Справа № 22ц-11171\2006 Головуючий в 1 інстанції Прасолов В.М.
Категорія № 41 \4\ Доповідач - Митрофанова Л.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Неклеси В.І.
суддів: - Митрофанової Л.В., Соколан Н.О.
при секретарі - Чубіній А.В.
за участю: позивача ОСОБА_1; представників Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка»- Павлової Наталії Федорівни, Малого Олександра Володимировича, Вовк Олени Георгіївни; представників третьої особи -ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», третьої особи ОСОБА_4 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 16 січня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» \далі ВАТ «Суха Балка»\, третьої особи ОСОБА_4, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що 05.07.2000 року працював у відповідача на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1. Наказом НОМЕР_1 юридичний та договірний відділи були ліквідовані з 01 січня 2003 року з утворенням правового відділу, начальником якого був призначений ОСОБА_2, який працював ІНФОРМАЦІЯ_2.
Наказом НОМЕР_2 позивач був звільнений з підприємства за ст.40 п.1 КЗпП України у зв*язку зі змінами в організації виробництва та праці.
ОСОБА_1 вважає звільнення незаконним та просив суд поновити його на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 ВАТ «Суха Балка», стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу по день поновлення на роботі.
Позивач доповнював та уточнював свої позовні вимоги та просив судстягнути з відповідача ВАТ «Суха Балка» на його користь середній заробіток з урахуванням індексу інфляції та моральну шкоду в сумі 8000 грн., 60 грн.-витрати пов*язані з поїздками в Державну інспекцію в м. Дніпропетровськ, визнати незаконними накази по ВАТ «Суха Балка» НОМЕР_1, в
частині ліквідування юридичного відділу, НОМЕР_3 та розпорядження НОМЕР_4 та НОМЕР_5, посилаючись на те, що працівники юридичного відділу не були попередженні про майбутнє вивільнення, тому вважає, що був ліквідований договірний відділ, а юридичний перейменований на правовий. У зв*язку з чим, вважає вищеназвані накази та розпорядження незаконними і підлягають скасуванню. Також, просив суд визнати незаконними п.п. 1,2,3 наказу НОМЕР_1 в частині створення правового відділу, так як поняття «правовий відділ», відповідно до класифікатора України не існує.Крім того, позивач вважає, що його звільнення незаконне так як звільнення проведено в день його не працездатності у зв*язку з хворобою, відповідач не звернув уваги на те, що він мав переважне право залишення на роботі, підбір робочого місця йому повинні були здійснити на підприємстві де сталась інвалідність. Уточнивши позовні вимоги ОСОБА_1 просив суд визнати п.п. 1,2,3 наказу НОМЕР_1 незаконними та скасувати їх, поновити строк звернення до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 16 січня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.Суд поновив ОСОБА_1на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 ВАТ «Суха Балка». Стягнув на користь ОСОБА_1 з ВАТ «Суха Балка» 77106,92 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 5000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди. У іншій частині у задоволенні позову відмовив.
Суд стягнув з ВАТ «Суха Балка» на користь держави державне мито в сумі 94,10 грн. Допустив до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та у частині присудження заробітної плати за один місяць.
В апеляційних скаргах ОСОБА_1 просить змінити рішення суду в частині періоду стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та застосувати розрахунок індексаціїї заробітної плати, задовольнити його позовні вимоги в частині визнання незаконними та скасувати накази та розпорядження, вказати в рішенні про поновлення його на роботі на посаді начальника првового відділу, так як висновки суду не відповідають обставинам по справі, ВАТ "Суха Балка"ставить питання про скасування рішення суду та постановления нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ "Суха Балка" з тих підстав, що суд першої інстанціїї ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що було спричинено неповним з*ясуванням обставин, які мають значення для справи, недоведеністю обставин, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків суду обставинам справи., третя особа ОСОБА_4 просить рішення суду у частині задоволених позовних вимог скасувати та постановити в цій частині нове рішення яким відмовити ОСОБА_1 в позові з тих підстав, що при ухваленні рішення судом було допущено неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи та неправильне дослідження доказів і їх оцінка.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що скарги ВАТ "Суха Балка", третьої особи ОСОБА_4 підлягають задоволенню, а скаргу ОСОБА_1 слід відхилити з наступних підстав.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що при звільненні позивача із займаної посади відповідач порушив вимоги ст.2-1, ч.2,3 ст.40 КЗпП України. Зокрема, внаслідок ліквідації відділів відповідачем не були виконані вимоги трудового законодавства про переведення позивача на іншу роботу та переважне право на залишення та працевлаштування на роботі. Також, звільнення позивача з роботи здійснено в період його тимчасової непрацездатності.
