АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6894/13 Справа № 2-2820/11 Головуючий у 1 й інстанції - Спаї В.В. Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Єлізаренко І.А.

суддів - Михайловської С.Ю., Черненкової Л.А.

при секретарі -Сінченко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2010 року ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» звернувся з позовом ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 17 березня 2008 року між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», правонаступником якого є ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 25000 доларів США строком користування до 16 березня 2028 року. Згідно п. 1.4 кредитного договору за користування кредитними коштами встановлювалася плата в розмірі 15 % річних. Відповідач свої зобов»язання за кредитним договором не виконує, у зв»язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 22 вересня 2010 року складає 241 292, 39 грн., яку банк просив стягнути з відповідача на його користь.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2011 року позов ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за кредитним договором від 17 березня 2008 року в розмірі 241 292,39 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального невідповідність висновків суду обставинам справи.

Додатковим рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 16 травня 2013 року зазначено складові заборгованості за кредитним договором від 17 березня 2008 року №269/в в сумі 241 292 грн. 39 коп., яка складається з: 194 102 грн. 02 коп. - заборгованість за кредитом; 39 574 91 коп. - заборгованість по процентам; 7 615 грн. 46 коп. - штраф за несвоєчасне погашення кредиту (т.2 а.с.5,6).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», правонаступником якого є ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 269/В від 17 березня 2008 року, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 25 000 доларів США строком до 16 березня 2028 року зі сплатою 15% річних. У відповідності до п.2.3 вказаного кредитного договору за надання кредиту позичальник сплачує банку комісію в розмірі одного відсотка кредиту, що становить 500 доларів США (т.1 а.с.3-6).

Згідно заяви на видачу готівки №1901 18 березня 2008 року ОСОБА_2 отримав кредитні кошти у відповідності до кредитного договору ( т.1 а.с.7).

Відповідно до меморіального ордеру №32543 від 18 березня 2008 року ОСОБА_2 сплатив банку 2 525 грн. Призначення платежу: плата за надання кредиту згідно договору №269/В від 18 березня 2008 року (т.2 а.с.28).

Згідно розрахунку, наданого ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», станом на 22 вересня 2010 року заборгованість відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором становить 241 292 грн. 39 коп., яка складається з: 194 102 грн. 02 коп. - заборгованість за кредитом; 39 574 91 коп. - заборгованість по процентам; 7 615 грн. 46 коп. - штраф за несвоєчасне погашення кредиту (т.1 а.с.2, т.2 а.с.35, 36).

З наданого розрахунку заборгованості та відомості нарахування відсотків вбачається, що банком в односторонньому порядку відсоткова ставка за кредитним договором була збільшена з 15% до 17% з 04 грудня 2008 року у відповідності до п.5.1 кредитного договору, про що відповідача ОСОБА_2 банк повідомив листом від 19 листопада 2008 року, тобто до набрання чинності Закону України від 12 грудня 2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», що набрав чинності 10 січня 2009 року (т.2 а.с.27, 31).

З наданого банком розрахунку вбачається, що після підвищення банком відсоткової ставки за вказаним кредитним договором відповідач ОСОБА_2 сплачував кредитні кошти за підвищеною відсотковою ставкою, що свідчить про те, що він фактично погодився зі вказаними умовами погашення кредиту (т.2 а.с.35, 36).

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов»язаний виконати свій обов»язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов»язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд правильно задовольнив позовні вимоги ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк».

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що зміна банком в односторонньому порядку відсоткової ставки за кредитним договором суперечить умовам договору та банком не було дотримано порядок зміни умов договору в частині збільшення відсоткової ставки є безпідставними та спростовуються наданими до матеріалів справи доказами.

Доводи апеляційної скарги щодо нез»ясування, яку саме суму за кредитним договором отримав ОСОБА_2 є безпідставними та спростовуються наданими до матеріалів справи заявою на видачу готівки та меморіальним ордером стосовно плати за надання кредиту згідно договору.

Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують їх правильність, тому рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 22 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді