Судове рішення #33494202

Копія



СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Ухвала

Іменем України


Справа № 801/7963/13-а


15.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Єланської О.Е. ,

Кучерука О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Керч АР Крим на ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Дудін С.О.) від 14.08.13 у справі № 801/7963/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Керч АР Крим (Шосе Героїв Сталінграду, 60/1,Керч,Автономна Республіка Крим,98329)

до Приватного акціонерного товариства "Керченський скляний комбінат" (вул. Індустріальне шосе, 11,Керч,Автономна Республіка Крим,98330)

про стягнення 2758,22 грн.,


ВСТАНОВИВ:

12.08.2013 Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Керченський скляний комбінат» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень 2013 року в розмірі 2758,22 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.08.13 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим до Приватного акціонерного товариства "Керченський скляний комбінат" про стягнення 2758,22 грн.

Копію ухвали разом з адміністративним позовом та доданими до нього документами надіслану позивачу - Управлінню Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим.

Роз'яснено, що спірні правовідносини підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства.

Не погодившись з даною ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.08.13.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 15.10.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

До початку судового засідання від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що 03.03.2009 до реєстру внесено судове рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи (номер запису 1 141 115 0008 000461), а 26.12.2012 - про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (номер запису 1 141 141 0024 000461).

Відповідно до п.7 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, Господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Згідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, до виключної підсудності господарських судів віднесено справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, які розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

У зв'язку з набранням чинності Законом України від 22 грудня 2011 р. № 4212-VI "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначений Закон викладено в новій редакції. Закон набрав чинності 19 січня 2013 р. (за винятком окремих його положень).

Згідно з п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" статтю 12 ГПК доповнено пунктом 7, відповідно до якого до підвідомчості господарських судів віднесено справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України. Відповідно до Закону України від 02 жовтня 2012 р. № 5405-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов'язань" розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" доповнено пунктом 11, яким визначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Відповідно до ч.4 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

За приписами ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у справі є стягнення з відповідача, відносно якого відкрита ліквідаційна процедура, заборгованості з відшкодування витрат на доставку та виплату пільгових пенсій в сумі 2758,22 грн.

Тобто, позивач звернувся до суду з майновими вимогами до відповідача, відносно якого порушено справу про банкротство, а тому за приписами наведених норм права даний спір підвідомчий господарському суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Отже, враховуючи приписи наведених вище норм Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2758,22 грн. має вирішуватися за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:


1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Керч АР Крим на ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.08.13 у справі № 801/7963/13-а - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.08.13 у справі № 801/7963/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.


Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис О.В.Кучерук


З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація