Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-3474/09/2702
29.10.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кукти М.В.,
суддів Єланської О.Е. ,
Лядової Т.Р.
секретар судового засідання Єрохіна Д.Д.
за участю сторін:
позивач, - ОСОБА_2 - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник відповідача, Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини "Морська"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник заявника апеляційної скарги, Заступника військового прокурора Військово-Морських Сил Збройних сил- Рибкін Олексій Юрійович, посвідчення № 016948, від 21.05.13,
розглянувши апеляційну скаргу Заступника військового прокурора Військово-Морських Сил Збройних сил України на постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя (суддя Майданік А.П. ) від 31.03.09 у справі № 2а-3474/09/2702
за позовом ОСОБА_2 АДРЕСА_1
до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини "Морська" (вул. Хрустальова 60,Севастополь,99040)
про зобов'язання здійснити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 31.03.09 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини "Морська" про зобов'язання здійснити певні дії, - задоволено.
Зобов'язано Севастопольську квартирно-експлуатаційну частину "Морська" розподілити ОСОБА_2 двокімнатну квартиру АДРЕСА_2.
Не погодившись з постановою суду, 31.07.2009 року Заступник військового прокурора Військово-Морських Збройних Сил України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся з апеляційною скаргою , в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2009 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника військового прокурора Військово-Морських Сил Збройних сил України .
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 апеляційна скарга Заступника військового прокурора Військово-Морських Збройних Сил України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України на постанову Гагарінського районного суду м. Севастополя від 31.03.2009 у справі № 2а-3474/09 задоволена, постанова Гагарінського районного суду м. Севастополя від 31.03.2009 у справі № 2а-3474/09 скасована. Прийнята нова постанова, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 за позовом ОСОБА_2 до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини "Морська" про зобов'язання здійснити певні дії.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2012 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції, тому, що не витребувані правовстановлюючи документи, не з'ясовані обставини справи.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника військового прокурора Військово-Морських Сил Збройних сил України.
Представник апелянта у судовому засіданні 29.10.2013 підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.
Позивач та представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.
Позивач -ОСОБА_2, на підставі наказу Міністра оборони України від 28.11.2003 №647 звільнений у запас за пунктом 63, підпунктом "г"(у зв'язку зі скороченням штатів) (арк.с.4).
Відповідно до постанови Ленінського районного суду м.Севастополя від 24.09.2007, яка набрала законної сили 04.10.2007, по справі №2а-745/07 за позовом ОСОБА_2 до командира військової частини А2295, позивач виключений зі списків особового складу військової частини А1007 з 05.01.2004 (арк.с.5).
Рішенням засідання житлової комісії військової частини А2295 від 29.03.2004 (оформленого протоколом №3) позивача позачергово поставлено на квартирний облік в чергу на отримання житла при військовій частині А2295 (арк.с.6).
Рішенням засідання житлової комісії військової частини А2295 від 18.04.2006 (оформленого протоколом №24) поставлено на квартирний облік дружину позивача та його доньку, внесено зміни у список на отримання житла (арк.с.15).
Відповідно до рішення засідання житлової комісії військової частини А2295 від 24.03.2008 (оформленого протоколом №12) позивача виключено зі списків осіб, що потребують поліпшення житлових умов при військовій частині А2295 (арк.с.99-100).
Відповідно до Довідки Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської від 05.03.2009 №9/12-683 позивач на квартирному обліку у Севастопольському гарнізоні не перебував (арк.с.14).
Відповідно до Списку військовослужбовців Севастопольського гарнізону, які користуються правом на позачергове отримання житла станом на 01.07.2009 позивач знаходився в загальній черзі під №803, а в черзі на позачергове отримання житла під №58 (арк.с.101-110).
На виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2012 судами витребувалися документи, на підставі яких позивач набув права на отримання житла (а.с. 176, 194). Але на час розгляду апеляційної скарги, вони на адресу суду не надійшли.
Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На правовідносини сторін, що виникли поширюються положення Житлового кодексу України №5464-Х від 30.06.1983, Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"№2011-ХІІ від 20.12.1991 із змінами та доповненнями (далі -Закон №2011-ХІІ), Закону України "Про державі гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються з служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей"№1763-ІV від 15.06.2004 (далі -Закон №1763), Інструкції про організацію забезпечення та виділення військовослужбовцям Військових Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.10.2006 за №577, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.10.2006 за №1171/13045, з урахуванням змін, затверджених наказом Міністра оборони України від 11.09.2007 №518, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27.09.2007 за №1113/14380 (далі - Інструкція).
Статтею 42 Житлового кодексу України встановлено, що жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, крім випадків, передбачених статтею 46, частинами першою і другою статті 54, частиною першою статті 90, частиною шостою статті 101, статтями 102, 110, частиною першою статті 114 цього Кодексу, а також інших випадків, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Статтею 43 Житлового кодексу України, зокрема, визначено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Частиною дев'ятою статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі її розформування -у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Закон №1763-ІV встановлює правові основи забезпечення соціального захисту військовослужбовців, які звільнятимуться у зв'язку зі скороченням чисельності Збройних Сил України в ході їх реформування, та членів їхніх сімей.
Пунктом 8 статті 1 цього Закону (в редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI), встановлено, що забезпечення житлом осіб, які звільнилися з військової служби і потребують поліпшення житлових умов, провадиться відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Зміни, внесені пунктом 73 розділу II Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік" від 28.12.2007 №107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008.
В редакції, що діяла до внесення змін, встановлено, що особи, які звільнилися з військової служби і потребують поліпшення житлових умов, протягом трьох років після звільнення забезпечуються житловими приміщеннями у порядку, передбаченому законодавством, або мають право на одержання кредитів на індивідуальне будівництво чи придбання житла з погашенням їх за рахунок коштів Державного бюджету України.
Отже, пункт 8 статті 1 Закону №1763 в редакції до 28.12.2007 не містить імперативної норми, що вказує на обов'язок забезпечення військовослужбовців житловими приміщеннями саме протягом трьох років, а містить альтернативну норму, яка встановлює обов'язок військовослужбовця протягом трьох років чи отримати житлове приміщення у порядку, передбаченому законодавством, чи одержати кредит на індивідуальне будівництво з погашенням його за рахунок коштів Державного бюджету України, чи придбати житло з погашенням його вартості за рахунок Державного бюджету України.
Організація забезпечення та надання житлових приміщень військовослужбовцям, зокрема, особам, звільненим в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, після звільнення та членів їх сімей визначена Інструкцією про організацію забезпечення та виділення військовослужбовцям Військових Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.10.2006 за №577, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.10.2006 за №1171/13045 (далі - Інструкція).
Пунктом 1.7 вказаної Інструкції встановлено, що усі житлові приміщення для постійного проживання, які надходять до гарнізону для забезпечення військовослужбовців, розподіляються згідно з гарнізонною чергою, виходячи з часу перебування військовослужбовців на квартирному обліку за рішенням квартирно-експлуатаційного органу, погодженим з гарнізонною житловою комісією, житловою комісією військової частини та затвердженим начальником гарнізону.
Пунктами 3.3, 3.5 Інструкції встановлено, що військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини. Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.
Пунктом 4.1 встановлено, що військовослужбовці забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання згідно з чергою, яка визначається часом зарахування на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов (включення до Списків осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень або Списків осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень).
Частиною третьою статті 46 Житлового кодексу України встановлено, що громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.
В окремому списку осіб, що мають право на позачергове отримання житла містяться особи, які мають це право з різних підстав: звільнені за станом здоров'я, вдови померлого військовослужбовця, звільнені за віком, звільнені в зв'язку з скороченням штатів, звільнені в запас за вислугою років, учасники бойових дій, звільнені в зв'язку з реформуванням Збройних Сил України і таке інше.
Окрім того, судова колегія також зазначає, що відповідно до витягу з протоколу засідання житлової комісії військової частини А 2295 № 3 від 10 березня 2009 року позивача було поновлено в житловій черзі при військовій частині А 2295 в загальній черзі з 15 грудня 1998 року та позачергово з 05 січня 2004 року зі складом родини 3 особи.
Відповідно до п. 2.1 Витягу з протоколу засідання житлової комісії військової частини А 2295 № 7 від 11 червня 2009 року, було погоджено рішення начальника Севастопольської КЕЧ морської про розподіл двокімнатної квартири АДРЕСА_2
В матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право власності на житло від 16 вересня 2009 року з якого вбачається, що двокімнатна квартира АДРЕСА_2 належить на праві часткової власності позивачу та членам його сім'ї.
Проте, судова колегія зазначає, що матеріали справи не містять відомостей про те, на підставі яких документів позивачу було видано правовстановлюючі документи на житло.
Крім того, відповідно до статей 15, 36, 51, 52, 58 Житлового кодексу України повноваження щодо обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, затвердження рішень про надання жилих приміщень, видачі ордерів на жилі приміщення виносяться до компетенції виконавчих комітетів районної, та міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів, а не судів.
Пунктом 14 Положення про порядок забезпечення жилою площею Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №20 від 03 лютого 1995 року (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що жилі приміщення військовослужбовцям надаються за рішенням житлової комісії військової частини, погодженим з начальником квартирно-експлуатаційної частини району. Списки розподілу житлової площі по військовій частині з необхідними документами направляються через квартирно-експлуатаційну частину району на затвердження начальнику гарнізону.
За таких підстав, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції було безпідставно задоволено позовні вимоги, оскільки зобов'язавши Севастопольську квартирно-експлуатаційну частину «Морська» розподілити двокімнатну квартиру тобто, забезпечити позивача житловою площею на всіх членів сім'ї, суд першої інстанції перебав на себе повноваження органу який здійснює розподіл житлової площі для вказаної категорії осіб.
Згідно зі ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції ухвалюючи нове судове рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим судовим рішенням або визначити інший спосіб і порядок здійснення повороту виконання.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254, частиною першою статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Заступника військового прокурора Військово-Морських Збройних Сил України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України на постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя від 31.03.09 у справі № 2а-3474/09 задовольнити.
2. Постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя від 31.03.09 у справі № 2а-3474/09 скасувати.
3. Прийняти нову постанову.
4. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
5. В порядку частини першої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України здійснити поворот виконання постанови Гагарінського районного суду м.Севастополя від 31.03.09 у справі № 2а-3474/09 в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 04 листопада 2013 р.
Головуючий суддя підпис М.В. Кукта
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис Т.Р.Лядова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.В. Кукта