Судове рішення #33495560



Справа №256/4807/2013ц

2/256/1389/2013


РІШЕННЯ

Іменем України


15 листопада 2013 р. Калінінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді - Гавриленка О.М.

при секретарі - Ткачі А.Г,

за участі позивачки та представника відповідача Панкова К.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «ТБ «Амстор» про відшкодування шкоди, -


ВСТАНОВИВ:


Звернувшись до місцевого суду у червні п.р. та уточнивши позовні вимоги під час провадження у справі, позивачка просила суд стягнути на її користь 1595,19 грн. на відшкодування матеріальної та 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди з відповідача. Позовні вимоги обґрунтувала тим, що 08.03.13 р. під час перебування у торгівельному залі на території торгівельного будинку (належного відповідачеві) їй на голову впали металеві сходи, через необережних дій робітника відповідача.На машині швидкої допомоги її було доставлено до лікарні з діагнозом ЗЧМТ. Крім того, вона перебувала на лікарняному з 11.03.13 р. по 23.03.2013 р. під час якого нею були витрачені грошові кошти на придбання ліків на суму 1595,19 грн. Крім того, внаслідок отримання травми їй була спричинена моральна шкода, яку вона оцінює у 10000 грн.З посиланням на зазначене просила задовольнити її позов.

Відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі та заперечував проти їх задоволення за безпідставністю. Представник відповідача пояснював у суді, зокрема, що не визнає факту падіння позивачки саме в торгівельному залі відповідача та такого, що стався з провини відповідача. Також вважав, що акт, на який посилалась ОСОБА_2, як на доказ спричинення позивачці травми, складений на порушення Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

Перевіривши матеріали цивільної справи та заслухавши пояснення сторін суд доходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2 за підстав, передбачених ст,ст 23, 1166, 1167 ЦК України. Відповідно до яких, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пунктом 2 Постанови Верховного суду України № 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що суди розглядаючи позови про відшкодування шкоди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, що її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної безпеки, незалежно від наявності вини.

Пунктом 19 Постанови Верховного суду України № 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» відмічено, що якщо у потерпілого у зв'язку з ушкодженням здоров'я є потреба у додаткових витратах на медичну допомогу, то при вирішенні таких вимог судам належить виходити з того, що розмір витрат на ліки, лікування, протезування, предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.



Як убачається із матеріалів справи та пояснень сторін, у відповідності до акту про нещасний випадок невиробничого характеру №26 від 29.03.13 р. ОСОБА_2 08.03.2013 р. о 09.30 год. у ТБ «Амстор» по пр. Ілліча 23 Д під час купівлі хліба на голову впали металеві сходи, внаслідок чого потерпілу було доставлено на машині швидкої допомоги до ДОКТМО.

Згідно до листка непрацездатності серія АВШ№889601 ОСОБА_2 перебувала на амбулаторному лікуванні з 11.03.13 р. по 16.03.2013 р, а відповідно до листка АВШ№ 249416 з 19.03.2013 р. по 24.03.2013 р. з діагнозом струс головного мозку, ЛЗМЧТ.

Із відповіді станції швидкої медичної допомоги від 20.03.13 р. за №354 убачається, що 08.03.2013 р. о 9.42 год. бригада швидкої допомоги виїзжала на адресу м. Донецьк, пр.. Ілліча, 23 д ТБ «Амстор» для надання ОСОБА_2 медичної допомоги.

Крім того, у відповідності до виписного епікризу №664 ОСОБА_2 перебувала на лікуванні у неврологічному відділенні з 19.03.2013 р. по 23.03.2013 р. та їй було призначено лікування: актовегін, л-лізин, тризипін, армаді, денебол, бетагіс.

Згідно до карти виїзду швидкої допомоги від 08.03.2013 р. на адресу виклику пр.. Ілліча 23 Д м. Донецьк ТБ «Амстор» до ОСОБА_2 виїжала швидка допомога за викликом охоронця ОСОБА_3.

Наведені фактичні обставини справи підтверджені документально та ставити під сумніви їх вірогідність суд не убачає підстав.


Обставини отримання травми, на які посилається позивачка, як на підставу для задоволення позовних вимог, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні. Так, нещасний випадок який стався з ОСОБА_2, належним чином підтверджений документально, в тому числі довідкою зі станції швидкої допомоги, виклик якої здійснював охоронець відповідача ОСОБА_3 (що сам відповідач не спростовував) та містить причино-наслідковий зв'язок між діями чи бездіяльністю відповідача та ушкодженням здоров'я позивачки. Крім того, комісією ДОКТМО проведено розслідування нещасного випадку та складено згаданий акт від 29.03.13 р., який приймається як доказ вини відповідача у нещасному випадку, який стався з позивачкою 08.03.2013р. До цього висновку суд доходить безвідносно від того, що на думку відповідача цей акт складений з порушенням відповідного порядку, оскільки будь-яких дій згаданий порядок від самої потерпілої не вимагає, що слід вважати очевидним. Крім того, цей акт про нещасний випадок невиробничого характеру складений ДОКТМО, відповідач не оспорив на цей час та він перебуває у законній чинності. Таким чином суд вважає, що з вини відповідача, працівники якого допустили необережність, металеві сходи впали на голову ОСОБА_2 та спричинили їй тілесні ушкодження. А тому доводи позивачки про відшкодування матеріальної шкоди дійсно заслуговують на увагу з урахуванням наданої нею виписки з епікризу долученої до матеріалів справи. Так, відповідно до цієї виписки ОСОБА_2 під час лікування було призначено актовегін, л-лізин, тризипін, армаді, денебол, бетагіс, відомості про що містяться у наданих нею чеках та загалом складають 735,07 грн. Тобто позовні вимоги в цій частині задовольняються судом частково у згаданому розмірі.

Крім того, на думку суду, спричиненням тілесних ушкоджень позивачці було завдано моральну шкоду, так як вона перенесла моральні та фізичні страждання, відчувала біль. Позивачці при таких тілесних ушкодженнях необхідно було застосовувати додаткові зусилля в житті, продовж тривалого часу лікуватись, знаходитись на лікарняному та через що були утрачені звичні життєві зв'язки. Але з урахуванням характеру та ступеню тяжкості заподіяних моральних страждань, вимог розумності та справедливості, передбачених ст. 23 ЦК України, суд стягує на її користь 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди з відповідача, відмовляючи в решті позовних вимог в цій частині.

Між тим, враховуючи граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних справ затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.06 р. за №590, вимог розумності та справедливості, суд стягує на користь позивачки з відповідача 300 грн. на відшкодування витрат пов'язаних на правову допомогу, відмовляючи в решті позовних вимог в цій частині. Оскільки, в усякому разі позивачкою не наданий розрахунок витрат робочого часу та його вартості її представником за методикою, передбаченою відповідною постановою Кабміну





України. Таким чином з відповідача підлягає стягненню 735,07 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 300 грн. понесених витрат на послуги адвоката, а всього 2035,07 грн. на користь позивачки.

Судовий збір у розмірі 229,4 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст,ст 10-11, 60, 209, 212-214 ЦПК України, суд, -


ВИРІШИВ:


Позовні вимоги ОСОБА_2 до ТОВ «ТБ «Амстор» про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «ТБ «Амстор» 735,07 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 300 грн. понесених витрат на послуги адвоката, а всього 2035,07 грн. на користь ОСОБА_2.

В решті позову ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ТОВ «ТБ «Амстор» судовий збір у розмірі 229,4 грн. на користь держави.


Рішення може бути оскаржене до судової палати по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення (чи з дня отримання його копії, але особою, яка приймала участь у розгляді справі, однак не була присутньою в судовому засіданні під час проголошення судового рішення).


Суддя -





15.11.2013


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація