Справа № 357/5220/13-ц Головуючий у І інстанції Кошель Л.М.

Провадження № 22-ц/780/5244/13 Доповідач у 2 інстанції Олійник

Категорія 26 18.11.2013

УХВАЛА

Іменем України

13 листопада 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді Олійника В.І.,

суддів: Іванової І.В., Сліпченка О.І.,

при секретарі Власенко О.В.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2013 року в справі за поданням державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, -

в с т а н о в и л а :

Державний виконавець Міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Такуєв О.В. звернувся до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 у зв'язку з його ухиленням від виконання боргових зобов'язань на користь ТОВ «Ютекс-Техно-Сервіс» в сумі 21 658 грн. 16 коп.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2013 року подання задоволено.

В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали і постановлення нової, якою відмовити Державному виконавцю Міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у задоволенні подання.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у міському відділі Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №6-407/10 від 6 грудня 2010 року, виданого Шевченківським районним судом про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ютекс-Техно-Сервіс» в сумі 21 658 грн. 16 коп.

Постановляючи ухвалу про задоволення подання державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_1, суд виходив з того, що станом на дату подання державного виконавця борг ОСОБА_1 не сплачено і ним не вчинено жодних дій, спрямованих на виконання рішень суду.

Проте, колегія суддів з таким висновком не може погодитися.

Закон України від 21 січня 1994 року "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Так, п.2 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Судом першої інстанції не було взято до уваги, що боржник не ухиляється від виконання судового рішення, з'являється до державного виконавця і вживає заходи для своєчасного погашення боргу. Зокрема, надає необхідні документи щодо свого матеріального стану і належного йому майна.

Крім того, колегією суддів Апеляційного суду встановлено, що відповідно до виконавчого провадження накладено арешт на майно боржника, а саме на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві власності і яку він не може продати, щоб погасити борг, а виконавча служба зволікає з її реалізацією.

Також за твердженнями ОСОБА_1. у нього є необхідність у закордонних поїздках, так як він виїжджає за кордон для проведення експериментів.

При цьому суд першої інстанції не звернув уваги на ст.33 Конституції України відповідно до якої, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

З огляду на вищенаведене та у зв'язку неповним з'ясуванням судом першої інстанції всіх обставин по справі колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності скасувати ухвалу і відмовити у задоволенні подання державного виконавця Міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2013 року скасувати.

Відмовити у задоволенні подання державного виконавця Міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1.

Ухвала апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Олійник В.І.

Судді: Іванова І.В.

Сліпченко О.І.