пеня.
Аналіз фактично встановлених обставин справи та вимог цивільного законодавства дозволяє суду зробити висновок про те, що позивач надав суду безспірні докази щодо наявності непогашеної відповідачем заборгованості за кредитним договором. При цьому відповідачем дійсно були порушені умови кредитних договорів, а зокрема п. 4.1.1 договору, а також ч.2 ст. 1054, ч.2 ст. 1050 ЦК України, що надало право позивачу на дострокове повернення відповідачем кредитних коштів.
Отже, з огляду на фактично встановлені під час розгляду обставини даної цивільної справи, суд вважає, що позовна заява Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до Сачедва Вікрама про стягнення заборгованості, обґрунтована та підлягає задоволенню в повному обсязі.
При задоволенні позову на користь позивача з відповідача, відповідно до ч.1 ст.88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 10, 11, 525, 526, 527, 530, 540, 549, 551, 553, 554, 611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 10, 11, 57, 60, 88, 158, 169, 209, 212, 214-215, 216, 224 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до Сачедва Вікрама про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Сачдева Вікрама на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 банк Аваль» суму заборгованості по кредитному договору № 014/11-175/00115/1 від 10 вересня 2007 року у розмірі 28053,28 дол. США, що в перерахунку по курсу НБУ станом на 11 січня 2013 року складає 224229,87 грн.
Стягнути з Сачдева Вікрама на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 банк Аваль» суму заборгованості по кредитному договору № 014/11-175/00115/2 від 10 вересня 2007 року у розмірі 37081,81 дол. США, що в перерахунку по курсу НБУ станом на 11 січня 2013 року складає 296394,91 грн.
Стягнути з Сачдева Вікрама на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 банк Аваль» витрати по сплаті судового збору в сумі З 441 грн.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.А. Гладка 04.11.2013