АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/10066/13 Справа № 2-2523/11 Головуючий у 1 й інстанції - Кудрявцева Т.О. Доповідач - Дерев'янко О.Г.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Дерев'янка О.Г.

суддів - Черненкової Л.А., Петешенкової М.Ю.

при секретарі - Солод О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2011 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором; -

встановила:

У липні 2010 року ПАТ «ОТП Банк» звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідачки. У зв'язку з укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» договором кредитного портфелю від 12.11.2010 року, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором.

Згідно уточнених позовних вимог ТОВ«ОТП Факторинг Україна» в обґрунтування позову зазначив, що 04.02.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № ML - 310/011/2008 відповідно до якого відповідачу наданий кредит в сумі 63368,19 доларів США зі сплатою за користування кредитними коштами встановлена плаваюча процентна ставка 3,99 % річних + FIDR.

27.05.2009 року між сторонами укладено Додатковий договір № 2 до Кредитного договору відповідно до п. 3.2 якого на період з 04.06.2009 року до 04.11.2009 року для розрахунку процентів за користування кредитом використовувалась фіксована процентна ставка 6,50%. Відповідно до п. 3.3. додаткового договору використовувалась плаваюча процентна ставка 4,41% річних + FIDR.

25.11.2009 року між сторонами укладено Додатковий договір № 3 до Кредитного договору відповідно до п. 3.1 якого на період з 04.12.2009 року до 05.04.2009 року для розрахунку процентів за користування кредитом використовувалась фіксована процентна ставка 6,50%. Відповідно до п. 3.3. додаткового договору використовувалась плаваюча процентна ставка 4,74 % річних + FIDR.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № ML - 310/011/2008, між банком та ОСОБА_4 укладено 04.02.2008 року договір поруки № SR - 310/011/2008 відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед банком відповідати за виконання ОСОБА_3 усіх зобов'язань в повному обсязі, що виникли з кредитного договору як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. (а.с.16-17)

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, виникла заборгованість, яку відповідач добровільно не погашає, тому згідно уточнених вимог позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2, як солідарних боржників заборгованість за кредитним договором ML - 310/011/2008 від 04.02.2008 року в розмірі 70 464,36 дол. США, що станом на 23.06.2010 року становить 557 401,27 грн., судові витрати 1820 грн. (а.с.91-92)

За клопотанням позивача, судом допущено процесуальне правонаступництво. У якості правонаступника позивача до участі по справі відповідно до ст.. 37 ЦПК України залучено ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у розмірі 557 401,27 грн., понесені витрати ІТЗ - 120 грн., судовий збір - 1700 грн., а всього 559 221,27 грн.(а.с.124-126)

Додатковим рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у розмірі 557 401,27 грн., що складається з: заборгованості по основному боргу - 498 588,63 грн.; відсотків за користування кредитом в період з 04.12.2009 року по 23.06.2010 року у розмірі 52 009,46 грн.; пені за прострочення виконання зобов'язань за період з 08.12.2009 року по 28.04.2010 року у розмірі 6803,18 грн., також підлягають стягненню понесені витрати по справі - сплачений судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього 559 221 грн.27 коп. (а.с.148-149)

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати, постановити нове рішення, яким позивачу у задоволенні позову відмовити.(а.с.137-140)

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 04.02.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір № ML-310/011/2008 відповідно до якого відповідачу наданий кредит в сумі 63368.19 дол.США із встановленням для сплати плаваючої процентної ставки 3,99 % річних + FIDR. .(а.с.19-22)

27.05.2009 року між сторонами укладено Додатковий договір № 2 до Кредитного договору відповідно до п. 3.2 якого на період з 04.06.2009 року до 04.11.2009 року для розрахунку процентів за користування кредитом використовувалась фіксована процентна ставка 6,50%. Відповідно до п. 3.3. додаткового договору використовувалась плаваюча процентна ставка 4,41% річних + FIDR.(а.с.10-11)

25.11.2009 року між сторонами укладено Додатковий договір № 3 до Кредитного договору відповідно до п. 3.1 якого на період з 04.12.2009 року до 05.04.2009 року для розрахунку процентів за користування кредитом використовувалась фіксована процентна ставка 6,50%. Відповідно до п. 3.3. додаткового договору використовувалась плаваюча процентна ставка 4,74 % річних + FIDR.(а.с.12-14)

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № ML - 310/011/2008, між банком та ОСОБА_4 укладено 04.02.2008 року договір поруки № SR - 310/011/2008 відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед банком відповідати за виконання ОСОБА_3 усіх зобов'язань в повному обсязі, що виникли з кредитного договору як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. (а.с.16-17)

12.11.2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфеля, за умовами якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором. (а.с.53-85)

Таки чином до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшло право вимоги до відповідачів.

