Справа № 22-1031/2006                                      Головуючий у 1 інстанції Помогайбо В.О.

Категорія 43                                                           Доповідач Песоцька Л.І.

УХВАЛА

Іменем України

14 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого Песоцької Л.І.

суддів Кочегарової Л.М., Дяченка В.М.

при секретарі Лепеха О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Маріупольгаз' (далі ВАТ „Маріупольгаз") на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 2 листопада 2004 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Маріупольгаз" про зобов'язання поновити постачання газу і відшкодування моральної шкоди,

встановила:

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 2 листопада 2004 року з ВАТ „Маріупольгаз" на користь ОСОБА_1 стягнуто відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн. і держмито на користь держави в розмірі 250 грн.

В апеляційній скарзі ВАТ „Маріупольгаз", посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду про відшкодування моральної шкоди, ставить питання про скасування рішення і відмову в задоволені даного позову.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача Сапронова В.В., який просив скаргу задовольнити, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 проживає з сім'єю в квартирі АДРЕСА_1, квартира обладнана централізованим опаленням газом і газовою плитою. У 1997 році у зв'язку з наявністю заборгованості за користування газом відповідач припинив подачу газу в квартиру позивача. Рішенням суду від 29 листопада 2002 року, яке набрало чинності 20 лютого 2004 року, в задоволенні позову ВАТ „Маріупольгаз" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за користування газом відмовлено (а.с.18). На неодноразові звернення ОСОБА_1 про поновлення газопостачання, підключення лічильника відповідач ВАТ „Маріупольгаз" відмовив, посилаючись на заборгованість за наданий газ і оскарження товариством рішення суду в касаційному порядку. Газопостачання в квартиру позивача поновлене після прийняття 16 вересня 2004 року касаційною інстанцією рішення про залишення касаційної скарги ВАТ „Маріупольгаз" без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд вказав на те, що відповідач ВАТ „Маріупольгаз" неправомірно відмовив позивачеві у поновленні газопостачання, чим завдав суттєву моральну шкоду. З таким висновком не можна не погодитись.

Доказами у справі підтверджено, що відповідач тривалий час після відмови судом у позові про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за користування газом неправомірно відмовляв позивачеві у поновленні газопостачання в квартиру, позбавляв його можливості користуватися цією послугою, у тому числі і в зимній період року, і, тим самим, нормально користуватися квартирою, яка опалюється газом, чим завдав позивачеві моральні страждання, переживання, неподобства.

З посиланнями відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач мав заборгованість до 1997 року і тому правомірно було відмовлено у поновленні газопостачання, не можна погодитися. Зі справи вбачається, що у травні 2002 року ВАТ „Маріупольгаз" пред'явив з посиланням на положення ст.71 ЦК України (в редакції 1963 року) позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за наданий газ, в задоволенні якого було відмовлено вищезазначеним рішенням суду. Незгода відповідача з судовим рішенням не давала підстав для відмови у поновленні газопостачання позивачу. Іншого позову до ОСОБА_1 не заявлялося.

Позивач у грудні 2003 року звернувся до суду з даним позовом і просив стягнути з відповідача відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 грн-, у період розгляду справи у жовтні 2004 року він звернувся з заявою про збільшення розміру відшкодування до 5000 грн., посилаючись на те, що газопостачання не поновлене.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд врахував конкретні обставини справи, характер дій відповідача, їх тривалість, наслідки, характер спричиненої позивачеві моральної шкоди. Підстав вважати розмір відшкодування невідповідним завданій моральній шкоді, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:                                           

апеляційну скаргу ВАТ „Маріупольгаз" відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 2 листопада 2004 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з дня проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.