Справа № 1-165/2008 рік

В  И  Р  О  К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

             26  листопада 2008 року                                                                                      м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

            головуючої:                     судді Монташевич С.М.

            секретаря:                                  Шикор Г.В.

            з участю прокурора:                 Назарчука В.Й., Петріва А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Долини справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, згідно ст.89 КК України не судимого;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, в минулому не судимого;

 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 таємно викрали чуже майно  (вчинили крадіжку) за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в житло чи інше приміщення

Злочин підсудні вчинили при наступних обставинах:

В ніч на ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вступили в злочинну змову з метою крадіжки чужого майна, шляхом вільного доступу проникли в приміщення стайні ІНФОРМАЦІЯ_6 і таємно викрали 5 коней, а саме: кінь робочий по кличці "Білий" вартістю 3950 гривень, кінь робочий по кличці "Рижий" вартістю 4250 гривень, кінь робочий по кличці "Циганка" вартістю 1780 гривень, кінь робочий по кличці "Шаміль" вартістю 3700 гривень, кінь робочий по кличці "Юра" вартістю 2500 гривень, а всього загальною вартістю 16180 гривень і були затримані працівниками міліції з працівниками названого лісництва 10.07.2008 року .

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав та пояснив, що він працював в ІНФОРМАЦІЯ_6, яке знаходиться поблизу ІНФОРМАЦІЯ_7. Він знав, що там є багато коней без охорони, оскільки доглядав за ними. Перебуваючи у скрутному матеріальному становищі, оскільки на його утриманні знаходились тривалий час сестра, брат та батько, який важко хворів, а в квітні цього року помер, він вирішив викрасти кілька коней з названого лісництва. Він запропонував ОСОБА_2 поїхати з ним в лісництво, а по дорозі зізнався про свої наміри. З ІНФОРМАЦІЯ_2 до ІНФОРМАЦІЯ_7 вони виїхали легковим автомобілем марки „ВАЗ-2101” ІНФОРМАЦІЯ_8,  який належить односельчанину ОСОБА_3, якому він заплатив за це 200 гривень як за послуги таксі. В ІНФОРМАЦІЯ_7 вони приїхали ІНФОРМАЦІЯ_11 року о 19.00 годин, після чого відпустили названий автомобіль і пішли в сторону ІНФОРМАЦІЯ_6, де мали бути коні. Підійшовши до названого лісництва, він зайшов на його територію, підійшов до стайні, відчепив защіпку і відв”язав чотирьох коней. Там залишилося ще 5 коней. Відв'язавши коней, він вигнав їх з стайні і погнав через територію лісництва до того місця, де його чекали в лісовому масиві ОСОБА_2 з ще однією особою. Вони погнали коней через гори до ІНФОРМАЦІЯ_9. Коли відігнали коней на відстань до 6-ти кілометрів, то до них підбіг ще один кінь, який догнав їх по дорозі. Вони з кіньми йшли цілу ніч, а вдень ставали в лісовому масиві, щоб їх ніхто не бачив і щоб попасти коней. Вечором ІНФОРМАЦІЯ_5 року о 22.00 годині вони знову вирушили в дорогу. О 03.00 годині ночі їх затримали працівники міліції спільно з працівниками лісництва. Коней викрав для того, щоб згодом їх продати, а грошима мали поділитися. Свою вину визнає повністю, у вчиненому розкаюється, просить суд суворо не карати його.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні вину визнав та пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_10 року зранку до нього в гості прийшов ОСОБА_1 і, розмовляючи між собою, вони вирішили поїхати в ІНФОРМАЦІЯ_7, де раніше працював останній.  ІНФОРМАЦІЯ_11 року о 15.00 годині йому зателефонував ОСОБА_1 і повідомив, щоб вийшов на вулицю до автомобіля. Коли вийшов на вулицю, то побачив легковий автомобіль марки „ВАЗ-2101” ІНФОРМАЦІЯ_8. Він сів в салон цього автомобіля на заднє сидіння, а спереду біля водія, якого він не знає, сидів ОСОБА_1 Спершу в ІНФОРМАЦІЯ_2 вони заїхали на АЗС та заправили автомобіль бензином на суму 200 гривень. Гроші за бензин заплатив ОСОБА_1 Цим автомобілем приїхали в ІНФОРМАЦІЯ_7 і вийшли біля дерев'яного моста через річку, назви якої він не знає. Він вийшов з названого автомобіля першим, а згодом за ними вийшов і ОСОБА_1, як зрозумів, останній розраховувався з водієм автомобіля. Після цього водій автомобіля розвернувся і поїхав в сторону ІНФОРМАЦІЯ_12, а вони пішли польовою дорогою до лісового масиву, куди їх вів ОСОБА_1 По дорозі в розмові ОСОБА_1 пояснив, що вони йдуть викрадати коней із конюшні лісництва, не називаючи його назви. Прийшовши до лісництва, вони заховалися в лісовому масиві поблизу і сіли поїсти. Коли на дворі стемніло, підійшли до конюшні на території лісництва зі сторони лісового масиву. Вони побачили, що конюшня не освітлювалася і ніким не охоронялася. На той час він собак не бачив. Двері до конюшні були просто закриті, ніяких замків на дверях не було. Тому в середину конюшні вони зайшли без особливих зусиль о 24.00 годині. В приміщенні стайні вони побачили коней і почали їх відв'язувати. Хоча було темно, світла вони ніякого не включали, тільки час від часу присвічували механічними приладами. Тобто вони викрали з конюшні 4 коней, 5-ий кінь їх наздогнав по дорозі. По дорозі зупинялися тільки покурити і йшли дальше. Коли на дворі вже розвиднялося, то вони вже знаходилися біля ІНФОРМАЦІЯ_9. В цьому лісовому масиві зупинилися на перепочинок і випасали коней цілий день, поки не стемніло. В розмові між собою порадилися і вирішили відігнати викрадених коней коли стемніє у ІНФОРМАЦІЯ_13 та продати їх жителям сіл цього району, так як там їх ніхто не знає. Ціну, за якою будуть продавати коней, ще не обговорювали. ІНФОРМАЦІЯ_5 року, коли на дворі стемніло, о 22.30 годині вони вирушили в дорогу з викраденими кіньми. Вони йшли дорогою через ІНФОРМАЦІЯ_14 у напрямку ІНФОРМАЦІЯ_15, куди планували зайти у ІНФОРМАЦІЯ_16. По дорозі в ІНФОРМАЦІЯ_17 їх зупинили та затримали працівники міліції, з якими, як він зрозумів, були ще два працівники лісництва, з якого вони викрали коней, так як вони впізнали цих коней та відразу відігнали у лісництво. Свою вину визнає повністю, у вчиненому розкаюється, просить суд суворо не карати його.

За клопотанням підсудних було визнано недоцільним проводити дослідження доказів стосовно фактичних обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду проти цього не заперечують, підсудні визнають свою вину повністю,  їх показання відповідають фактичним обставинам справи і ними не оспорюються, просять суд не допитувати свідків і не досліджувати інші докази,  їх позиція є добровільною та  істинною, розуміють, що в разі оскарження вироку, вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає доведеною вину підсудних у вчиненні злочину, правильною кваліфікацією їх дій за ст. 185 ч. 3 КК України, оскільки вони таємно за попередньою змовою групою осіб з проникненням в приміщення викрали чуже майно.       

Призначаючи покарання судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винних та обставини, що пом”якшують покарання.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_1 встановлено, що він за місцем роботи характеризується позитивно, тому підприємець зобов»язується працевлаштувати його після звільнення з місць позбавлення волі та здійснювати контроль за його поведінкою, вживати заходів для недопущення вчинення ним будь-яких правопорушень. По місцю проживання він характеризується посередньо, проживає у віддаленому населеному пункті, який має статус гірського, в будинку з незадовільними умовами проживання. В склад його сім`ї  входить мати, яка тривалий час перебуває за кордоном, брат, який на даний час знаходиться в розшуку, та сестра ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_18 року народження, яка з 14 років знаходилась на його вихованні та утриманні, оскільки батько був важко хворим, а мати покинула їх. На обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінетах Хустської районної поліклініки не перебуває.

До обставин, що пом”якшують покарання підсудного ОСОБА_1, суд відносить те, що підсудний вину визнав, активно сприяв розкриттю злочину, у вчиненому розкаюється, відшкодував заподіяні збитки.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 в судовому засіданні не здобуто.  

Вивченням особи підсудного ОСОБА_2 встановлено, що він в минулому до кримінальної відповідальності не притягувався, по місцю проживання характеризується посередньо, постійної роботи не має, на обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінетах Хустської районної поліклініки не перебуває.

До обставин, що пом”якшують покарання підсудного ОСОБА_2, суд відносить те, що підсудний вину визнав, активно сприяв розкриттю злочину, у вчиненому розкаюється, відшкодував заподіяні збитки.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 в судовому засіданні не здобуто.  

З урахуванням обставин, які пом`якшують покарання підсудних та їх особи, суд вважає за можливим призначити їм покарання, достатнє для їх виправлення, перевиховання та попередження нових злочинів в межах санкції ст. 185 ч. 3 КК України та із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши їх від відбування покарання з випробуванням і поклавши на них обов»язки передбачені ст.76 КК України.

Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог статті 81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, призначивши  покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на  3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про  зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, призначивши  покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на  2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про  зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_1 - тримання під вартою - змінити на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти в залі судових засідань.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписка про невиїзд.

Речові докази по справі: різнокольорову сумку з ручками, дві кантарки, ліци, мотузки чорно-білого кольору довжиною 2,5 м та ІНФОРМАЦІЯ_8, довжиною 5,0 м які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Долинського РВ УМВС - знищити. Коней «Білого»  та «Шеміль» білої масті, «Рижого», «Юра» та «Циганку»  гнідої масті - повернути їх власнику ІНФОРМАЦІЯ_6, 

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення через Долинський районний суд.

                                                             Суддя: