Справа № 761/20047/13-ц
Провадження №2/761/7097/2013
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
07 листопада 2013 року м.Київ
Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді: Гриньковської Н.Ю.
при секретарі: Подмазко О.Д.
за участі представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача 1: Новіцький А.О.
від відповідача 3: Зеленчук М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Україна", Державної митної служби України, Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в м. Києві, третя особа: ОСОБА_5 про визнання добросовісним набувачем, визнання права власності, залишення у власності майна та звільнення його з під арешту,-
в с т а н о в и в:
У серпні 2013р. позивач звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою, в якій поставлено питання про визнання її добросовісним набувачем транспортного засобу марки «MERCEDES BENZ SL500», НОМЕР_1, залишення вказаного транспортного засобу у власності позивача та зняття з нього арешту.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.02.2005р. ОСОБА_4 (далі-позивач) згідно біржової угоди Національної товарної біржі «Укрнацресурс» придбала у ОСОБА_5 (далі-третя особа) транспортний засіб марки «MERCEDES BENZ SL500» НОМЕР_1. Як вказує позивач, вона по 20.06.2013р. продовжувала відкрито володіти та користуватися вказаним автомобілем. За твердженням позивача, на сьогоднішній день Страхувальне акціонерне товариство «Алліанс Ферзіхерунгс-АГ» (Німеччина, Берлін) на підставі рішення Печерського районного суду м.Києва від 26.11.2010р. намагається позбавити її вказаного транспортного засобу. При зверненні позивача до товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» (далі- відповідач 1), яке, за твердженням позивача, входить до фінансового страхового концерну Allianz, заснованого в Мюнхене, з приводу отримання інформації про обставини розшуку вказаного транспортного засобу «Алліанс Ферзіхерунгс-АГ» (Німеччина) на території України, відповідачем 1 було надано відповідь, що йому нічого невідомо стосовно розшуку вказаного транспортного засобу. Позивач, посилаючись на те, що вона є добросовісним набувачем вказаного транспортного засобу в силу ст.ст.319, 330, 344 ЦК України, просила позов задовольнити та залишити у її власності вказаний транспортний засіб.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити. Пояснив, що позивач 12.02.2005р. законно придбала автомобіль та вже більше восьми років користується даним автомобілем, що є підставою, в силу ст.319,330,344 ЦК України для визнання її добросовісним набувачем вказаного транспортного засобу, а також визнання права власності за нею на вказаний автомобіль.
Представник відповідача, товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна», проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що ТДВ «Альянс Україна» не є належним відповідачем у даній справі, оскільки не оспорює права власності позивача на вказаний автомобіль. При цьому, посилався на рішення Печерського районного суду м.Києва від 26.11.2010р. яким зобов'язано ОСОБА_4 повернути АТ «Алліанс Ферзіхерунгс-АГ» автомобіль MERCEDES BENZ SL500», кузов НОМЕР_1.
З наданих письмових пояснень представника відповідача Державної митної служби України, вбачається заперечення проти позовних вимог з посиланням на їх необґрунтованість, оскільки наявними матеріалами справи не підтверджується, що Державна митна служба України будь-яким чином порушила права та законні інтереси позивача.
Представник відповідача, Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в м.Києві, проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що вимоги позивача є безпідставними та жодного посилання позивача на будь-які доводи які б підтверджували порушення УДАІ ГУМВС України в м.Києві її прав чи інтересів не має.
Третя особа в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце слухання справи, про причини неявки суд не сповіщав, однак, через канцелярію суду подав пояснення до позовної заяви, згідно яких третя особа позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.
Суд, вислухавши пояснення сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 12.02.2005р. ОСОБА_4 (позивач у справі ) придбала у ОСОБА_5 (третя особа у справі) на підставі біржової угоди купівлі-продажу Національної товарної біржі «Укрнацресурс» транспортний засіб марки MERCEDES BENZ SL500», 2003р. випуску, кузов НОМЕР_1 (а.с.11), що підтверджується свідоцтвом по реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 15.02.2005р. (а.с.10).
