Справа № 1309/10110/12 Головуючий у 1 інстанції: Іванюк І.Д.

Провадження № 22-ц/783/6408/13 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Категорія:30

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Шандри М.М.

суддів: Шумської Н.Л., Струс Л.Б.

з участю секретаря Березюка О.З.

та з участю представника ОСОБА_2 ОСОБА_3,

ОСОБА_4, його представника ОСОБА_5,

представника ПАТ СК «Провідна» Головненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 02 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування шкоди, -

встановила:

ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом, який в подальшому уточнив та просив стягнути у відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_2 на його користь 15000 грн., судові витрати в сумі 2 214,60 грн., та з ПАТ «Страхова компанія «Провідна» - 5000 грн. Позовні в вимоги обґрунтовував тим, що 14.03.2012 року на перехресті вул. Городоцька-Кавказька у м. Львові з вини відповідача ОСОБА_2, який керував автомобілем марки «Рено Кенго», д.н.з. НОМЕР_1, виникла дорожньо-транспортна пригода, під час якої він отримав середньої тяжкості тілесне ушкодження у виді закритого перелому плечової кістки та численних ран голови. Після ДТП він знаходився на стаціонарному лікуванні до 23.03.2012 року, а в подальшому продовжив лікування амбулаторно до 09.07.2012 року. Йому було проведено операцію на передпліччі та імплантовано пластину, однак рухомість руки повністю не відновлена. В результаті ДТП йому спричинена моральна шкода, оскільки він пережив страх і нервовий стрес, відчував сильний біль, через тривале лікування терпів постійний дискомфорт у зв'язку з тим, що знаходився на утриманні своїх рідних, не міг забезпечувати себе та свою родину матеріально.

Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 02.08.2013 року позов ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 15 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання стягнення судових витрат.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2 в частині стягнення з нього 15 000 грн. у відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу. В апеляційній скарзі просить рішення в цій частині скасувати, оскільки вважає його незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що суд зробив неправильний висновок про розмір спричиненої ним моральної шкоди. Стягнута судом моральна шкода не відповідає конкретним обставинам справи, характеру та розміру моральних страждань позивача і є завищеною. Зазначає також, що позивачем не надано жодних доказів понесених ним витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

У відповідності до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не відповідає.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом установлено, що ОСОБА_2 14.03.2012 року на перехресті вул. Городоцька-Кавказька у м. Львові, керуючи автомобілем марки «Рено Кего», д.н.з. НОМЕР_1 не дав дорогу автомобілю марки «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9, який рухався прямо у лівій смузі зустрічного напрямку, яку він пересікав, що призвело до зіткнення транспортних засобів. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля «ВАЗ 21099» ОСОБА_7 та ОСОБА_4 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження, що стверджується вироком Залізничного районного суду м. Львова від 16.07.2012 року (а.с.7).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 111/12 від 05.04.2012 року у ОСОБА_4 була травма тіла у виді закритого перелому плечової кістки та ран на голові, які відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу функції правої руки. У період з 14.03.2012 року по 09.07.2012 року позивач перебував на лікуванні, що стверджується наявними у матеріалах справи листками непрацездатності (а.с.10-15).

Враховуючи наведене, районний суд прийшов до вірного висновку про те, що внаслідок ДТП ОСОБА_4 зазнав фізичного болю та страждань у зв'язку з ушкодженням здоров»я, у його житті відбулись несприятливі зміни, що спричинило йому моральну шкоду.

Відповідно до вимог ч.1, ч.3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов»язковою підставою для скасування рішення.

З матеріалів справи вбачається, що на час ДТП цивільно-правова відповідальність водія була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Провідна» згідно з полісом від 04.11.2011 року № АВ / 5872807, яким визначено ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров»ю в розмірі 100 000 грн. за шкоду заподіяну майну - в розмірі 50 000 грн. (а.с.81).

Покладаючи на ПАТ «Страхова компанія «Провідна» обов»язок відшкодувати моральну шкоду на користь ОСОБА_4, суд першої інстанції під час розрахунку виходив з ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров»ю потерпілого у розмірі 100 000 грн.

З таким висновком суду погодитися не можна.

Згідно з п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у редакції, чинній на час ДТП (далі - Закон), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров»ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 22.3 ст. 22 Закону, потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена п.п.1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 % ліміту, визначеного у п. 9.3 ст. 9 цього Закону.

Згідно із п. 9.3 ст. 9 Закону (у редакції, чинній на час вчинення ДТП) обов»язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров»ю потерпілих, становить 51 тис. грн. на одного потерпілого.

Поза увагою суду залишилось те, що розмір моральної шкоди, який підлягає відшкодуванню страховиком, обмежений сумою не більше 5 % ліміту, визначеного п. 9.3 Закону, а не лімітом відповідальності страховика, визначеного полісом обов'язкового страхування.

Районний суд встановив обставини справи та визначив розмір моральної шкоди з урахуванням глибини фізичних та душевних страждань ОСОБА_4, який тривалий час перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні у зв»язку з отриманими у ДТП тілесними ушкодженнями, переніс оперативне втручання, але вирішуючи позовні вимоги у частині відшкодування моральної шкоди страховиком, помилково стягнув з нього вказане відшкодування у розмірі 5 000 грн., виходячи із визначеного у полісі обов'язкового ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров»ю потерпілих у розмірі 100 000 грн., тоді як на час вчинення ДТП розмір такого ліміту відповідно до Закону становить 51 000 грн.

Враховуючи наведене, оскільки судом неправильно застосовано норму матеріального права, рішення суду у частині відшкодування моральної шкоди з ПАТ «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_4 слід змінити та стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Провідна» на користь позивача 2 550 грн. Підстав для скасування рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 15 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано жодних доказів понесених ним витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн. не обгрунтовані, оскільки такі витрати стверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій від 14.02.2013 року на суму 1 500 грн. та від 27.02.2013 року - 500 грн. (а.с.57,58), актом виконаних робіт від 23.04.2013 року (а.с.114). Відтак суд прийшов до вірного висновку, що витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджується позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку з тим, що позов задоволено частково, рішення суду в частині стягнення судових витрат слід змінити, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача - 1500,00 грн. витрат на правову допомогу та 160,95 грн. судового збору, а всього 1660,95 грн.; стягнути з відповідача ПАТ «Страхова компанія «Провідна» на користь позивача - 255,00 грн. витрат на правову допомогу та 27, 36 грн. судового збору, а всього - 282,36 грн.

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.2 , 309 ч.1 п.4, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 02 серпня 2013 року в частині стягнення з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди змінити. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_4 2550 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 02 серпня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_2 та приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» у рівних частинах на користь ОСОБА_4 2214,60 грн. судових витрат змінити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 - 1660,95 грн. судових витрат; стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_4 - 282,36 грн. судових витрат.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Шандра М.М.

Судді: Шумська Н.Л.

Струс Л.Б.