12

УХВАЛА

про відмову у залишенні позову без розгляду

14 листопада 2013 року Справа № 812/5420/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Солоніченко О.В.,

Суддів Пляшкової К.О.,

Каюди А.М.,

при секретарі судового засідання: Вороніній Г.М..,

за участю

представника позивача : ОСОБА_2, довіреність від 08.01.08.

представника першого відповідача: Натолочної Н.П., довіреність від 15.08.2012,

представника другого відповідача Натолочної Н.П., довіреність від 27.12.12.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Міністерства внутрішніх справ України про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_4 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, третя особа - ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_4 до Міністерства внутрішніх справ України, в якому позивач, з урахуванням уточнень до позову, просила суд:

визнати неправомірними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо надання неповної, необґрунтованої відповіді на неодноразові звернення, що спонукало її звертатися до Прем'єр-Міністра України;

визнати неправомірними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо не складення висновку про виплату родині ОСОБА_6 передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 565 від 24.07.1993 року «Про виплату одноразової грошової компенсації сім'ям осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули у період проходження служби з 1945 по 1990 рік» одноразової грошової компенсації та щодо безпідставного позбавлення права власності родини ОСОБА_6 на виплату їй одноразової грошової компенсації, а саме, у спосіб, не передбачений чинним законодавством, тобто на підставі того, що загиблий при виконання службових обов'язків колишній працівник міліції ОСОБА_6 знаходився у стані алкогольного сп'яніння;

зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України скласти висновок про виплату родині ОСОБА_6 передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 565 від 24.07.1993 року «Про виплату одноразової грошової компенсації сім'ям осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули у період проходження служби з 1945 по 1990 рік» одноразової грошової компенсації.

10 жовтня 2013 року на адресу суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_5, як третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в якому заявник висловила аналогічні вимоги до першого відповідача.

В судовому засіданні представник першого відповідача заявила клопотання про залишення позову без розгляду, посилаючись на пропуск позивачем строку звернення до суду.

В обґрунтування заявленого клопотання представник першого відповідача зазначила, що Постанова КМ України «Про виплату одноразової грошової компенсації сім'ям осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули у період проходження служби з 1945 по 1990 рік» прийнято у 1993 році, а з позовом до суду позивач та третя особа звернулись у 2013 році. При цьому представник відповідачів послалась на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду, про залишення позову ОСОБА_5 до ГУМВС України в Луганській області про стягнення грошової компенсації за Постановою КМУ «Про виплату одноразової грошової компенсації сім'ям осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули у період проходження служби з 1945 по 1990 рік» без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.

В судовому засіданні представник позивача проти залишення позову без розгляду заперечував, зазначивши, що строк звернення до суду позивачем не пропущено, оскільки про нескладання висновку про виплату родині ОСОБА_6 передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 565 від 24.07.1993 року «Про виплату одноразової грошової компенсації сім'ям осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули у період проходження служби з 1945 по 1990 рік» одноразової грошової компенсації позивачу стало відомо з листа першого відповідача від 06.12.12., який було отримано 13.12.12. З позовом до суду позивач звернулась 11.06.13., тобто в межах строку, передбаченого нормами Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, представник позивача зазначив, що у позові поставлено питання про бездіяльність відповідача щодо нескладення висновку, тобто йдеться не про стягнення компенсації, а про зобов'язання скласти відповідний висновок.

Третя особа у судове засідання не прибула. просила суд розглянути справу за її відсутності.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання представника першого відповідача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Нормами ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропуску строку звернення до адміністративного суду встановлено ст. 100 КАС України, відповідно до якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як зазначалось, предметом позову у справі є визнання дій першого відповідача щодо не складення висновку про виплату родині ОСОБА_6 передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 565 від 24.07.1993 року «Про виплату одноразової грошової компенсації сім'ям осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули у період проходження служби з 1945 по 1990 рік» одноразової грошової компенсації та щодо безпідставного позбавлення права власності родини ОСОБА_6 на виплату їй одноразової грошової компенсації та зобов'язання першого відповідача скласти такий висновок.

Як вбачається з матеріалів справи, про факт не складення висновку перший відповідач повідомив позивача листом від 06.12.12., який отримано позивачем 13.12.12. Інших доказів щодо факту обізнаності позивача про не складення такого висновку відповідачами у справі не надано. До суду адміністративний позов ОСОБА_4 надійшов 11.06.2013.

Таким чином, суд погоджується з доводами представника позивача, що адміністративний позов подано в межах строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України.

Крім того, суд враховує, що суть заявлених позовних вимог полягає у бездіяльності відповідача щодо не складення відповідного висновку, яка має триваючий характер, а тому відсутні підстави вважати строк звернення до суду пропущеним.

Посилання представника відповідача щодо встановлення факту пропуску строку звернення до суду рішеннями Луганського окружного адміністративного суду та Донецького апеляційного адміністративного суду до уваги не приймаються оскільки вказані представником першого відповідача судові рішення не стосуються предмету позову у справі.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08.01.13 у справі № 812/64/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.02.13. залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_5 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Луганській області про визнання дій неправомірними. зобов'язанні вчинити певні дії. За змістом вказаних судових рішень, суть позовних вимог ОСОБА_5 полягала у стягненні з відповідача грошових коштів, передбачених Постановою КМ України № 565 від 24.07.1993.

З огляду на наведене, суд вважає, що у задоволенні клопотання представника Міністерства внутрішніх справ України про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_4 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, третя особа - ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Міністерства внутрішніх справ України про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_4 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, третя особа - ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів після її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвалу в повному обсязі складено 19 листопада 2013 року.

Головуючий суддя О.В. Солоніченко

суддя суддя А.М. Каюда К.О. Пляшкова