Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 801/1937/13-а
05.11.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кукти М.В.,
суддів Єланської О.Е. ,
Лядової Т.Р.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 11.04.13 у справі № 801/1937/13-а
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АР Крим (вул. Шкільна, 55-а,Армянськ,Красноперекопський район, Автономна Республіка Кр,96012)
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Красноперекопськ АР Крим (вул. Менделєєва, 14-а,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)
про стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.04.13 у задоволені позову відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з даною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.04.13 та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 05.11.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.
Сторонами підписано акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у січні 2013 року у кількості 26 осіб.
Відповідно списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в січні 2013 року, УПФУ в м. Армянськ АР Крим виплачено по ОСОБА_1 допомогу на поховання 300,00 грн.
Актом про нещасний випадок, затверджений головним інженером сільгоспу "Орловськийй" №3 від 22.04.1981 року вказана пригода (нещасний випадок) з ОСОБА_1, - осколок від фтулкі пошкодив у ліве око.
Внаслідок трудового каліцтва МСЕК встановлювало ОСОБА_1, групу інвалідності, зокрема: довідкою серії Д-70 №510746 від 18.08.1981 року - 3 групу (безстроково).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав довідку про наявність причинного зв'язку між смертю потерпілого та обставинами, при яких настав страховий випадок, що являється обов'язковим документом для призначення допомоги на поховання, Постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України №1 від 28.02.2007 року "Про внесення змін у Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання Пенсійному Фонду України витрат витрат на виплати пенсій у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або профзахворювань та пенсій у зв'язку з втратою годувальника" та Інструкції про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом, затвердженої Наказом Міністерства здоров'я України №606 від 15.11.2005 року (розділ 2).
Розглянувши справу в порядку ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною другою статті 24 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплено аналогічне правило: якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страхувальниками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страхувальником, до якого звернувся застрахований. При цьому страхувальник, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Статтею 4 Основ визначені види загальнообов'язкового державного соціального страхування, до яких віднесені, зокрема, пенсійне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. При цьому, відносини, що виникають за зазначеними видами загальнообов'язкового державного соціального страхування регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Так, відповідно до ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України. При цьому, ст. 8 Закону визначено, що Пенсійний фонд формується, поряд з іншими надходженнями, за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами на заходи соціального страхування.
Згідно ст. 81 Закону, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання визначений ст.ст. 21, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
При цьому, збір та акумулювання страхових внесків, згідно ст. 46 вказаного Закону, здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Пунктом 5 частини першої ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Згідно ст. 6 Основ, страховиками є цільові фонди, зокрема, з пенсійного страхування та страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Нормами відповідного Порядку визначено порядок узгодження відповідних витрат, та порядку їх перерахування.
Разом з тим, норми вказаного Порядку та ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", визначають перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідно до визначеного переліку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:
- допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
- одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
- щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;
- пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- допомогу дитині відповідно до ст. 9 Закону.
Згідно п. 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Як вбачається з абзацу 7 пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1105- XIV, Фонд є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII "Про охорону праці", які ліквідуються.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження причинного зв'язку між смертю потерпілого та обставинами, при яких настав страховий випадок, що є обов'язковим документом для призначення допомоги на поховання згідно п. 6.1.1 п.п 9 "Прядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат", затвердженого Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 року № 24.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АР Крим залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.04.13 у справі № 801/1937/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис М.В. Кукта
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис Т.Р.Лядова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.В. Кукта