Відповідно до вимог п.1 ст.. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тобто, відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити. Договір відступлення права вимоги також називається «договором цесії», а його суб'єкти відповідно «цементом» (старий кредитор) та "цесіонарієм" (новий кредитор). Наслідком укладення договору відступлення права вимоги є втрата старим кредитором прав та обов'язків за зобов'язанням, права та вимоги за яким були відступлені новому кредитору у визначеному сторонами обсязі (повністю/часктово).

Згідно до вимог ст.. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст..1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1.9.1. Кредитного договору , Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання Позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових зобов'язань за цим Договором та умов Договору поруки.

Відповідно до п. 4.1.1 кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплатити процентів за користування кредитними коштами у визначенні цим договором строки, позичальник зобов'язується сплатити банку пеню у розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 23.06.2010 року згідно розрахунку складає 70464,36 доларам США, що за курсом НБУ на 23.06.2010 року становить 557 401,27 грн. (а.с.18)

Суд першої інстанції правильно визначився з необхідністю стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором, проте, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції, яким з відповідачів стягнуто розмір заборгованості, та додаткове рішення цього ж суду, яким суд визначився зі складом розміру заборгованості змінити, оскільки як в первинному рішенні, так і додатковому суд не зазначив правильно за яким кредитним договором стягується заборгованість та дату договору.

Крім того, суд помилково стягнув з відповідачів у солідарному порядку витрати по сплаті судового збору та ІТЗ у розмірі 1820 грн.

Доводи апелянта щодо збільшення її розміру відповідальності, та за цих обставин відсутності підстав для стягнення з неї заборгованості, колегія суддів прийняти не може, оскільки відповідно до п. 3 умов Кредитного договору в залежності від зміни вартості кредитних ресурсів Банку ставка FIRD може змінюватись Банком (Збільшуватись чи зменшуватись) в порядку передбаченому цим Договором, інформація щодо розміру ставки розміщується на сайті Банку. З цими положеннями Кредитного договору поручитель ознайомлена, та надала свою згоду відповідно до п. 2.3 Договору поруки.

Пунктом 4.1 договору поруки дія договору поширюється до повного виконання зобов'язання боргових зобов'язань за кредитним договором, тому не можна прийняти також доводи апелянта щодо припинення поруки в наслідок закінчення строку, встановленого в договору поруки, оскільки як встановлено судом зобов'язання за кредитним договором не виконано.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2011 року та додаткове рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2013 року змінити, виклавши резолютивну частину наступним чином - стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № ML-310/011/2008 від 04.02.2008 року у розмірі 557 401 грн.27 коп., яка складається з : заборгованості по основному боргу - 498 588,63 грн.; відсотків за користування кредитом в період з 04.12.2009 року по 23.06.2010 року у розмірі - 52009,46 грн.; пені за прострочення виконання зобов'язань за період з 08.12.2009 року по 28.04.2010 року у розмірі - 6803 грн.18 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» витрати по справі з кожного по 910 грн.

Керуючись ст.209,218,303,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2011 року та додаткове рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2013 року змінити, виклавши резолютивну частину наступним чином - стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № ML-310/011/2008 від 04.02.2008 року у розмірі 557 401 грн.27 коп., яка складається з : заборгованості по основному боргу - 498 588,63 грн.; відсотків за користування кредитом в період з 04.12.2009 року по 23.06.2010 року у розмірі - 52009,46 грн.; пені за прострочення виконання зобов'язань за період з 08.12.2009 року по 28.04.2010 року у розмірі - 6803 грн.18 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» витрати по справі з кожного по 910 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: