ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.11.2013 року Справа № 904/3890/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),
суддів: Кощеєва І.М., Павловського П.П.
секретар судового засідання : Литвин А.П.
за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 29.10.2013 р.:
від позивача: Романенко П.В. (дов. б/н від 05.03.13 р.);
від відповідача-1: ОСОБА_2 (дов. № 799 від 20.04.13 р.);
від відповідача-2: Юрченко О.О. (дов. б/н від 03.07.13 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест Груп" м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2013р. у справі № 904/3890/13
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест Груп" м.Дніпропетровськ
до: 1. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 м. Дніпропетровськ;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми "Фінансист" м.Дніпропетровськ
про: стягнення 66 146 грн. 51 коп.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 25.09.2013 р. у справі № 904/3890/13, яке підписано 30.09.2013 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Рудь І.А.), відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест Груп" м. Дніпропетровськ до: 1. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 м. Дніпропетровськ; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми "Фінансист" м. Дніпропетровськ про стягнення з них солідарно збитків в розмірі 66 146 грн. 51 коп., спричинених неналежним виконанням умов договору на бухгалтерське обслуговування № 8/ВУ від 01.10.2010 р. та № 2/ВУ від 01.01.2011 р. та договору № 4/ВУ від 01.04.2011 р.
ТОВ «Укрінвест Груп» не погодилося з вказаним рішенням, подало апеляційну скаргу.
Розпорядженням секретаря судової палати від 15.10.2013 р. за № 1152, у зв`язку з відставкою судді Лотоцької Л.О. - члена постійно діючої колегії суддів, змінено склад колегії суддів, замість Лотоцької Л.О. справу призначено до розгляду з суддею Павловським П.П.
В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати оскаржуване рішення і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Позивач не згоден з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами факт порушення відповідачем договірних зобов`язань, у тому числі - не надано доказів на підтвердження, коли саме ТОВ «Укрінвест Груп» передані відповідачам податкові накладні, виписані ТОВ фірмою «Домінант» у листопаді 2010 р. для складання фінансової і податкової звітності, не доведено факт заподіяння позивачу збитків у заявленому розмірі діями відповідача.
Скаржник вважає, що вказані висновки суду першої інстанції суперечать обставинам справи та доказам, що їх підтверджують, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.
Позивач вважає, що господарський суд безпідставно не прийняв наданий ним реєстр податкових накладних за 2010 р. в якості доказу передачі ОСОБА_3 зазначених податкових накладних, але цей реєстр фіксує факт отримання ОСОБА_3 вказаних податкових накладних за листопад 2010 р.
ТОВ «Укрінвест Груп» зауважує, що судом не прийнято до уваги докази, які підтверджують одержання відповідачами спірних податкових накладних у межах встановленого законом 365-денного строку для включення у податковий кредит сум ПДВ за податковими накладними.
Позивач стверджує, що він надав до справи копії податкових декларацій ТОВ «Укрінвест Груп» з податку на додану вартість за травень, червень та листопад 2011 р. Згідно з розшифровки податкового кредиту по контрагентам у ці періоди до податкового кредиту були включені суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ фірмою «Домінант» за листопад 2010 р.
Позивач вказує у скарзі, що суд першої інстанції не взяв до уваги факт визнання відповідачем того, що у грудні 2011 р., тобто після спливу встановленого законом 365 денного періоду з дня виписки податкових накладних відповідач дійсно склав уточнюючі розрахунки, до яких було включено ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ фірмою «Домінант» у листопаді 2010 р.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачі просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги, так як вважає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не відповідають фактичним обставинам справи і є безпідставними.
Розпорядженням секретаря судової палати від 28.10.2013 р. за № 1197, у зв`язку з черговою відпусткою судді Євстигнеєв О.С. - члена постійно діючої колегії суддів, замінено на суддю постійної діючої колегії Кощеєва І.М.
В судовому засіданні оголошено перерву до 19.11.2013 р. до 11 год. 10 хвилн.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрінвест Груп» (замовник) та суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 (виконавець) укладені договори на бухгалтерське обслуговування від 01.10.2010 р. № 8/ВУ та від 01.01.2011 р. № 2/ВУ та між ТОВ «Укрінвест Груп» (замовник) та Аудиторською фірмою «Фінансист» (виконавець) укладено договір на бухгалтерське обслуговування № 4/ВУ від 01.04.2011 р. Строк дії договору, згідно п.8.1, з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р.
Відповідно до умов пунктів 1.1-1.2; 2.1.1 договорів виконавець зобов`язалася виконувати повний обсяг робіт, необхідних для виконання переліку послуг, передбачених в пункті 1 у відповідності з законодавством по бухгалтерському обліку і оподаткуванню підприємств, діючому на території України на момент виконання п.п.1.1 цього договору.
Строк дії договору № 8/ВУ від 01.10.2010 р. з 01.10.10. р. по 31.12.2010 р. (п.8.1)
Строк дії договору № 2/ВУ від 01.01.2011 р. з 01.01.2011 р. по 31.03.2011 р.
Строк дії договору № 4/ВУ від 01.04.2011 р. з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р.
Згідно з пунктом 7.1 договорів виконавець несе відповідальність виключно перед замовником за недобросовісність, недбалість при виконанні своїх зобов`язань по вказаним договорам у відповідності з Законом України «Про аудиторську діяльність».
У період з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. виконавець виконав передбачений умовами договорів перелік робіт, а замовник прийняв виконані роботи, що підтверджено актами приймання-передачі виконаних робіт за квітень 2011 р., травень, червень, липень, серпень, жовтень, грудень 2011 р. (а.с. 18-20, 23, 24, 25, 26).
Позивач в позовній заяві вказує, що у грудні 2012 р. поштою одержав від Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська акт № 3420/153/37148872 від 15.11.2012 р. про результати документальної невиїзної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.
Перевіркою встановлено порушення абз. 3 пункту 198.6 статті 198 розділу У Податкового кодексу України та пункту 4.1 розділу У Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.11 № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.1211 р. за № 1490/20228, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (платником включено до податкової звітності з ПДВ за березень, квітень, липень 2011 р. до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, період виникнення яких більше 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної), що вплинула на розрахунки з бюджетом.
Відповідно абз. 3 п.198.6 ст. 198 розділу У Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 р., у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
В акті вказано, що в порушення абз. 3 пункту 198.6 статті 198 розділу У Податкового кодексу України, платником включено в уточнюючі розрахунки сум ПДВ за березень 2011 р., квітень 2011 р. та липень 2011 р. до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних період виписки яких більше 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, а саме віднесено до складу податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової звітності з ПДВ за березень, квітень та липень 2011 р., а саме:
В уточнюючому розрахунку від 23.12.2011 р. № 9012929331 до складу податкового кредиту включена сума ПДВ 13 178 грн. 76 коп. на підставі податкової накладної виписаної ТОВ фірмою «Домінант» у листопаді 2010 р.
В уточнюючому розрахунку від 23.12.2011 р. № 9012929335 до складу податкового кредиту включена сума ПДВ 24 038 грн. на підставі податкової накладної виписаної ТОВ фірмою «Домінант» у листопаді 2010 р.
В уточнюючому розрахунку від 23.12.2011 р. № 9012928949 до складу податкового кредиту включена сума ПДВ 15 700 грн. 45 коп. на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ «Домінант» у листопаді 2010 р.
Таким чином перевіркою було встановлено, що підприємством допущена помилка, яка вплинула на розрахунок з бюджетом в розмірі 52 917 грн. 21 коп.
Дані перевірки свідчать про завищення суми податкового кредиту (таблиця 3), заявленого в уточнюючих розрахунках сум ПДВ за березень, квітень та липень 2011 р.
Відповідальність платника передбачена пунктом 123.1 статті 123 розділу ІІ Податкового кодексу України.
Вказана сума 52 917 грн. 21 коп. підлягає сплаті платником податку до бюджету (таблиця 4).
Податковим повідомленням - рішення від 07.12.2012 р. № 0024101502 (а.с.33), згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54; пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки № 3420/153/37148872 від 15.11.2012 р. відповідно абз. 3 пункту 198.6 статті 198 розділу У Податкового кодексу України на ТОВ «Укрінвест Груп» накладено штраф в сумі 13 229 грн. 30 коп., якій сплачений останнім, про що свідчить банківська виписка (а.с. 34 на звороті).
Як вже вище було вказано, згідно умов пунктів 2.1.1 п.21, відповідачі зобов`язалися виконувати роботу обумовлену у п.1 договорів у відповідності до законодавства з бухгалтерського обліку та оподаткування підприємств, що діє на території України на момент виконання п.1.1 договорів.
З акта № 3420/153/37148872 від 15.11.2012 р. вбачається, що під час складання податкової звітності позивача з ПДВ відповідачами не було віднесено суму ПДВ 52 917 грн. 21 коп. до податкового кредиту, що є порушеннямп.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим внаслідок недонесення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ 52917 грн. 21 коп. у межах строку, встановленого п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, вказана сума була донарахована як занижене податкове зобов`язання і позивач погасив цю суму як донараховане податкове зобов`язання за рахунок податкового кредиту наступних періодів, що було оформлено уточнюючими розрахунками з ПДВ від 09.01.2013 р.
У зв`язку з віднесенням до податкового кредиту позивача суми ПДВ 52917 грн. 21 коп. після закінчення строку, передбаченого у п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу Украйни, до позивача були застосовані фінансові санкції за заниження податкового зобов`язання у сумі 13 229 грн.30 коп., які позивач сплатив платіжним дорученням № 63 від 27.12.2012 р. (а.с.34).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 ЦК України.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, в тому числі відшкодування збитків.
Згідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації, зокрема користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою тощо. Відповідно до ч. 7 цієї статті головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій тощо.
Сторони є суб'єктами господарювання, тому згідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 Господарського кодексу України, до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі Договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Згідно до приписів частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, договори, укладені позивачем із відповідачами за своїм змістом є договорами про надання послуг.
За умовами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно п. 48.5.1 ст. 48 Податкового кодексу України Податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.
Відповідно до п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України, з платниками податків, які подають звітність в електронній формі, листування з органами державної податкової служби може здійснюватися засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
З наданих позивачем документів вбачається, що податкові декларації, що подавалися позивачем у період надання бухгалтерських послуг відповідачами, містять підпис керівника ТОВ "Укрінвест Груп" Безп’ятої І.Л.
Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Доходи, які позивач мав отримати від продажу майбутнього врожаю суниці є його упущеною вигодою, та підлягають стягненню за умови їх обґрунтованого розрахунку.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі.
Таким чином, в даній нормі права йдеться мова про збитки в результаті порушення цивільного права.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
В той же час, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, є окремим випадком застосування загального принципу цивільного права (ч. 1 ст. 22 ЦК України), за яким особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Позивач має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, але й сам факт порушення відповідачем його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушенням і шкодою. Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності певних передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою для настання цивільно-правової відповідальності.
Так, одним із елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері позивача; протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні відповідачем взятого на себе зобов'язання; причинний зв'язок між протиправними діями відповідача та понесеними позивачем збитками.
До того ж, важливим елементом об'єктивної сторони правопорушення є причинний зв'язок між збитками, які виникли у позивача та протиправними діями відповідача, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов'язань.
Отже, протиправна дія є причиною, а збитки -наслідком протиправної дії.
Таким чином, обов'язок по відшкодуванню збитків настає для суб'єктів господарювання у разі порушення господарського зобов'язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст.ст. 224, 225 ГК України та ст. 623 ЦК України), або такий обов'язок настає в наслідок завдання шкоди за відсутності між сторонами договірних правовідносин (глава 82 ЦК України).
За умовами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами факт порушення відповідачами їх договірних зобов'язань, в тому числі не надано доказів на підтвердження, коли саме ТОВ "Укрінвест Груп" передані відповідачам податкові накладні, виписані ТОВ фірмою "Домінант" у листопаді 2010р., для складання фінансової і податкової звітності. Одночасно, наданий позивачем реєстр документів за 2010р. (а.с. 29) не може бути прийнятий судом в якості належного доказу передачі вказаних декларації ОСОБА_3, оскільки не містить дати передачі перелічених в ньому документів, а лише фіксує факт їх отримання вказаною особою.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено факт заподіяння йому збитків у заявленому розмірі діями відповідача, що також не підтверджується матеріалами справи.
На підставі викладеного, керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест Груп" м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2013 р. у справі № 904/3890/13 залишити без змін.
Головуючий Р.М. Бахмат
Судді І.М. Кощеєв
П.П.Павловський
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко
19.11.2013 р.