АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__

Провадження: № 22-ц/7034/6977/ 13 Доповідач Кукліна Н.О.

Справа №642/ 7036 /13-ц Головуючий 1 інстанції Бородіна О.В.

Категорія: зняття арешту

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Кукліної Н.О.

С у д д і в Черкасова В.В.

Пономаренко Ю.А.

При секретарі Рудь О.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_3, зацікавлена особа Ленінський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про зняття обмеження на відчуження і арешт з автомобіля

по апеляційній скарзі ОСОБА_3

на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 5 вересня 2013 року

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2013 року ОСОБА_3 звернувся в суд із заявою про зняття обтяження на відчуження і арешт автомобіля ВАЗ -21104, накладений постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 13 серпня 2010 року. В обґрунтування вказував , що він є власником транспортного засобу на підставі усного договору купівлі-продажу. На вказаний транспортний засіб державним виконавцем накладено арешт у зв'язку з невиконаними зобов'язаннями перед банком юридичним власником автомобілю ОСОБА_4 Останнім заборгованість перед ВАТ «Ощадбанк» погашена, проте арешт не знято. Він , як особа, що на законних підставах користується автомобілем, має право вимагати зняття обмеження на відчуження і арешту з автомобілю, накладеного державним виконавцем.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 5 вересня 2013 року заява ОСОБА_3 про зняття обмеження на відчуження і арешт з автомобіля залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення його заяви про скасування усіх обмежень на транспортний засіб марки ВАЗ 21104 , державний номер НОМЕР_1 , добросовісним набувачем якого є саме він, ОСОБА_3

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення заявника, обговоривши наведені в скарзі доводи та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви про зняття обмеження на відчуження і арешт з автомобіля, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 на підставі довіреності від 26 травня 2011 року, виданої в порядку передоручення на керування, користування та розпорядження транспортним засобом, не набув права власності на автомобіль марки ВАЗ 21104 , державний номер НОМЕР_1.

Проте з таким висновком суду першої інстанції повністю погодитися не можна виходячи з наступного.

Відкриваючи провадження у даній справі суд першої інстанції помилково вважав, що заява ОСОБА_3 відповідає вимогам ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» та підлягає розгляду за правилами Розділу У11 ЦПК України , встановленими для розгляду скарг сторін виконавчого провадження на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

За змістом цієї статті дії державного виконавця, пов'язані з накладенням арешту на майно, є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, то до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред'явлення позову про зняття з нього арешту. Відповідно заява про зняття з арешту з майна, подана в суд особою, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржнику у виконавчому провадженні, підлягає залишенню без розгляду з роз'ясненням заявникові можливості вирішення спору в позовному провадженні виходячи із загальних положень процесуального права, передбаченого ч. 6 ст. 235 ЦПК України.

Колегія суддів , перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, визнає , що ухвала судом першої інстанції постановлено з порушенням норм процесуального права , що відповідно до ч.1 п.2 ст. 312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали з постановленням нової ухвали про залишення заяви ОСОБА_3 без розгляду .

Керуючись ст.ст. 303,304,307, 312, 313, 317, 319, 323, 324 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 5 вересня 2013 року скасувати.

Заяву ОСОБА_3, зацікавлена особа Ленінський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про зняття обмеження на відчуження і арешт з автомобіля залишити без розгляду.

Роз'яснити заявникові право на подачу позову на загальних підставах.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді