В И Р О К        Справа № 1-118/08

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 червня 2008 року                                                                      смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

у складі головуючого  судді                         Бутенко  О.Ф.

при секретарі судового засідання                           Сіренченко О.І.

з участю прокурора                                                 Мельниченко Л.В.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду  в смт. Голованівськ справу про

обвинувачення

             ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Комсомольськ-на-Амурі Хабаровського краю, росіянина, громадянина України, освіта  професійно-технічна , не одруженого,  утриманців  та  пільг не  має ,   військовозобов'язаного, не працюючого , не судимого в силу  ст. 89 КК України ,  проживаючого АДРЕСА_1,

            по ч. 3 ст. 185 КК України

в с т а н о в и в :

             В  квітні 2008 року ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) ,поєднану з проникненням у сховище при  таких обставинах:

            04 квітня 2008 року близько 20 години в с. Давидівка Голованівського району ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою реалізації умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, шляхом відкриття вхідних дверей, проник до приміщення горища житлового будинку домоволодіння ОСОБА_2., розташованого поАДРЕСА_2,  звідки таємно викрав насіння соняшника загальною вагою 210 кг по ціні 4 грн. 30 коп. за 1 кг на суму 903 грн., що знаходилось в шести мішках по ціні 1 грн. 50 коп. за один мішок, на суму 9 грн., які належали ОСОБА_2., а всього таємно викрав майна ОСОБА_2. на загальну суму 912 грн., чим заподіяв останній матеріальну шкоду на вказану суму.

            Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у таємному викрадені чужого майна (крадіжці) з проникненням у сховище визнав повністю і пояснив, що 04 квітня 2008 року близько 20 години 30 хвилин він, знаходячись в с. Давидівка, вирішив скоїти крадіжку насіння соняшнику у гр. ОСОБА_2, яке, як йому було відомо, вона зберігала на горищі житлового будинку. Про те, що ОСОБА_2. на горищі зберігала насіння соняшника, він знав ще із жовтня 2007 року, тоді він допомагав їй по господарству і  побачив на горищі мішки із насінням соняшника. Коли він прийшов на територію домоволодіння ОСОБА_2., то за допомогою металевої драбини, яка там знаходилась, піднявся на горище житлового будинку. Вхідні дверці горища були прикриті, проник на горище,  зліва знаходились мішки із насінням соняшника, всього було до десяти мішків, він по одному мішку зносив з горища і  відносив їх на толоку , яка знаходиться неподалік домоволодіння ОСОБА_2.. Всього він викрав шість мішків, з яких два мішки із насінням соняшника заховав у кущі, а решту-  чотири мішки заховав у своєму старому напіврозібраному будинку, який знаходиться неподалік. Потім він пішов до ОСОБА_3, жителя с. Давидівка, щоб той поміг йому занести насіння соняшника до ОСОБА_4, жительки с. Давидівка, оскільки він вирішив запропонувати їй купити у нього  насіння соняшника. Коли він прийшов до ОСОБА_3. і запропонував йому допомогти  занести мішки із насінням соняшника і продати їх, то ОСОБА_3. спочатку відмовився , а потім погодився. Він йому сказав, що продавати збирається своє насіння соняшника. Коли ОСОБА_3. погодився,  вони прийшли на толоку, де він заховав мішки із насінням соняшника, взяли по одному мішку насіння  і віднесли їх до ОСОБА_4. . Він   запропонував  купити насіння соняшника, на що вона запитала, де він його взяв, він їй відповів, що насіння соняшника його . ОСОБА_4. винесла йому 15 грн. за один мішок і сказала, що у неї більше немає грошей , він взяв у неї 15 грн. віддав їй мішок із насінням соняшника, а другий мішок забрав додому. Наступного дня, тобто 05.04.2008 року близько 6 години ранку він пішов до старого будинку, щоб подивитися, чи на місці викрадені мішки із насінням соняшника та краще їх заховати. У будинку  чотири мішки були на місці. В цей час вулицею їхала машина білого кольору, державного номеру він не запам'ятав, водій і пасажир купували  телята. Він запропонував їм купити 4 мішки із насінням соняшника по ціні 15 грн. за один мішок, вони погодилися , він виніс мішки із насінням, а останні заплатили  йому 60 грн. Дані гроші він витратив на власні потреби, купив випивку та закуску. Близько 13 години його затримали працівники міліції, яким він зізнався в скоєнні крадіжки.

        Щиро кається, просить його суворо не карати, не позбавляти волі, збитки  відшкодував

                         В силу ст. 299 КПК України суд в оцінку  доказів, представлених досудовим слідством, не входить, оскільки  обставини справи та розмір матеріальних збитків ніким не оспорюються.

            По місцю проживання підсудний  характеризується негативно , а/с-55,  стан здоров”я задовільний, працездатний,а/с-57,    раніше судимий, звільнений  від відбування  покарання  на  підставі  ст. 1 п»б» Закону України «Про амністію» від 10.08.1999 року , а/с- 58, 59.

            Суд, заслухавши підсудного,  дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що підсудний ОСОБА_1  таємно викрав чуже майно  з проникненням у сховище, вина його доведена і його дії суд кваліфікує по ч.3 ст. 185 КК України, кваліфікуюча ознака злочину - проникнення  у сховище  , знайшла  своє підтвердження .

            Призначаючи міру покарання підсудному  суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності злочину, що відноситься до категорії тяжких, особистість підсудного, що характеризується негативно , не судимого, в силу  ст. 89 КК України , щире каяття , відшкодування матеріальних збитків та невеликий розмір викраденого як пом”якшуючі покарання обставини, обтяжуючих покарання обставин суд не встановив і вважає, що його  виправлення та перевиховання можливе без його ізоляції від суспільства , йому доцільно  обрати  мінімальну  міру  покарання  та звільнити  від відбування  покарання  з випробуванням , застосувати  ст.ст. 75, 76  КК України.

                                     Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

            ОСОБА_1  визнати винним  у вчиненні  злочину  , передбаченого  ч.3 ст. 185  КК України та призначити йому покарання по ч. 3 ст. 185 КК України  на  3 (три)     роки позбавлення волі.

            В силу ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням. Встановити  ОСОБА_1.  іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік .

            На підставі ст. 76 КК України зобов”язати   ОСОБА_1 в період іспитового строку не виїжджати за межі України без дозволу  кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання та систематично з”являтися в КВІ на реєстрацію

            Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили.

            Речові докази по справі -  2 мішки ,заповнені насінням соняшника  повернути  за належністю  ОСОБА_2 .

            На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області через Голованівський районний суд протягом 15 (п”ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.

            Суддя: підпис

            Копія вірно

           СУДДЯ: