Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 122/15234/13-а
22.10.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кукти М.В.,
суддів Єланської О.Е. ,
Кучерука О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополь (суддя Воробйова С.О.) від 03.06.13 у справі № 122/15234/13-а
за позовом ОСОБА_5 (АДРЕСА_1,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95026)
до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Гагаріна, 14а,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95026)
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополь від 03.06.13 адміністративний позов ОСОБА_5 задоволено.
Визнано протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим №52,53/А-7 від 01.04.2013 року щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_5 у зв'язку із втратою годувальника виходячи із суми суддівської винагороди, яку б отримував з 01.01.2012 року ОСОБА_4 на посаді судді Апеляційного суду АР Крим, яка складала 15107,20 грн.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим відповідно до вимог ч.10 ст.37 Закону України «Про державну службу» зробити перерахунок пенсії ОСОБА_5 у зв'язку із втратою годувальника починаючи з 13.02.2012 року виходячи із суми суддівської винагороди, яку б отримував з 01.01.2012 року ОСОБА_4 на посаді судді Апеляційного суду АР Крим, яка складала 15107,20 грн., відповідно до довідки Апеляційного суду АР Крим №18/6.1 від 20.03.2013 року про суддівську винагороду за січень 2012 року, призначити новий розмір пенсії, виплатити ОСОБА_5 різницю між фактично виплаченою та перерахованою пенсією.
Визнано протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим №52,53/А-7 від 01.04.2013 року щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.37-1 Закону України «Про державну службу» від 01.04.2013 року на підставі довідки Апеляційного суду АР Крим №18/6.1 від 20.03.2013 року про суддівську винагороду за січень 2013 року, яку б отримував ОСОБА_4 на посаді судді Апеляційного суду АР Крим, яка складала 20187,20 грн.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим відповідно до вимог ст.37-1 Закону України «Про державну службу» зробити перерахунок пенсії ОСОБА_5 у зв'язку із втратою годувальника виходячи із суддівської винагороди за січень 2013 року, яку б отримував ОСОБА_4 на посаді судді Апеляційного суду АР Крим, яка складала 20187,20 грн. відповідно до довідки Апеляційного суду АР Крим №18/6.1 від 20.03.2013 року про суддівську винагороду за січень 2013 року, призначити новий розмір пенсії і виплачувати її починаючи із 01.04.2013 року.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 34,41 грн.
Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Залізничного районного суду м. Сімферополь від 03.06.13, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 22.10.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 15.06.1963 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був зареєстрований шлюб, після реєстрації якого дружині привласнено прізвище ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 15.06.1963 року (а.с.8).
Згідно довідки Апеляційного суду АР Крим № 25/7.19 від 20.03.2013 року суддя у відставці ОСОБА_4 був обраний 01.02.1978 року членом Кримського обласного суду та звільнений 16.01.1995 року з посади судді Верховного суду АР Криму у зв'язку з поданням письмової заяви про відставку. Загальний стаж роботи на посаді судді на момент звільнення становив 28 років 12 місяців 26 днів, стаж державної служби - 32 роки 01 місяць 08 днів (а.с.24).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.9).
Згідно довідки Апеляційного суду АР Крим про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного утримання суддів у відставці № 40/6.1 від 09.11.2007 року розмір заробітної плати, яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання суддям у відставці склала 6867,84 грн. (а.с.15).
Відповідно до довідки про заробітну плату працюючого на відповідній посаді судді Апеляційного суду АР Крим з 01.01.2012 року № 18/6.1. від 20.03.2013 року заробітна плата ОСОБА_4, яку б він отримував з 01.01.2012 року на посаді судді і яка враховується при призначенні пенсії, та на яку нараховуються внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування склала 15107,20 грн. (а.с.17).
22.03.2012 року ОСОБА_5 звернулась до відповідача із заявою про перерахунок з 12.02.2012 року пенсії у зв'язку із втратою годувальника відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу», виходячи із заробітної плати ОСОБА_4 за січень 2012 року у сумі 15107,20 грн. та виплату різниці між фактично виплаченою та розрахованою пенсією, починаючи з 12.02.2012 року по 22.03.2013 року (а.с. 19-20).
Відповідно до довідки про заробітну плату працюючого на відповідній посаді судді Апеляційного суду АР Крим з 01.01.2013 року № 18/6.1. від 20.03.2013 року заробітна плата ОСОБА_4, яку б він отримував з 01.01.2013 року на посаді судді і яка враховується при призначенні пенсії та на яку нараховуються внески на загальнообов'язкове державне пенсійне врахування склала 20187,20 грн. (а.с.18).
22.03.2012 року ОСОБА_5 також звернулась до відповідача із заявою про перерахунок з 01.04.2013 року пенсії у зв'язку із втратою годувальника відповідно до вимог ст.37-1 Закону України «Про державну службу» на підставі довідки Апеляційного суду АР Крим № 18/6.1 від 20.03.2013 року, згідно якої заробітна плата судді Апеляційного суду АР Крим з 01.01.2013 року складає 20187,20 грн. (а.с.21-22).
Відповіддю Управління Пенсійного фонду №52,53/А-7 від 01.04.2013 року ОСОБА_5 було відмовлено у задоволенні її заяв та повідомлено, що механізм визначення розміру заробітної плати для призначення (перерахунку) пенсій державним службовцям врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», при цьому останнє підвищення заробітної плати державним службовцям, згідно вищенаведеної постанови, було проведено 01.02.2008 року, у зв'язку з чим провести перерахунок пенсії ОСОБА_5 з 01.01.2012 року, згідно довідки від 20.03.2013 року № 18/6.1, та з 01.01.2013 року згідно довідки від 20.03.2013 №18/6.1, виданих Апеляційним судом АР Крим, Управління немає законних підстав (а.с.23).
Розглянувши справу в порядку ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ч.10 ст. 37 Закону України «Про державну службу» у разі смерті особи у період перебування на державній службі за наявності у померлого годувальника стажу державної служби не менше 10 років непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям - незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника), призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого годувальника, на яку нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням норм частини п'ятої цієї статті, а на двох і більше членів сім'ї - 90 відсотків.
Відповідно до ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09.07.2003 року пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягай пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно. Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.
Згідно з ч.2 ст.36 цього Закону непрацездатними членами сім'ї вважаються у тому числі чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягай пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Згідно з Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій безпосередньо призначає (здійснює) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
За змістом ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі втрати годувальника та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з 1 січня 2012 року посадовий оклад суддів підвищено.
Згідно п.5 Постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000 року «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсій» перерахунок пенсії державного службовця здійснюється на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи.
На підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» суддям з 1 січня 2012 року підвищена заробітна плата.
З матеріалів пенсійної справи вбачається, що пенсія позивачу призначена саме на підставі Закону України «Про державну службу».
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсії за втратою годувальника не відповідає вимогам Закону України «Про державну службу».
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.03.2013 у справі № К/800/2205/13.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми чинного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополь від 03.06.13 у справі № 122/15234/13-а - залишити без задоволення.
2. Постанову Залізничного районного суду м. Сімферополь від 03.06.13 у справі № 122/15234/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис М.В. Кукта
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис О.В.Кучерук
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.В. Кукта