Однак, колегія суддів вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, що є підставою згідно п.З ст.309 ЦПК України для скасування рішення суду першої інстанції в частині поновлення позивача на роботі і ухваленні в цій частині нового рішення про відмову в позові ОСОБА_1
Відповідно до ч.1 п.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства,утсанови, організації, скорочення численності або штату працівників.
Як встановлено в суді першої інстанції ОСОБА_1 з 05.07.2000 року працював у відповідача на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1. Наказом НОМЕР_1 юридичний та договірний відділи були ліквідовані з 01 січня 2003 року з утворенням правового відділу, начальником якого був призначений ОСОБА_2, який працював ІНФОРМАЦІЯ_2.
ОСОБА_1 згідно наказу НОМЕР_3 відповідачем була запропонована посада ІНФОРМАЦІЯ_3, з урахуванням професійних навичок і знань, а також рекомендацій МСЕК стосовно роботи інваліда та тяжкого захворювання. Позивач відмовився від запропонованої роботи, а тому відповідно до наказу НОМЕР_2, був звільнений з підприємства за ст.40 п.1 КЗпП України у зв*язку зі змінами в організації виробництва та праці.
Тому, висновок суду про те, що відповідачем порушено вимоги ч.2 ст.40 КЗпП України, так як позивач був звільнений з роботи без запропонування переведення на іншу роботу суперечить матеріалам справи та нормам матеріального права.
Також, на думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції, що відповідач при звільненні позивача не запропонував йому всі вакантні посади в правовому відділі та порушив право ОСОБА_1 на переважне право на залишення та працевлаштування на роботі, суперечить вимогам трудовго законодавства. Суд першої Інстанції не врахував тих обставин, що в процесі працевлаштування осіб, які підлягають звільненню у зв*язку з змінами в організації виробництва та праці, на ваканті посади не діють правила про переважне право на залишення на роботі, які встановлені ст. 42 КЗпП України.
Колегія суддів вважає, що ніяких переваг на працевлаштування, на переведення на іншу роботу при звільненні за п.1 ст.40 КЗпП України в такому випадку не встановлено, тобто переважне право на залишення на роботі не тотожне праву на працевлаштування на нову посаду. З цього приводу позивач посилався на порушення відповідачем ст. 18 Закону України "Про основи соціального захисту інвалідів в Україні". Однак, вищевказаний Закон не передбачає переважне право ОСОБА_1 як інваліда 2 групи на переважне право на працевлаштування.
Крім того, висновок суду про те, що ОСОБА_1 був звільнений в період тимчасової непрацездатності не відповідає обставинам по справі.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 дійсно було звільнено 17.03.2003 року в день коли видано листок непрацездатності. Але як встановлено в суді першої інстанції позивач не повідомляв про це відповідача та до 15.06.2004 року не пред*являв відповідачу листок непрацездатності. Видання відповідачем наказів ІНФОРМАЦІЯ_4 про внесення змін до наказу про звільнення позивача свідчить про те, що позивач був звільнений з дотриманням вимог ч.З ст.40 КЗпП України. А тому, на думку колегії суддів, ОСОБА_1 не може бути поновленим на роботі з вищевказаних підстав.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову в частині про визнання незаконними п.п.1 ,2,3 наказу НОМЕР_1, розпорядження НОМЕР_4 , п.п.3,5 наказу НОМЕР_3 та розпорядження НОМЕР_5, наказу НОМЕР_2 по ВАТ "Суха Балка", так як вважав такі позовні вимоги безпідставними та виходив з того, що накази НОМЕР_3, НОМЕР_1, розпорядження НОМЕР_4, НОМЕР_5 стосуються організації праці і не порушують законних прав та інтересів позивача. Тому, рішення суду в цій частині повинно бути залишено без змін.
Так як позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та визнання і скасування наказів і розпорядження задоволенню не підлягають, то не має підстав на думку колегії суддів і в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми моральної шкоди.
Доводи позивача ОСОБА_1 в апеляційній скарзі стосовно того, що суд при ухваленні рішення не перевірив підстави реорганізації відділів, не звернув уваги на те, що йому пропонувалась робота, яка не передбачена була штатним розкладом та інші доводи, не обгрунтовані та спростовуються матеріалами справи і висновками суду.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, ВАТ "Суха Балка", третьої особи ОСОБА_4 підлягають задоволенню, а рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1на роботі, стягнення з ВАТ «Суха Балка» 77106,92 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу і 5000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, 94,10 грн. з ВАТ "Суха Балка" державного мита на користь держави скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.303,307,309,313,316 ЦПК України, колегій суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 відхилити, Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка" та третьої особи ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 16 січня 2006 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 Відкритого Акціонерного Товариства «Суха Балка» і стягнення на його користь з Відкритого Акціонерного Товариства «Суха Балка» 77106,92 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 5000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, державного мита на користь держави з ВАТ «Суха Балка» в сумі 94,10 грн. -скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення.
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.