У Х В А Л А 

                                     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 листопада 2006 року                                                                                         м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

в складі:

                              Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.І.,

 розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління МВС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 липня 2005 року,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2001 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління МВС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_2., ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи тим, що відповідачі завдали йому тілесні ушкодження середньої тяжкості, які в подальшому потягли за собою розлад здоров'я.

Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 липня 2005 року,  позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2. та ОСОБА_3 на користь позивача по 20 000 грн. з кожного на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове про задоволення його вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга  задоволенню не підлягає.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування  судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у  х  в  а  л  и  л  а :

            Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 липня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

              Судді:                                                                                Левченко Є.Ф.

                                                                                                         Лихута Л.М.

                                                                                                         Охрімчук Л.І.