25 грудня 2006 року                                                                                              м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до державного підприємства «Виробниче об'єднання  «Київприлад» (далі - ДП «ВО «Київприлад»), третя особа - Солом'янська районна у місті Києві державна адміністрація про зобов'язання надати жиле приміщення, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 4 жовтня 2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 грудня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

В січні 2004 року ОСОБА_1. звернулася до суду із позовом в інтересах ОСОБА_2до  ДП «ВО «Київприлад» про зобов'язання надати жиле приміщення

Зазначала, що розпорядженням Жовтневої РДА  м. Києва від 14 жовтня 1999 року НОМЕР_1 її колишньому чоловіку ОСОБА_3. та неповнолітній дочці    ОСОБА_2. був виданий  ордер НОМЕР_2 на право зайняття однокімнатної квартири АДРЕСА_1. Однак, у зв'язку із смертю чоловіка та неповнолітнім віком доньки, ДП «ВО «Київприлад» прийняло рішення про виділення зазначеної квартири сім'ї ІНФОРМАЦІЯ_1.

Посилаючись на те, що ні ОСОБА_2., ні її батьком не було вчинено неправомірних дій щодо  отримання ордеру  на спірне жиле приміщення, у відповідності до вимог ст. 117 ЖК України, просила зобов'язати відповідача надати інше жиле приміщення ОСОБА_2.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 4 жовтня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 13 грудня 2004 року,  у задоволені позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2. ставить питання про скасування постановлених  у справі судових рішень  та  ухвалення нового рішення про задоволення заявлених нею позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

           Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 4 жовтня 2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 грудня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.