Україна
Господарський суд Чернігівської області
Іменем України
Р І Ш Е Н Н Я
06 червня 2006 року № 13/116
Позивач: Комунальне підприємство “Комунальні послуги”
17500 м. Прилуки, вул. Білецького-Носенка, 7
До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю “Послуга”
17500 м. Прилуки, вул. Київська, 260
про стягнення 2599,13 грн.
Суддя І.А.Фетисова
Представники сторін
Від позивача : Цаюн О.О. д. 161 від 05.06.06 р.
Від відповідача : не з’явився
СУТЬ СПОРУ
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 2599,13 грн. заборгованості по договору б/н від 19.12.2003 р.
Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача суду не надходило.
Ухвали господарського суду Чернігівської області від 17.05.2006 р., 30.05.2006 р. направлені відповідачу по справі ТОВ “Послуга” за вказаною в позовній заяві адресою 17500 м. Прилуки, вул. Київська, 260, повернулись на адресу господарського суду з відміткою відділення зв’язку “по даному адресу ТОВ “Послуга” не існує”.
Враховуючи, що позовна заява та ухвали господарського суду направлені відповідачу за вказаною в позовній заяві адресою, суд приходить висновку про повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представників відповідача.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, зясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:
Виконавчим комітетом Прилуцькою міської ради прийнято рішення № 401 від 09.07.2002 р. “Про передачу майна в користування”, яким вирішено передати безоплатно в користування ТОВ “Послуга” майно, що знаходиться на балансі КП “Комунальні послуги”, з 01.07.02 р. на термін дії угоди на виконання робіт з надання послуг населенню, організаціям, установам та промисловим підприємствам міста зі збору та вивозу твердих побутових відходів згідно додатку.
19 грудня 2003 року між Виконкомом Прилуцької міської ради та відповідачем укладено договір на виконання робіт по наданню послуг населенню, організаціям, установам та іншим споживачам з вивозу твердих побутових відходів, їх знешкодження на міському звалищі та вивезення рідких нечистот.
Відповідно до умов договору відповідач взяв на себе зобов’язання забезпечити вивіз побутових відходів згідно договорів з населенням, організаціями, промисловими підприємствами міста та іншими споживачами. Для забезпечення виконання робіт користується майном, що знаходиться на балансі КП “Комунальні послуги”.
Відповідно до п. 4.3 договору виконавець зобов’язаний компенсувати балансоутримувачу майна, всі витрати, пов’язані з його утриманням, що виникатимуть в період дії договору.
Відповідно до п. 6.1 договору даний договір діє з 01.01.04 р. по 31.12.04 р.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу передано автотранспортні засоби, садовий будинок та інше майно для організації послуг по вивезенню побутових відходів.
22.12.2003 р. між сторонами було укладено додаткову угоду до договору від 19.12.2003 р. , відповідно до умов якої, підприємство продовжує товариству термін користування комунальним майном, що знаходиться на балансі підприємства.
Відповідно до п. 9.1 угоди угода діє з 01.01.04 р. на весь термін дії договорів з міською радою.
Позивачем по справі було виставлено рахунки згідно п. 4.3 договору на оплату витрат, пов’язаних з утриманням майна: № 68 від 20.08.04 р. на суму 13,67 грн., № 58/1 від 17.06.04 р. на суму 13,11 грн., № 34 від 29.03.04 р. на суму 903,75 грн., № 47 від 27.05.04 р. на суму 27,55 грн., № 175 від 27.12.04 р. на суму 556,94 грн., № 58 від 17.06.04 р. на суму 1257,78 грн., № 88 від 30.07.04 р. на суму 556,94 грн.
Позивачем доведено суду необхідність та фактично проведені оплати податку з власників транспортних засобів, проведеними оплатами податку до місцевого бюджету це підтверджено ( платіжні доручення №№ 355,161,17,371,70,48,103) та не протиричіть вимогам чинного податкового законодавства .
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність обов’язку у відповідача відшкодувати податок з власників транспортних засобів з урахуванням п.4.3. договору й матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача по рахункам № 175, 58, 88 грн. на суму 2371,66 грн.
Позовні вимоги в частині стягнення 227,47 грн. позивачем не підтверджені первинними бухгалтерськими документами, а тому, враховуючи невиконання позивачем вимог суду покладених на сторону Ухвалою суду від 30.05.2006 року щодо надання доказів понесених витрат, пов’язаних з утриманням майна; письмових пояснень необхідності несення витрат по утриманню майна переданого в оренду; конкретизувати та надати документальне підтвердження які саме витрати здійснені позивачем, в зв’язку з чим , суд вважає необхідним залишити без розгляду позовні вимоги в цій частині.
Рішенням виконкому Прилуцької міської ради № 7 від 11.01.05 р. “Про збір, вивезення та утилізацію твердих побутових відходів від населення, підприємств, установ та організацій міста” рішення виконкому № 407 від 09.07.2002 р. вважається таким, що втратило чинність, в зв’язку з чим надання послуг відповідачем припинено.
Наявний в матеріалах справи примірник акту звірки розрахунків, підписаний сторонами по справі, на суму 2599,13 грн. не може бути підставою для покладення відповідальності на відповідача в сумі 2599,13 грн., оскільки наданими суду документами підтверджено позивачем проведення витрат по утриманню майна лише на суму 2371,66 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач витребуваних судом документів та доказів оплати суду не надав.
Відповідно до вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, зобовязання повинні виконуватись належним чином в установлений строк.
Оскільки відповідач, в порушення ст. 525,526,615 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобовязання не виконав, своєчасно не оплатив витрати, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується сума боргу позовні вимоги підлягають задоволенню частково борг в сумі 2371,66 грн., в решті позовні вимоги в частині стягнення 227,47 грн. залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст.525,526,615 Цивільного кодексу України, ст.ст.22,33,49,75,п. 5 ст. 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Послуга” (17500,м. Прилуки, вул. Київська, 260 код 32005518 р/р 2600630001203 в Ощадбанк № 221 МФО 343154) на користь Комунального підприємства “Комунальні послуги” ( 17500, м. Прилуки, вул. Білецького-Носенка, 7 код 30713582 р/р 26009302716443 в Промінвестбанк МФО 353423) 2371,66 грн. боргу, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
2. В решті позовних вимог в частині стягнення 227,47 грн. залишити без розгляду.
Суддя І.А.Фетисова