Разом з тим, з пояснень сторін та наявними матеріалами справи, судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду м.Києва від 26.11.2010р. у справі №2-4168/10 задоволено позов Акціонерного товариства «Алліанс Ферзіхерунгс-АГ» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, 3-ті особи: Товарна біржа «Мега Транс», Товарна біржа «Укрнацресурс» про витребування автомобіля, яким витребувано належний АТ «Алліанс Ферзіхерунгс-АГ» автомобіль «MERCEDES BENZ SL500», кузов НОМЕР_1 з незаконного володіння ОСОБА_4, а також, зобов'язано ОСОБА_4 повернути автомобіль «MERCEDES BENZ SL500», кузов НОМЕР_1 АТ «Алліанс Ферзіхерунгс-АГ» (а.с.80-82).
Вказане рішення суду набрало законної сили 20.06.2013р., що підтверджується виконавчим листом, виданим 22.07.2013р. Печерським районним судом м.Києва по справі №2-4168/10 (а.с.94).
Зокрема, зі змісту вказаного рішення суду вбачається, що автомобіль «MERCEDES BENZ SL500», кузов НОМЕР_1 з 22 на 23 вересня 2003р. був викрадений в Німеччині в м.Берлін, про що було заявлено в Президію поліції м.Берліну. Даний автомобіль був застрахований в Страхувальному акціонерному товаристві «Алліанс Ферзіхерунгс-АГ». Після виплати страхових відшкодувань, до вказаного товариства перейшло право власності на автомобіль. Викрадений автомобіль перебуває у розшуку Інтерполом.
Так, відповідно до ч.1 ст. 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Статтею 388 ЦК України, передбачено право власника на витребування майна від добросовісного набувача.
Так, відповідно до п.2 ч.1 вказаної статті ЦК України встановлено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 410 Цивільного процесуального кодексу України, іноземні особи мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів, а також, мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України.
Згідно з ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, пояснень сторін, суд дійшов висновку, що немає правових підстав для визнання позивача добросовісним набувачем та залишення у власності позивача вказаного автомобіля. Крім того, як вже зазначалося судом, рішення Печерського районного суду м.Києва від 26.11.2010р. у справі №2-4168/10 набрало законної сили.
Вирішуючи питання щодо вимог позивача до відповідача УДАІ ГУ МВС України в м.Києві суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 р. №1388, державна реєстрація, зняття з обліку та перереєстрація транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції.
З пояснень представника відповідача 3 судом встановлено, що спірний автомобіль зареєстрований за позивачем 15.02.2005р. ВРЕР ДАІ №6, яке підпорядковано УДАІ ГУ МВС України в м.Києві, про що видано свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 та номерних знаків НОМЕР_3.
Тобто, всі вимоги закону, стосовно реєстрації спірного автомобіля, відповідачем у справі УДАІ ГУМВС України в м.Києві було дотримано, а відтак, твердження позивача, що УДАІ ГУМВС України в м.Києві якимось чином порушило її права - є безпідставними та не підлягають задоволенню. Так само, як не підлягають задоволенню позовні вимоги до відповідача Державної митної служби України, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що Державна митна служба України будь-яким чином порушила права та законні інтереси позивача.
Щодо вимоги позивача про звільнення спірного автомобіля з-під арешту, то суд не вбачає підстав для задоволення вказаної вимоги, оскільки позивачем та її представником не надано доказів того, що на спірний автомобіль накладено арешт.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 64, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
У задоволенні позову ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Україна", Державної митної служби України, Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в м. Києві, третя особа: ОСОБА_5 про визнання добросовісним набувачем, визнання права власності, залишення у власності майна та звільнення його з під арешту - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
повний текст рішення виготовлений 12.11.2013р.